Птуха Юлія

ОБРАЗ СВІТОВОГО ДЕРЕВА В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ ТВОРЧОСТІ.pdf

НТУУ «КПІ» ННК «ІПСА»

 

Народному мистецтву українців притаманні виплекані віковими світоглядними традиціями символізм і метафорика. Закодовані у мистецьких творах символи відображають уявлення наших предків про космос як упорядкований світовий устрій.

У світосприйнятті українців предмети народного мистецтва відображували вселенські реалії та явища, як то, приміром, писанка – космічне Рай-це узагальнено символізувала геном життя; посудина – Сонце, сферичні космічні тіла, лоно Всесвіту; рушник уособлював криптограмні полотна космогонічних знань про будову Всесвіту, символ Дерева Життя – ототожнював Світовий Центр, ієрархічну структуру буття тощо.

Серед розмаїття архетипів давнього світогляду символ Дерева Життя є універсальним. Він притаманний міфопоетичній свідомості різних народів. Цей образ є надзвичайно популярний не лише в традиційно-побутових культурах народів світу, а й у давніх космогонічних уявленнях, містицизмі та світових релігіях, де Дерево Життя символізує широкий аспект реалій буття – від структури самого Всесвіту, родової спільноти (дерево роду) до людини (дерево добра і зла). До того ж, Дерево Життя виступає своєрідним містком поміж землею і небом, віссю світу, сферами людей і богів, матерією і духом. Давня філософська традиція вбачала в цьому символі втілення найвищої мудрості, розглядала його як судини великого космічного тіла, якими течуть життєдайні сили космосу.

Світове дерево – символ родючості і вічного життя. Воно уособлює в собі єдність усього світу і є своєрідною моделлю всесвіту й людини, де для кожної істоти, предмета чи явища є своє місце. Про древо життя у світі створено безліч легенд, казок, цей символ знайшов відображення в орнаментиці багатьох народів. Єдність трьох планів буття: горішнього (небо), проміжного (земля) і долішнього (хаос, світові води, підземний світ,) здійснювалася, згідно ранніх традицій українського символізму, за допомогою архетипу світового дерева – дерева життя (вершечок–стовбур–коріння, вазон), яке, здебільшого, має охоронця – птаха (символ світової душі).

Іконографічно Світове дерево зображується квітучим. Цвіт на ньому означає людські життя сьогодення. Квіти відрізняються величиною, пишністю, інтенсивністю забарвлення, а також віком – частина їх в’яне, відцвітає, а більшість – квітне і збирається розкритися. Бруньки, котрі розташовуються головним чином у верхній частині Дерева, являють собою майбутні покоління. Часто вони мають “ореоли”, котрі можуть символізувати енергію, що їх оточує і готує до народження. Плоди на Дереві Життя символізують минуле – людські діяння. Верхівку Дерева вінчає квітка, яка особливо виділяється. Це – “Вогонь Життя”, котрий охороняється двома світлосяйними Духами.

В українському народному вишитті, як і в інших видах народного мистецтва, Дерево Життя посідає центральне місце серед інших символів. Дерево – осьова лінія, яка являє собою Космос з усіма його проявами (“райське деревце над раєм стояло”). Сягаючи своїм коренем у неосяжну глибину витоків – воно розвивається у могутній стовбур (вісь Всесвіту), на якому квітне крона, спрямована догори. Відтак, Дерево символізує безсмертя, нескінченність Життя, його розмаїття. У горизонтальній площині світове древо і простір довкола нього поділяються на чотири частини, виражаючи уявлення про час (ранок, день, вечір, ніч; весна, літо, осінь, зима) і простір (схід, південь, захід, північ). На вершечку древа днює сонце, саме його «рух» зумовив «поділ» простору довкола нього начетверо. Спробуйте відгадати загадку:
Стоїть дерево, на дереві — квіти, під квітами — котел, над квітами — орел, —
квіти зриває, в котел скидає, квітів не меншає, в котлі не більшає.
(Життя і смерть)

По вертикалі древо ділиться на три частини: нижню — коріння (підземний світ), середню — стовбур (земний світ) та верхню — крону (небесний світ). До кожної з цих частин «приписані» певні істоти. Внизу, побіля коріння, мешкають змії, жаби, риби, водоплавні птахи і тварини, бо низ древа символізує не лише підземний світ, а й воду. У середній частині, на землі, розташовуються великі тварини: тури, олені, коні, ведмеді, вовки. Це також і світ людей. У верховітті світового древа селяться птахи і бджоли, тут же містяться небесні світила.

