ФУТУРИЗМ ЯК НАПРЯМ АВАНГАРДУ

dokladДоповідь дивіться тут…

Петелєв Євгеній

НТУУ «Київський політехнічний інститут»

Інститут прикладного системного аналізу,

ІІІ курс, група КА-35

 

  • модернізм — загальна назва напрямів мистецтва та літератури кінця XIX — поч. XX ст., що відображували кризу буржуазної культури і характеризували розрив із традиціями реалізму та естетикою минулого;

 

  • виник у Франції наприкінці XIX ст. (Бодлер, Верлен, А.Рембо) і поширився в Європі, Росії, Україні;

 

  • модерністи вважали, що не треба шукати у творі мистецтва якоїсь логіки, раціональної думки;

 

  • мистецтво модернізму носило переважно ірраціональний характер;

 

  • модерністи шукали нових шляхів і засобів художнього відображення дійсності, знаходили нові художні форми, прагнули докорінного оновлення літератури;

 

  • модернізм став справжньою художньою революцією і міг пишатися такими епохальними відкриттями в літературі, як внутрішній монолог та зображення людської психіки у формі «потоку свідомості», відкриттям далеких асоціацій, теорії багатоголосся, універсалізації конкретного художнього прийому і перетворення його на загальний естетичний принцип, збагачення художньої творчості через відкриття прихованого змісту життєвих явищ, відкриттям ірреального та непізнаного.

 

  • авангардизм — напрям у літературі XX століття, пов’язаний із руйнуванням традиційних форм і канонів;

 

  • до авангардистських стильових течій відносять футуризм, експресіонізм, конструктивізм, дадаїзм, сюрреалізм, імажинізм, абстракціонізм, кубізм;

 

  • з модернізмом авангард пов’язує неприйняття реалізму, для модернізму характерне вибірково критичне ставлення до традицій, авангард — в опозиції до минулого.

 

  • у європейському авангарді було три періоди розвитку: ранній (перед Першою світовою війною), зрілий (між війнами), неоавангард (трансавангард) — після Другої світової війни;

 

 

  • розвиток авангардизму в Україні був зупинений пануванням соціалістичного реалізму, деякі його особливості відновлені у 60-ті роки XX століття. У 80-ті роки він набув ознак неоавангардизму;

 

  • футуризм — авангардний напрям у літературі й мистецтві, назва якого в перекладі з латини — майбутнє, що розвинувся на початку XX століття здебільшого в Італії та Росії й обстоював крайній формалізм, пропагував культ індивідуалізму, відкидав загальноприйняті мовні та поетично-мистецькі норми.

 

  • автором першого маніфесту футуристів був поет Філіппо Томмазо Марінетті;

 

  • визначальні риси футуризму:
       — заперечення традиційної культури (особливо її моральних і            художніх цінностей);       
       - нове мистецтво зовсім не цікавиться людиною;
       - прагнення до новацій, бунтівливості порушення традицій;
    — культивування урбанізму (естетика машинної індустрії і великого міста);
    — переплетіння документального матеріалу з фантастикою;
    — у поезії — руйнування загальноприйнятої мови, використання «слів на свободі»;

 

  • футуризм — це мистецтво антигуманізму, яке має відбити настання часу техніки, спрямування напряму можна виразити трьома «М»: місто, машина, маса;

 

  • футуристи виступали проти літературних традицій, вони закликали знищити музеї і бібліотеки, звільнити Італію від гангрени професорів і археологів; старій культурі, яка, за їх словами, оспівувала лінощі думки й бездіяльність, футуристи протиставили нову, що возвеличувала зухвалий натиск, стройовий крок, небезпечний стрибок, ляпас і мордобій;

 

  • футуристи виступали проти психологізму в літературі, бо психологія, мовляв, вичерпана до дна і на зміну їй прийде лірика неживої матерії;

 

  • ознаки футуризму спостерігаємо в творчості М. Семенка, В. Поліщука, Я. Савченка, М. Бажана, Г. Шкурупія;

 

  • український футуризм мав наслідувальний характер (такої думки М. Зеров, П. Филипович, М. Неврлий, Ю. Ковалів, В. Пахаренко);

 

  • зневажливо ставився до культурної спадщини, патріотичних почувань;

 

  • як напрям сформувався у 1913 році Михайлом Семенком, його братом художником Василем та їх товаришем, теж художником, Павлом Ковжуном, які організували видавництво «Кверо» та перетворили свої «прості і звичайні» імена в Михайля, Базиля і Павла;

