ПАРИЖ – БАТЬКІВЩИНА АВАНГАРДУ

image_galleryСкачати в форматі PDF

Гусєва Ганна

НТУУ «КПІ» ФПМ КМ-32

 

«Авангард – це інтелектуальна цікавість у сфері, де можна відкрити багато дивного.»

Рене Клер

Передусім варто зазначити, що авангард – загальна назва течій у світовому мистецтві, які виникли у ХХ ст. Але багато енциклопедій визначають цей термін саме як напрям у французькому кінематографі.

Авангард виник у 20-х роках ХХ ст. Він став продовжувачем традицій французьких кіноімпресіоністів. Саме кіноімпресіоністи під керівництвом Луї Деллюка першими підняли бунт проти комерційного кінематографу, бездумно копіюючого твори театру та літератури. Авангард можна прирівняти до поняття «експериментального кінематографа», який характеризується використанням новаторських засобів вираження в області горизонтального і вертикального звукоглядацького монтажу, побудови кадру і кадру-епізоду, створення хронотопів і таке інше.

Жан Кокто з цього приводу висловив думку, що кіно пішло помилковим шляхом, ставши фотографувати театр.

Режисери на чолі с Л.Деллюком прагнули затвердити принципи високого кіномистецтва, приділяючи при цьому велику увагу пошукам оригінальних засобів вираження; вони закликали розкривати суть змальовуваних об’єктів за допомогою широкого використання ритмічних монтажних прийомів, ракурсів, нефокусною зйомки і ін. Ці устремління надалі зазнали значну еволюцію. З початку 20-х рр. в творчості «авангардистів» позначилися формалістичні тенденції, дія таких течій в мистецтві, як дадаїзм, сюрреалізм, орієнтація на смаки вузьких кругів рафінованої буржуазної інтелігенції. Наприкінці двадцятих років сюрреалізм у французькому кіно проявлявся переважно у двох формах – спокійній й різкій. Представником першої був творець фотографічних видань Манн Рей, другої – іспанський режисер Луїс Бануель, який працював разом із іспанським художником Сальвадором Далі. Фільм Бануеля і Далі «Андалузький пес» виник 1928 року, під час величезної популярності сюрреалізму. Автори показали на екрані незв’язний, вільний законів логіки ланцюжок випадкових асоціацій. Над розшифровуванням змісту цього фільму міркували шанувальники сюрреалізму, але, як можна було знайти зміст там, де автори ставили завдання заперечити логіку й розум!

Усі авангардистські фільми Альберто Кавальканти ґрунтувалися на ясних і зрозумілих сценаріях. Він дебютував із сентиментальним репортажем про життя буденного Парижа «Тільки час» (1926). Фільм був першою спробою кінематографічного огляду великого міста, його архітектурних і соціальних контрастів. У його найбільш зрілому фільмі «На рейді» (1928) режисер звернувся до традицій «Лихорадки» Деллюка і «Вірного серця» Епштейна, відтворивши на екрані романтичну атмосферу марсельського портового кабака, тугу за мандрівками, конфлікт між буденністю життя і мрією про незвичайні пригоди. Властиві Кавальканту романтичні акценти описання паризьких вулиць чи марсельського порту виявляються згодом у тридцятих років, під час розквіту французького кіномистецтва у фільмах Карне і Дювів’є.

Зазвичай французький авангард поділяють на перший та другий.

«Перший французький авангард – це та частина історії кіно авангарду, яка давно вже вважається класикою. Кінематограф став авангардистським в той момент, коли досяг своєї творчої зрілості, коли навчився, працюючи з монтажем, кадром, зображенням, розповідати історії.»

Кирило Разлогов

Термін «перший авангард», нині вживається рідко, і включає, крім діяльності Луї Деллюка, діяльність групи його соратників — Жермена Дюлак, Абель Ганс, Марсель Л’Ербье і Жан Епштейн.

Але, коли кажуть про авангард, то зазвичай мають на увазі представників та творчість періоду другого авангарду.Другий авангард виник після 1924 року. Це насамперед картини Манн Рея, Марселя Дюшана, Рене Клера, Луїса Бунюеля, Сальвадора Далі. Це те кіно, яке поступово перейшло до кіно безпредметного — або, як вони самі це називали, «чистого кіно». Як, наприклад, фільм «Механічний балет» Фернана Леже 1924, який вважається першим фільмом цього напрямку, або кіно представника німецького напрямки Ганса Ріхтера. Це гра з геометричними формами, простором, ритмом рухів.

У зв’язку з тим, що режисери не декларували своєї приналежності до певної групи, дуже важко формувати чітку систематику діяльності кіноавангардистів. Можна говорити лише про деякі тенденції або основні принципи, що характеризують діяльність тих або інших режисерів у певний період.

На окрему згадку заслуговує авангардний вклад французького композитора Еріка Саті в музичний супровід німих фільмів. Мова йде про його останній твір, музичний антракт «Cinema» з балету «Relâche» (чи «Вистава відміняється»). Під цю оркестрову музику (у живому виконанні), що само по собі вже було зухвалим експериментом, проектувався вже згаданий фільм «Антракт» Рене Клера. Написана в листопаді 1924 року, музична партитура «Cinema» є дотепним застосуванням принципу довільного числа повторів короткої музичної фрази. Цей прийом, випробуваний п’ятьма роками раніше в так званій «меблювальній музиці», дозволив (у виконанні великого оркестру) продовжувати кожну музичну тему рівно стільки часу, щоб цього виявилося достатнім для супроводу відповідної сцени на екрані.[6] Крім того, своєю музикою до фільму «Антракт» Ерік Саті майже на півстоліття передбачив такий гостро-авангардний напрям у музицілітературіживопису і кінематографі, як мінімалізм.

