АБСТРАКЦІОНІЗМ ЯК ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ АВАНГАРДУ

dokladДоповідь дивіться тут…

Обштат Катерина Юріївна

 

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», факультет лінгвістики, курс ІІІ,  група 31

 

 

Актуальність дослідження визначається тим, що український авангард є невід’ємною складовою частиною вітчизняної та європейської культури першої чверті ХХ століття. Історично склалося так, що велику роль у розвитку українського авангардизму відіграли митці інших країн. У розумінні значення інтернаціональної сутності українського авангарду вагомим є порівняння досліджень філософсько-теоретичних текстів, що дозволяє виявити як загальні закономірності, так і суттєві розходження філософських поглядів.

Авангард (франц. avantgarde — «передній край», «передовий загін») — це назва ряду течій у мистецтві ХХ століття, що демонстративно розривають будь-які зв’язки із усталеними художніми традиціями. Сюди входять фовізм, кубізм, футуризм, експресіонізм, сюрреалізм, абстракціонізм та інші. Авангард в українському мистецтві пов’язаний із індустріалізацією та урбанізацію і, на відміну від модерну, був прямим породженням нових ритмів життя, прискорених темпів змін, величезних емоційних і психологічних навантажень. [2, c. 539-540]

Історик релігії та культури, М. Еліаде, розмірковував над тим, що під час вивчення деяких авангардних творів створюється враження, що нібито всю історію мистецтва нові автори хотіли звести до tabula rasa. Це є більш, ніж звичайне руйнування. Це є зануренням у Хаос. Однак, говорить він далі, можна здогадатися, що автор перебуває у пошуках чогось, що він ще не зміг виразити. [1, с. 263]

Абстракціонізм  (від лат. abstractus — «абстрактний») — загальна назва ряду течій в образотворчому мистецтві XX ст., представники яких відмовлялися від розуміння мистецтва як наслідування природи, відтворення форм дійсності. [5, с. 58] Абстракціоністи ввели в мистецтво суб’єктивний світ однієї людини — митця, яка абсолютизувала світ власних почуттів та переживань. Вперше абстракціонізм заявив про себе в образотворчому мистецтві. Пізніше поширився майже на всі види мистецтва.

Абстрактне мистецтво — «найдоступніший і шляхетний спосіб закарбувати особисте буття, іншому у формі, може бути, найбільш адекватною — подібно факсімаліному відбитку. У той же час це пряма реалізація свободи ». [3]

Щодо інтернаціональності авангарду, і абстракціонізму в тому ж числі, відхід від реалізму особливо проявився в образотворчому мистецтві Франції, що стала батьківщиною фовізму, кубізму, дала своїх дадаїстів, сюрреалістів та абстракціоністів. Експресіонізм найбільше розвинувся у Норвегії та Німеччині, футуризм — в Італії та Росії. [2, с. 304]

Абстракціонізм як напрям склався у 10-х рр. ХХ ст. Основоположниками його стали художники Піт Мондріан із Голландії, Василь Кандинський із Москви та Казимір Малевич із України. Засновником абстракціонізму прийнято вважати Василя Кандинського, який вважав, що нова абстрактна мова живопису допоможе прорватись крізь зовнішнє до внутрішнього, крізь тіло – до душі. Кандинський – автор перших абстрактних живописних полотен. Свою художню манеру він пояснював тим, що «коли релігія, наука і мораль розкладаються, коли зовнішні підпори загрожують зруйнуватися, тоді людина відвертає погляд від зовнішнього світу до духовного, до передачі «чистого», незалежного від матерії духовного життя». [6]

Піт Мондріан, що вніс значний внесок у розвиток теорії та практики абстракціонізму, вважав, що реальний світ є причиною болю, страху, страждань, і що позбавити від цих негативних емоцій може абстракціонізм, який для П. Мондріана був своєрідним максималізованим раціоналізмом, який виключав емоційне ставлення до подій та явищ. Мистецтво П. Мондріана склалося під впливом ідеалізму і теософії, завдяки чому абстракціонізм певним чином підтримувався релігійними колами.