 

  • у 1914 році Михайль Семенко видає 2 невеликі книжки — «Дерзання» і «Кверофутуризм», які й перевернули українську культуру, внесли шок, нерозуміння, обурення і тотальну негацію;

 

  • «Дерзання», яке змусило усіх заніміти, містило такі рядки:«Ти підносиш мені засмальцьованого «Кобзаря» і кажеш: ось моє мистецтво. Чоловіче, мені за тебе соромно… Мистецтво є щось таке, що тобі і не снилось. Я хочу тобі сказати, що там де є культ, там немає мистецтва. А ти вхопивсь за свого «Кобзаря», від якого тхне дьогтем і салом, і думаєш його захистить твоя пошана. Пошана твоя його вбила. Й немає йому воскресіння.»;

 

  • важливий етап українського футуризму пов’язаний з журналом «Нова генерація», перший випуск якого з’явився у жовтні 1927 року;

 

  • журнал виходив регулярно 3 роки, його навіть друкував офіційний видавничий орган (Держвидав), і саме «Нова генерація» привернула найбільшу увагу великої кількості письменників і художників того часу (налічувалося більше 80 співробітників);

 

  • крім згаданих, існували ще й менші локальні гуртки футуристів: у Харкові «Ком-Космос», в Одесі «Юголіф» (з участю місцевих російських футуристів), у Москві «СІМ» («Село і місто»), що об’єднувало українських письменників у РРФСР;

Використані джерела:

  1. https://uk.wikipedia.org/wiki/Футуризм
  2. http://pidruchniki.com/14821111/literatura/avangardizm_yogo_stilovi_techiyi
  3. http://www.ukrlib.com.ua/encycl/techii/printout.php?number=13
  4. http://futuryzm.com/futurizm-i-avangard-futurizm-yak-napryamok-u-istetstvi-10- pochatku-20-h-rokah-xx-st/
  5. http://nastupna.com/culture/futurismo
  6. http://westudents.com.ua/glavy/34194-3-ponyattya-avangardizmu- avangardistsk-  tech-u-svtovy-lteratur.html
  7. Михайль Семенко «Дерзання», 1914.

ФУТУРИЗМ ЯК НАПРЯМ АВАНГАРДУ: 17 комментариев

  1. Вячеслав Костюк

    Дякую за інформативну і добре проілюстровану доповідь! Чи підтримуєте Ви тенденцію заперечення реалізму та опозиційності до минулого? Чи, можливо, вважаєте, що мистецтву необхідно повернутись до загальноприйнятих форм?
    Цікава Ваша особиста думка.

    1. Євгеній Петелєв Автор записи

      Дякую за такі теплі слова!
      Я вважаю, що мистецтву необхідно повернутись до загальноприйнятих форм.
      На мою думку, кожен напрям повинен мати відблиск з минулого, захоплюючи найкращі його властивості.
      Проте я обрав цю тему тому, що вона на сьогоднішній день є актуальною та цікавою.
      Зокрема з настанням часу техніки та великого міста!
      Проте такі моменти як зневажливе ставлення до культурної спадщини, патріотичних почувань не прикрашає цей напрям!

  2. Роман Ревва

    Шановний Євгенію!

    Дякую за вашу інформативну доповідь, що дає широке розуміння поняття культури футуризму. Але, оскільки я цікавлюся архітектурним надбанням української культури періоду авангарду, чи не могли б ви виділити найбільш цікаві для вас пам’ятки футуристичної архітектури в Україні, та чим саме, на вашу думку, вони є визначними?

    А також, я б хотів почути ваше ставлення до такого досить неоднозначного, та, безумовно, неповторного твору української літератури як «Дерзання» Михайля Семенка. Які враження від цього твору ви отримали під час читання?

    Дякую за відповідь.