Умовно можна поділити Дерево на три частини, співвідносні з “трьома світами”. У той же час цей образ виявляє і двоїстість світу – поєднання Духу і Матерії, де Матерія ототожнюється коренем, стовбуром, гілками, а дух – молодими гілочками з листям, квітами, плодами, бруньками. Гілки, що утворюють крону Дерева, – різні. Найнижчі, наймогутніші – символізують собою Начала, або Сили Життя. Над ними розташовуються Стихії, а вже решта гілок – це Царства (мінеральне, рослинне, тваринне і людське). Чим далі гілки від головного стовбура, тим складніше їхнє плетиво, що уособлює проявлене у фізичному вимірі Життя, і навпаки, чим ближче до кореня, тим величнішим і простим воно є. Дерево Життя канонічно зображується таким, що постає із посудини-вазона або чаші, вказуючи тим на витоки свого коріння із певного лона-вмістища аналогічно всесвіту, який в українській міфології походить із глечика. З “вазона”, першоначала Дерева все починається, він зображується трикутником (астральний вогонь), квадратом, кулею, подвоєним хрестом, квіткою складних конфігурацій, формою посудини.

Найдавніші українські колядки донесли до нас стародавні уявлення про те, як із хаотичного первісного океану з’явився світ. У них мовиться про часи, коли не було ще ні неба, ні землі, а було тільки синє море. На тім морі стояло дерево (явір чи сосна). На дереві три птахи радили раду: як снувати світ? Один птах упірнув у море — виніс золотий камінь. Другий пірнув — виніс срібний камінь. Третій — мідний камінь. Із золотого постало сонце, зі срібного — місяць, із мідного — зорі.

Одночасно із творенням в уяві первісних людей образу світового древа виникла й розгалужена система протиставлень: день—ніч, літо—зима, життя—смерть, праве—ліве, пряме—кривее, верх—низ, вогонь—вода, чоловік—жінка, парне—непарне.

Найчастіше у фольклорі як світове древо виступають дуб, явір, верба, липа, калина, вишня, яблуня, сосна. Розташовується світове древо у казковому просторі фольклору зазвичай на горі, посеред моря, в чистім полі неподалік дороги, в пана хазяїна на його дворі.

Древом позначали також час. Коли древо позначає рік, то малюється чи вирізьблюється з багатьма гілочками, так званою «сосонкою». Збереглися й загадки про древо-рік: «Дуб-дуб довговік, на ньому дванадцять гіллів, на кожній гіллі по чотири гнізда, а у кожному гнізді по сім яєць, і кожному ім’я є».

У міфологічних уявленнях світ членувався на три плани: людина (мікрокосм), суспільство та всесвіт (макрокосм). Або ж літописні яв, нав і прав — світи сучасний, потойбічний та ідеальний-небесний. Причому всі явища природи, події в суспільстві й переживання окремих людей відбувалися однаково як у кожному з цих трьох планів, так і в них усіх одночасно і взаємопов’язано, як у єдиному організмі. А древо було посередником між цими світами, або й розміщувало ці світи на собі. За його допомогою можна переходити з одного світу в інший (у світ предків, на небесний світ). Так, у казках трапляється мотив «дерева до неба», вилізши на яке, герой бачить небесне божество й отримує чарівні подарунки. З образом древа-посередника між світами пов’язаний і звичай саджати дерева чи кущі на могилах. Важливість цього звичаю підкреслюється тим, що на них саджають рослини певних порід. В Україні це переважно калина.

В українських легендах дівчата перетворюються на дерева з туги за коханими. У казці про чарівну сопілку з кісточок дівчини, підступно вбитої сестрами, виростає кущ калини. Зроблена з її гілочки сопілка промовляє людським голосом. Узагалі в казковому епосі дерева тісно пов’язані з жінками й дівчатами. Згадаймо: до царського двору внадилася жар-птиця — красти золоті яблука чи груші з чарівного деревця. Царенко вирушає в похід, аби піймати злодійку, а повертається додому з нареченою. Цікавою з цього погляду є казка «Дідова й бабина дочка», де на лісовому шляху дівчини-сироти стрічаються піч, криниця і яблуня (жіночі символи). У казці «Золотий черевичок» вмираюча мати залишила донечці дарунок-оберіг: зернятко, з якого виросла верба. Довго допомагало дерево, населене чарівними паннами, бідній сиротині. Стало у пригоді й тоді, як прийшов час шукати собі пари. А після весілля дівчини з князенком «верба з криничкою пішла в землю та й знов у князенковому саду вийшла».