Відрив абстрактного мистецтва від національних традицій привів до заперечення пізнавальної і виховної функцій мистецтва, його соціальної спрямованості. У грудні 1911 р. в доповіді на Всеросійському з’їзді художників В. Кандинський не лише заперечував зв’язок мистецтва з життям, а й назвав соціальний зміст у мистецтві «отруєним хлібом». Замість «соціальності» він закликав зробити предметом мистецтва «психічну реальність». Цю тенденцію втілювала своєю діяльністю група «Абстракція–творчість», яка виникла у 1929–1930 рр. в Парижі під керівництвом М. Сейфора. [4, с. 354]

Характерними особливостями абстракціонізму є крайній суб’єктивізм, релігійний містицизм. Абстракціонізм опирався на філософію А. Шопенгауера, Ф. Ніцше, З. Фройда, К. Г. Юнга і А. Бергсона. Спільним для цих філософів є те, що світ — це воля, його прояв — це її маніфестація, все приковано до неї, і тим самим воля субстанція, абсолют. Внаслідок цього ідеалістичний раціоналізм із його різноманітними уявленнями про розум поступився місцем волі, яка по суті своїй є ірраціональною. [10] Твори абстракціоністів  — це нагромадження геометричних фігур і кольорових плям. К. Малевич використовував у своїх картинах два кольори — білий і чорний, або один білий. На думку Малевича, «хто відчуває живопис, менше бачить предмет», а людина, яка «бачить предмет» не здатна «відчути живопис». В. Кандинський розшифрував кожен колір, білий вважав великим мовчанням, сірий — безнадійно нерухомим, зелений асоціювався у нього з товстою здоровою нерухомою коровою, а жовтий — із духовним теплом. [3]

Абстракціонізм, будучи частиною авангарду, у свою чергу поділяється на течії, такі як ташизм, нюажизм, супрематизм, абстракція геометричних фігур, орфізм і т.п. Найбільшу популярність він отримав в епоху розвитку ірраціоналізму шляхом відходу від «несправжнього», «ілюзорного» за допомогою геометричних форм, через які, як вважали митці, можна побачити усе на світі. [7, вл. пер.]

Окрім В. Кандинського, К. Малевича та П. Мондріана, відомими представниками абстракціонізму були також Наталя Гончарова та Михайло Ларіонов. Вони створили такий напрям в абстракціонізмі, як лучизм — мистецтво, засноване на зміщенні кольорових гам та комбінацій. [7, вл. пер.] У цій течії також можна помітити філософську думку, а саме святковість, життєрадісність, сміливість, новаторський експресивний дух, що відзначає оптимістичність по відношенню до життя і позитив у будь-якій ситуації.

У висновку можна зазначити, що авангардне мистецтво несе у собі специфіку світовідчуття людини ХХ ст. Представники увібрали в себе шалений темперамент своєї доби, відчуття історичного зсуву, всесвітності змін, які відбуваються, зрушення всіх традиційних координат життя. [2, с. 540]. Представники даного напряму творили під великим впливом певних філософів і їх світобачень, що певним чином перепліталося із загальною ідеєю абстракціонізму та авангарду і цілому. Абстракціонізм також бав у собі декілька течій, кожна із якої мала власних представників, що творили у славу Мистецтва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ТА ІНТЕРНЕТ-ДЖЕРЕЛ

 

  1. Бервуршук Ж. О. Культурологія: навч. посібник / Ж. О. Бервуршук, О. В. Щербакова. – Київ: Знання, 2010. – 326 с.

 

  1. Закович М. М. Українська та зарубіжна культура / М. М. Закович. – Київ: Знання, 2009. – 589 с.

 

  1. Ісмаїлова Н. «Мистецтво» № 17, 2001

 

  1. Левчук Л. Т. Естетика: підручник / Л. Т. Левчук, Д. Ю. Кучерюк, В. І. Панченко. – Київ: Вища школа, 1997. – 399 с.

 

  1. Мистецтво. Екциклопедія для дітей Т.7, Ч.2 – Москва: Аванта, 1999. – 654 с. – (Рос. мовою).

 

  1. Музика та навчання — сайт DJ Kvinta [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://djkvinta.ucoz.net/publ/inshe_rizne/uzk/3-1-0-53.

 

  1. Новини науки. Пізнавальний сайт [Електронний ресурс] // Рос. мовою – Режим доступу до ресурсу: http://novostynauki.com/abstrakcionizm/.

 

  1. Петрушенко В. Л. Філософія. Навч. посібник / В. Л. Петрушенко. – Львів: Новий світ — 2000, 2002. – 544 с. – (2).

 

  1. Ференц Н. С. Основи літературознавства / Н. С. Ференц. – Київ: Знання, 2014. – 502 с.

 

  1. Філософія життя (Шопенгауер, Ніцше, Бергсон) [Електронний ресурс] // Рос. мовою – Режим доступу до ресурсу: http://www.zubolom.ru/lectures/philosophy3/37.shtml.

АБСТРАКЦІОНІЗМ ЯК ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ АВАНГАРДУ: Один комментарий

  1. олена петрівна онуфрієнко

    Доповідь гарно зреферована, викладений теоричний матеріал, у невеликій за обсягом доповіді охоплено основні етапи становлення і розвитку абстракціонізму. Можна було б більше сказати про український абстракціонізм.
    Прекрасна презентація. Гарно систематизовано матеріал, викладено логічно і послідовно.

Добавить комментарий