Також потрібно зазначити, що авангард вплинув на мистецтво України початку ХХ ст. Насамперед цей вплив позначився на образотворчому мистецтві. В Україні організовувалися різні творчі об’єднання художників, до складу яких входили як художники-реалісти, так і художники модерністських та імпресіоністичних уподобань. Точилася гостра боротьба художників- реалістів із представниками нових художніх течій, які орієнтувалися на європейське мистецтво, вважаючи реалістичний метод таким, що не відповідає культурним потребам сучасного суспільства. Саме на двадцяті роки припадає стрімкий зліт великих українських авангардистів К. Малевича, Д. Бурлюка, М. Бойчука, О. Архипенка, О. Богомазова, О. Екстер.

Отже, роблячи висновок, хочу сказати, що саме Франція та зокрема Париж був Батьківщиною авангарду, який передусім знайшов своє відображення в кіноіндустрії. Кіноавангардісти внесли дуже вагомий внесок в теорію і естетику кінематографу. На початку 20-х років з’явилися статті в періодичних виданняхкниги про специфіку кіномистецтва, про композицію кінообразу, про ритм в кіно. Саме кіноавагард поклав теоретичну та практичну основи для подальшого розвитку в області експериментального кінематографу.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

 

  1. http://bukvar.su/kultura-i-iskusstvo/147661-Francuzskiiy-kinematograf.html
  2. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B4_(%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84)
  3. http://studopedia.org/6-113189.html
  4. http://www.nradatvr.kiev.ua/i15/
  5. http://vseslova.com.ua/word/%C2%AB%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B4%C2%BB_(%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC_%D0%B2_%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%BE)-431u
  6. http://bukvar.su/kultura-i-iskusstvo/147661-Francuzskiiy-kinematograf.html
  7. http://vipreferat.net/255838-Avangard-v-kineatografe-20-21-vekov.html
  8. http://subject.com.ua/textbook/art/10klas/69.html

ПАРИЖ – БАТЬКІВЩИНА АВАНГАРДУ: 7 комментариев

  1. Ольга Андріївна Ковальова

    Мені сподобалась Ваша доповідь, отже хотілося б дещо запитати. Ви зазнчили, що більшість енциклопедій трактує слово «авангардізм» як напрям у французькому кінематографі. Ви писали про українських художників-авангардистів, а чи знімали в Україні кіно в стилі авангарду? Якщо так, чи можете Ви навести приклади?

    1. Гусєва Ганна Автор записи

      Вельми дякую за Ваш коментар. Хочу зазначити, що в Україні авангард розвинувся саме в образотворчому мистецтві. Не можу сказати, що авангардне кіно не знімали в Україні зовсім, але, нажаль, в кінематографі він не проявив себе.

  2. Анна Кравченко

    Шановна Анно, дякую за цікаву доповідь!
    Мене вельми цікавить напрям дадаїзму в мистецтві, як світового, так і українського.
    Цитуючи Вас: » З початку 20-х рр. в творчості «авангардистів» позначилися формалістичні тенденції, дія таких течій в мистецтві, як дадаїзм… » хочу запитати, які саме творіння авангардистів найбільш дадаїстичні — порадьте, яке кіно подивитись.

    1. Гусєва Ганна Автор записи

      Дякую за Ваш коментар!
      Я поділяю Вашу зацікавленість до дадаїзму. Я б назвала цю течію анархічною. Вона заперечувала усе, окрім творів, «даних законами випадковості», породжених спонтанністю. Дадаїсти влаштовували справжній «апокаліпсис» загальновизнаних моральних і етичних цінностей і зуміли знайти нову красу, справжню поетичність, породжену випадковим і несвідомим.
      Так як у Франції дадаїстична течія злилася з сюрреалізмом, то пораджу Вам фільм Луїса Бунюеля та Сальвадора Далі «Андалузький пес». Деякі фрагменти цього фільму представлені у презентації, але через технічні причини у форматі PDF він не відкривається.

  3. Ольга Миколаївна Арсенич

    Добрий вечір!
    Дуже інформативна доповідь. Особливо зацікавив фільм Бануеля і Далі «Андалузький пес».
    Дійсно авангардне кіно дуже відрізняється від комерційного кінематографа, можна сказати, що він був експериментом в даній сфері, який досяг успіху не тільки в Франції, але й в Америці, Германії та Бельгії.
    А чи знаєте Ви, які стилі стали на місце авангарду, чи є щось схоже в сучасному кіно?

  4. олена петрівна онуфрієнко

    Викладено про кіноавангард, майже немає про мистецький авангард (помилка: кіноавангардісти треба кіноавангардисти). Тому треба було у назві додати, що це дослідження стосується кіноавангарду.
    Презентація. Відредагувати формулювання мети, ідеться в основному про кіномистецтво.

Добавить комментарий