Грушенко Катерина

ОБРАЗ СВІТОВОГО ДЕРЕВА В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ ТВОРЧОСТІ.pdf

НТУУ «КПІ», ФПМ, КВ-23

 

Світове Дерево (Вічне Дерево Життя) — уособлення єдності усього світу, своєрідна модель Всесвіту й людини, де для кожної істоти, предмета чи явища є своє місце. Це також посередник між світами — своєрідна дорога, якою можна перейти до світу богів або в потойбіччя.

Світове Дерево — модель триєдиної вертикальної структури Всесвіту — три царства: небесне царство, земля, підземну царство. До кожного з царств відноситься певний клас істот, найчастіше тварин. Так, з верхньою частиною Світового древа (гілки) зв’язуються птахів (частіше дві симетричні, або одна — на вершині, найчастіше — орел); з середньою частиною (стовбур) — копитні (олені, корови, коні і т. п.), зрідка бджоли; з нижньою частиною (коріння) — змії, жаби, миші, риби або фантастичні чудовиська.

Світове дерево в різних народів зображується по-різному. Так, наприклад, нанайська схема світового дерева зображується як три дерева над якими висясь 9 духів. Поруч стовбура – дві людські фігури, позаду – жертовний стіл, а до стовбура прив’язані коні. А Евенкійська схема світового дерева — це «драбина», увінчана солярним знаком, довкола якої – олені і птахи.

Символ Світового Древа зображується по-різному. Це може бути, як досить точне зображення з корінням, гілками, листям та іншими атрибутами звичайного дерева, так і схематичне зображення у вигляді вертикальної палички і трьома гілочками, які спрямовуються вгору.

В якості символу світового дерева українців, як правило, виступають верба, явір, дуб, вишня, яблуня, липа.

У міфах слов’ян збереглися легенди про те, що в той час, коли не було ні землі, ні неба, а тільки одне синє море — повітряний океан, — серед цього моря стояли два дуби, а на дубах сиділи два голуби. Голуби спустились на дно моря, дістали піску та каміння, з якого й утворились земля, небо і небесні світила.

В обрядових піснях і взагалі традиційному фольклорі до нас дійшли такі описи Світового Дерева: в його кроні звиває гніздо соловей (або інші священні птахи), в стовбурі живуть бджоли, які приносять мед, біля коріння живе горностай, в норі змія, на ланцюгу прикутий біс, плоди Дерева Миру — це насіння всіх існуючих трав, квітів, дерев. Традиційними в фольклорі є лайки того самого змія, що живе в коренях і птиці, яка живе в кроні. Змій при цьому постійно погрожує спалити дерево, а птиця всякий раз захищається або йде на хитрість. В кроні цього дерева часто поміщаються Сонце і Місяць.

Ідея Світового Дерева “вважається народом за перший світотворчий чинник”. Це яскраво підтверджується українськими колядками, в яких постає чи не найдавніший вербальний образ Світового Дерева (стоїть на глибокій воді-першостихії, а на ньому “три голубоньки радоньку радять як світ сновати”).

Слов’янська казка розповідає про дуб, який виріс до самого неба. Поліз старий на те дерево, ліз він ліз і заліз на небо. На небі сидів півник-золотий гребінець, який у вогні не горить, у воді не тоне. Ще там стояли чарівні жерновки — емблема весняної грози, яка дає землі родючість, а людям — їх насущний хліб.

У народнопоетичній уяві дуб виступає в ролі світового древа. Він символізує світову вісь, яка сполучає верхній і нижній світи — живих істот і померлих предків, знаменуючи центр всесвіту. У казці герой, який відбуває випробування, пов’язані з обрядом ініціації, має потрапити на той світ: під дубом розташований вхід до підземного царства, по дубу можна залізти й на небо.

В іншій казці хлопець мусить виконати складне завдання. От іде він до коня та й сльозами обливається. А кінь каже: “Чого ти, хазяїне, плачеш?” — “Як же мені не плакати, — відповідає той, — як цар заставив дістати з моря сім та сім перлин”. Кінь мовить: “Підеш до моря, й залізь на високий дуб, а як вода розіграється, так хапай найбільшу рибину й держи її, поки вода не заспокоїться”. Отже, й тут дуб — світове древо посеред моря, він поєднує буденний, земний світ із водною стихією, рибою — хтонічною істотою, і від цього древа залежить доля героя.

У вишивці мотив «дерева життя» протягом часу зазнав модифікації і щоразу інтерпретувався залежно від смаків і уявлень вишивальниць, що чітко простежується на рушниках різного часу виготовлення. Часто майстрині – вишивальниці прагнули передати пишність, красу природи, її буйне цвітіння, розміщуючи на стеблі величезну кількість квітів, майже не зображуючи листя. Інколи «дерево життя» є досить стилізованим та характеризується простотою форм.

