КУБІЗМ – НОВА ЕРА В ЖИВОПИСІ

image_galleryСкачати в форматі PDF

Волонтир Олександр

НТУУ «КПІ» ФПМ, 3 курс, КВ-31

 

Кубізм (фр. cubismе, cube – куб) – напрямок у французькому мистецтві 1900-1910-х, початок якому поклала сумісна праця Пабло Пікассо та Жоржа Брака, авангардна течія в образотворчому мистецтві початку XX століття, яка передувала абстрактному мистецтву.

Отцями кубізму вважають Ж.Брака і П.Пікассо, до яких згодом приєдналися Фернан Леже, Робер Делоне, Хуан Грис та інші. Слово “кубізм”  виникло у 1908 році. Існує історія про те, як Матіс побачивши картину Брака “Будинок школярів у Естаке”, сказав, що вона нагадує йому зображення кубиків. У тому ж році в журналі “Жіль Блаза” критик Луї Воксель говорить про живопис Брака, як про зображення кубів. Так глузливий жарт Матіса перетворився на назву нової школи.

«Сезанівський кубізм» — застосування в структурі малюнку простих геометричних форм (переважно трикутників), з яких формуються предмети, які виразно знаходять подібність із реально існуючими; у кольоровій гамі переважають також «сезанівські» тони, щоправда більш «розмиті» — зелений та його відтінки (від салатового до брунатного), коричневий (болотяний), ліловий.

«Аналітичний кубізм» — предмети або особи поділяються на геометричні форми (зазвичай велике число маленьких, переважно трикутників); межі і обриси предметів/осіб розмиті і нечіткі.

«Синтетичний кубізм» — носить декоративний і контрастний характер, близький до символізму; переважно зображувані предмети (музичні інструменти, посуд, різні прилади та пристосування, наприклад люльки для паління тощо) мають дещо спільне з реальними предметами, але водночас фактично є алегорією до якихось понять, настроїв, ситуацій тощо.

Кубізм мав бути мистецтвом, яке, за словами Пабло Пікассо, відтворює світ не таким, яким його бачить митець, а таким, яким він його мислить. Шляхом розкладання всіх предметів і форм на прості геометричні фігури та їх перекомбінування відповідно до задуму митця кубісти сподівалися прийти до створення інтелектуального й аналітичного живопису, здатного розкривати структуру речей і їхню внутрішню сутність, виражати «константи буття», підніматися до рівня вимог сучасності, входити в неї і сприяти її перебудові.

Якщо живопис імпресіоністів проголосив умовний характер кольору, то кубісти висловили новий підхід до реальності через умовний характер простору. Ж. Шлюб писав: “непотрібно намагатися слідувати речам, які скороминучі і постійно змінюються, і які ми помилково приймаємо за щось незмінне”. Американський мистецтвознавець Дж.Голдинг писав, що кубізм – “сама цілковита й радикальна художня революція з часів Ренесансу”.

Період 1907-1912 років – період аналітичного кубізму (званого також стереометричним чи об’ємним). Саме тоді відбувається сенсаційне перетворення художньої реальності, небачене досі – розкладання форми на куби.

Художня практика кубістів: відмови від перспективи, скорочення фігур у ракурсах, показ їх разом з кількох сторін, потяг до зворотної перспективі.

Після 1912 року розпочинається період так званого “синтетичного” кубізму. Принцип створення художнього простору полягав у наповненні образотворчої площини елементами розчленованого предмета, що з тріском зіштовхуються між собою, лягають поруч, перекривають чи проникають один одного. Отже, картина створюється як намальований колаж з окремих частин.

Перша світова війна поклала кінець творчості багатьох кубістів. Найбільш яскраві прихильники кубізму: Брак, Леже, Метсенже, Глеза, Війон і Лот були мобілізовані на фронт. Лафресне, звільнений від військової повинності, і Маркус, поляк за походженням, пішли на фронт добровольцями. Багато хто з них, звісно, невдовзі повернуться з фронту і продовжать працювати до кінця війни. У той же час нове покоління художників (Хайден Вальмье, Марія Бланшар) сприйме мову кубістів, але ніхто не повернеться до передвоєнної пори.

 

Список використаної літератури:

КУБІЗМ – НОВА ЕРА В ЖИВОПИСІ: 10 комментариев

  1. Олександр Волонтир Автор записи

    Дякую! Згоден з Вами і намагатимусь врахувати у наступних публікаціях на дану тему, але мені здається, що про 3 періоди розвитку кубізму дещо було сказано.

Добавить комментарий