У веснянках зустрічається мотив казкового дерева, яке парує закоханих: з нього з’являються три церкви і дзвіниця: у церкві — три свічечки ясних (скажімо, Марійка, Оксанка й Надійка), а в дзвіниці — три дзвоники гласних (Іванко, Петрусь і Василько). Далі Іванко каже: «Я Марійку люблю, я своїй Марійці черевички куплю», і так про кожну пару.

Символ Світового древа — це й образ утіленої родючості, жінки, Богині-Матері. Природа, мати всього живого, і є древом життя. У зображеннях (на вишивках, писанках, тканих рушниках і килимах) образ жінки пов’язується зі знаком древа; вона зливається з ним, а іноді повністю його замінює. Кажуть, що дім тримається на жінці, як дах на сволокові. Сволок тримає дах, як Світове древо — небо. Коли з’явилося в людей житло, воно стало ніби точкою відліку в безмежному всесвіті, центром буття для кожної людини. Чотири стіни хати орієнтувалися на чотири сторони світу. І основою житла став сволок, який символізував міцність оселі. При встановленні в хаті сволока існувало чимало обрядів і звичаїв. Коли снився сон, що в хаті нема сволока, вважалося, що це до смерті. Зв’язок «стрижня дому» з уявленнями про світове древо підтверджують і орнаментальні зображення на сволоках: солярні знаки, змії, зигзагоподібні зображення води, «сосонки».

Древо життя — це й древо роду. Найпоширеніша схема зображення світового древа — стовбур із трьома гілочками. Такі родовідні дерева вишивали червоними нитками по білому полотну долі-рушника й вивішували як обереги над образами, вікнами, портретами родичів. Птахи, які є посередниками між світом живих і світом предків, а також охоронцями роду, в колядках і казках виступають помічниками й порадниками в підборі пари. При цьому вони, звичайно ж, сидять на дереві. Інколи в ролі такої помічниці юнакові виступає змія, яка перебуває побіля коріння дерева. Весільна символіка рясніє словесними й мальованими, вишитими зображеннями древа життя. Це й весільне гільце, й насичені шлюбною символікою настінні розписи та витинанки, й пісні, в яких мовиться про райськеє древо, яке зродило дві ягідочки — молоду й молодого.

Як і в більшості символів, у Світового дерева (дерева життя) є знаки-синоніми, які певною мірою заміняють його в деяких текстах або підкреслюють і розвивають якесь одне зі значень чи окрему властивість дерева. Такими символами в казках та обрядових піснях є стовп, світова гора, дорога, церква з трьома верхами, три тереми, корабель, драбина, мотузка, ланцюг, арка, місто. Опредметненими виявами (атрибутами) світового древа є віха — висока палиця з колесом на вершечку (колесо — символ сонця), купальське й майське дерева тощо. Ці атрибути світового древа присутні майже в кожному з найбільших свят календарного циклу, а також на весіллі.

Як утілення дівочої долі, символ древа з’являється в одному з ворожінь на св. Катерини (7 грудня). Дівчина вирізає в саду гілочку вишні, вносить до хати й ставить у глечик із водою. Як розквітне до Щедрого вечора — то добрий знак, буде цього року весілля. А як не зацвіте — ще рік доведеться сидіти в дівках. Тут вишнева гілочка символізує дівочу долю, саму дівчину — чи цвісти їй на весіллі цього року, чи ні.

На весіллі молоду символізує гільце — молоде деревце або гілка, найчастіше з сосни чи вишні. На дівич-вечорі в суботу дівчата гуртом прикрашають його квітами, калиною та барвистими стрічечками, співаючи при цьому пісень «до гільця». Це ніби символ дівування нареченої. Коли беруться ділити коровай, гільце розбирають собі по гілочці дружки молодої. Вважається, що гілочки з весільного гільця, прикрашені квітками, допомагають потім дружкам щасливо вийти заміж.

Купальське дерево, яке зветься Купайлиця, символізує родючість, дівування, єднання молодих у шлюбі. Воно також нагадує про перше древо, з яким творився світ. Це деревце (велику гілку, найчастіше з верби чи вишні) встановлюють хлопці увечері на галявині на свято Купала. Наприкінці обряду Купайлицю топлять або розламують на маленькі гілочки, й кожна дівчина бере собі по гілочці.