Найпоширеніша схема зображення світового дерева — стовбур із трьома гілочками. Такі родовідні дерева вишивали червоними нитками по білому полотну долі-рушника й вивішували як оберіги над образами, вікнами, портретами родичів.

Світове Древо було настільки шановане у слов’ян, що воно брало участь у багатьох святкуваннях. Зокрема до цієї пори до нас дійшла традиція встановлювати на Новий Рік ялинку. Зараз ніхто не замислюється — навіщо це робиться, але основний і сакральний сенс Новорічної ялинки — саме образ Центру або Осі Світобудови. В якомусь сенсі — це ідол Священного Древа Миру.

Також обрядове дерево встановлювали перед спорудою нового будинку в самий центр планованого будівництва, таким чином привертаючи в це місце силу і роблячи його сакральним, що володіє потужною енергетичною основою.

Ще одним обрядом може слугувати хоровод на сонячні свята навколо дерева, яким найчастіше вибирається береза ​​або дуб. У стародавні часи були цілі священні ліси, де категорично заборонено було вирубувати або псувати дерева. Ці священні дерева, по аналогії зі Святим Деревом, були місцем проживання духів, істот, і своєрідними драбинами в інші світи. В таких гаях проходили свята, обряди, ритуали лікування хвороб.

Весільна символіка рясніє словесними, мальованими й вишитими зображеннями древа життя. Це й весільне гільце, й насичені шлюбною символікою настінні розписи та витинанки, й пісні, в яких мовиться про райськеє древо, яке зродило дві ягідочки — молоду й молодого.

Народження нової родини було як народження Світового дерева життя, міцними гілками якого мало стати молоде подружжя.

Це дерево втикали у весільний коровай, який урочисто перевозили в будинок нареченого, де він ставав одним із головних прикрас святкового столу. Кусні караваю роздавали рідним, у чому вбачали єднання сімей, а середину пирога зі Світовим деревом отримували молодята. Після весілля Світове дерево посідало почесне місце в домі поряд із іншими ляльками, що зберігалися у селянських родинах.

Листя дуба жінки використовують в оздоровчій магії для своїх чоловіків та синів, щоб вони були міцними та дужими. Напар із листя мати доливає синам до купелі, замовляючи при цьому:

Гой, Дубе, Дубе, мін діду любий!
Холи в господу до нашого роду,
на наших синів дай свою силу,
щоб зліе духи їх не косили.
На наших синів дай свої м язи,
щоб зліе духи не рвали в’язи.
На наших сипів дай свої моці,

щоб були з Перуном на кожному кроці!”

У фольклорі збереглися також обряди викликання дощу: “іди, іди Дощику, зварю тобі борщику, на дубі поставлю, дуб ізворухнеться, горщик розіб’ється, а дощик поллється”.

В образі древа поєднались уявлення про час, простір, життя і смерть, тому виникло велика кількість загадок з цією тематикою:

«Коли світ зародився, тоді дуб повалився, і тепер лежить» (Дорога)

«Що то за дуб, на дубі 12 сучків, на кожному суку по 4 гнізда, в кожному гнізді по 7 яєць» (Рік, 12 місяців, 4 тижні, 7 днів)

«Стоїть дерево, на дереві — квіти,

під квітами — котел, над квітами — орел, —

квіти зриває, в котел скидає,

квітів не меншає, в котлі не більшає»

(Життя і смерть).

 

Список використаних джерел

  1. Дерево Життя [Електронний ресурс]. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=19.
  2. Добродум О. В. Світове Дерево як культурний символ єдності в різноманітті [Електронний ресурс] / О. В. Добродум – Режим доступу до ресурсу: http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Culturology/uvuk/WorldTree.html.
  3. Лозко Г. С. Українське народознавство / Галина Сергіївна Лозко. – Київ: «АртЕк», 2004. – 470 с.
  4. Пошивайло І. Символізм народної культури українців: дерево життя [Електронний ресурс] / Ігор Пошивайло. – 2006. – Режим доступу до ресурсу: http://honchar.org.ua/p/symvolizm-narodnoji-kultury-ukrajintsiv-derevo-zhyttya/.
  5. Світове дерево і його варіанти. // Зарубіжна література. – 1996. – №3. – С. 5.
  6. Слов’янське світове древо життя [Електронний ресурс]. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://vedrus.org/index.php/svitohliad/140-slov-yanske-svitove-drevo-zhyttya.
  7. Яремчук О. В. Світове дерево як універсальний класифікатор Всесвіту в міфолого-релігійних традиціях. [Електронний ресурс] / Оксана Василівна Яремчук. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://forum.onu.edu.ua/index.php?topic=5080.0.

5. Hrushenko Kateryna

Грушенко Катерина: 2 комментария

  1. Anna3

    Мені сподобалась доповідь і особливо презентація. Бажаю успіхів у подальшій роботі!

  2. Victor_Titor

    Чудова робота! Грунтовна підготовка та глибоке розуміння теми доповіді.

Комментарии запрещены.