Перед Різдвом є звичай (який прийшов до нас із Західної Європи) встановлювати в домі й прикрашати ялинку. Вічнозелене деревце символізує вічне життя, а прикраси на ньому — ті дари, які мусить отримати людина в новому році. Існує думка, що різдвяна ялинка — це образ священного древа, а зоря, якою вона увінчана, є символом неба або сонця.

В українців образ Світового дерева зафіксований в орнаментальних зображеннях на вишитих і тканих рушниках, килимах, витинанках, писанках, скринях, меблях, пряничних дошках, посуді та в оздобленні одягу.

Таким чином, концепція Світового дерева є однією з універсальних знакових систем, що акумулюють у собі соціальне знання і містять як консервативну (соціальна пам’ять, навички та знання), так і динамічну підструктури (світоглядні форми свідомості в їх розвитку). Дуже образно про це сказано в одній із священних книг Сходу: «Дерево пізнання, корені якого йдуть глибоко у вічність і чиї волокна міцні, квіти якого – моральні дії і гілки якого – пам’ять та мислення, яке в якості плодів дає закони, неможливо зрубати, коли воно зростає» .

 

Список використаних джерел

  1. Булашев Г. О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях . Космогонічні українські народні погляди та вірування / Г. О. Булашев. – К.: Фірма «Довіра», 1992. – 414 с.
  2. Лановик М. Б. Українська усна народна творчість: [підручник] / М. Б. Лановик, З. Б. Лановик. – К.: Знання-Прес, 2006. – 591 с.
  3. Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології / Іван Нечуй –Левицький. – К.: Обереги, 2003. – 144 с.
  4. Топоров В.М. Світове дерево // Міфи народів світу: Енциклопедія. – М., 1980. – Т. 1. – 406 с.
  5. Топоров В.М. Світове Дерево: універсальний образ міфопоетичної свідомості. // Всесвіт. М., – № 6. – 193 с.

Птуха Юлія: 9 комментариев

  1. Рон Фрідман

    Чудова доповідь.А чи використовується у сучасній літературі подібний образ?
    На мою думку,цей образ актуальний і сьогодні)

    1. Yulia

      Дякую за питання. Так, Ви праві. Образ світового дерева актуальний зараз, і не лише в літературі. Так, наприклад, в творі М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» розкривається найголовніша міфологема повісті, що є складником образу світового дерева, – вода. У слов’янській міфології вода – межа між світом людей і царством мертвих, місце мешкання душ померлих і нечистої сили. Саме біля ріки відбувається знайомство Івана з Марічкою. У воді закінчує Марічка своє земне життя. Якщо Вас цікавить глибше пізнати красу втілення Світового образу в сучасній літературі, прочитайте збірку поезій Б.-І. Антонича «Три перстені», сподіваюсь вона Вам сподобається.

      1. Рон Фрідман

        Дякую за змістовну відповідь,обов’язково ознайомлюсь із збіркою.Мені на думку спали твори Л.Українки,такі як «Лісова пісня», «Бояриня».

        1. Yulia

          Так, звичайно, Ви праві, цей образ відкривається в багатьох творах, я Вам навела лише маленький приклад.

  2. Юрій Захарян

    Дуже цікава доповідь. Цікаво, а як ви, Юлія уявляєте собі «Світове дерево». Просто я знаю, що на одному з факультетів було завдання, намалювати цей образ. Чесно кажучи, деякі малюнки мене вражали.

    1. Yulia

      Дякую. Коли я задумуюсь про Світове дерево в моїй уяві постає розкішним, квітучим і плодовитим, яке своїм корінням достає до центру Землі, а гілками до неба, і воно настільки могутнє та сильне, що його неможливо зрубати. Можливо це прозвучить дивно, але мені воно асоціюється з деревом у фільмі «Аватар».

  3. Alex_R

    Юлія, а чи знаходили Ви приклади українського вишивання, де зустрічався б образ Світового Дерева?

    1. Yulia

      Так, звісно, здебільшого образ Світового дерева має своє втілення в українських рушниках і зображувався у вигляді розкішного деревця в горшечку. Для прикладу можете переглянути такі зображення: http://smilaforum.org.ua/img/2011/3435_627612_1.jpg
      http://ua.convdocs.org/pars_docs/refs/78/77097/77097_html_30178fd0.jpg

  4. Belas Andriy

    Дуже цікава, сповнена художніми образами доповідь! Було б цікаво більш детально дізнатися про таку річ як числові характеристики Світового Дерева, чув про них лише трохи на наших університетських семінарах.

Комментарии запрещены.