    1. Євгеній Петелєв Автор записи

      Дякую Вам, за ці приємні слова!
      Залюбки відповім Вам на запитання.
      На жаль із футуристичної архітектури не можу виділити щось значне, проте надзвичайно цікавою архітектурною пам’яткоє є Будинок Державної промисловості у Харкові. Держпром — перший радянський 13-поверховий хмарочос, пам’ятка архітектури в стилі конструктивізму, одна з трьох харківських висоток, збудована впродовж 1926—1928 років. Споруда розташовується на центральній площі міста Харків — площі Свободи. Багато письменників вигадували для хмарочоса власні наймення, як-от «дім-гора», «ковчег», «людський мурашник». Ця споруда є надзвичайно цікавою та неперевершиною, з точки зору будівництва!
      В мене неоднозначне ставлення до цього твору.
      «Дерзання», яке змусило усіх заніміти, містило такі рядки:«Ти підносиш мені засмальцьованого «Кобзаря» і кажеш: ось моє мистецтво. Чоловіче, мені за тебе соромно… Мистецтво є щось таке, що тобі і не снилось. Я хочу тобі сказати, що там де є культ, там немає мистецтва. А ти вхопивсь за свого «Кобзаря», від якого тхне дьогтем і салом, і думаєш його захистить твоя пошана. Пошана твоя його вбила. Й немає йому воскресіння.»
      Семенка називали божевільним, безсовісним критиком «нашого видатного Тараса Шевченка, який поруч з якимсь футуристом й поруч не стоїть», ставилися з неприхованим презирством, хтось хотів навіть Михайля побити, а хтось заборонити назавжди писати в журнали. Усій українській інтелігенції здавалося, що Семенко і його «незрозумілий футуризм» — це пряма загроза українській мові і літературі. Звідси з’явилися думки, що, оскільки Семенко нападає на «Кобзаря», відкидає «національне» мистецтво, це веде до того, що його можна легко зарахувати в один табір до російських монархістів і шовіністів.

  3. Анар Ельдар огли Ширалієв

    Шановний пане Євген!

    Ви чітко розклали по полицям всі мої знання з Вашої теми доповіді. Бо в моїй уяві не було ладу між цими ключовими понятттями(маю на увазі авангардизм і футуризм).
    А ось і питання: Чи часто Ви зустрічаєтесь з проявами авангардизму і футуризму у повсякденному житті?

    З повагою, футуристичний реаліст, трохи металіст пан Анар.

    1. Євгеній Петелєв Автор записи

      Дякую Вам за таке цікаве запитання, я чекав на нього!
      На жаль, я не так часто зустрічаюсь із проявами авангардизму і футуризму в повсякденному житті, проте нещодавно я був на одній виставці, яка мене дуже вразила. Більшість її експонатів були у дусі авангардизму, проте це був зовсім інший погляд на мистецтво!
      Також моя кімната явлюється чистим проявом футуризму, адже в ній домінує естетика машинної індустрії і великого міста.
      Я сподіваюсь, що відповів на Ваше питання.

  4. Анна Зелікман

    Дякую за змістовну та гарно структуровану доповідь. У ній Ви згадували про три періоди розвитку європейського авангарду. Чи не могли б ви більш детально про них розповісти? Заздалегідь дякую за відповідь.

    1. Євгеній Петелєв Автор записи

      Дякую Вам за питання, залюбки відповім на нього!
      Як зазначалося вище, у європейському авангарді було три періоди розвитку: ранній (перед Першою світовою війною), зрілий (між війнами), неоавангард (трансавангард) — після Другої світової війни.
      Початку епохи авангарду, яку більшість дослідників відносять до 1905-1907 р., передував період протоавангарда — коли поетика авангарду проявляла себе на рівні тенденції: в символізмі, югендстилі, російському космізмі; у маніфестаціях, подібних «Крику» Едварда Мунка.
      Період протоавангарда на рубежі XIX-XX століть характеризується як злам, перехід від класичної естетики Арістотеля до некласичної, антиарістотелевської традиції.
      Ранній авангард (приблизно до 1914) і зрілий авангард (приблизно до середини віку) містить в своїй програмі два протилежних імперативи одночасно, і винаходить все більш витончені способи суміщати ті, що представляють логічно несумісними речі.
      Трансавангард — термін, що позначає нові напрями у мистецтві останніх десятиліть XX ст. (новітні варіанти концептуального мистецтва). Незрідка неправомірно ототожнюється з постмодернізмом — більш змістовним поняттям.

  5. Левенчук Людмила

    Шановний Євгенію!
    Дякую за чудову роботу, Ви гарно попрацювали. Мене дуже зацікавила ця тема. Чи не могли б Ви дати коротку характеристику футуризму в літературі?

    З повагою, Левенчук Людмила.

    1. Євгеній Петелєв Автор записи

      Я щиро вдячний Вам за такі теплі слова. Залюбки відповім на Ваше питання.
      Футуризм — це мистецтво антигуманізму, яке має відбити настання часу техніки. Спрямування футуризму можна виразити трьома «М»: місто, машина, маса.
      Для цього мистецтва характерний виключний динамізм, опоетизування руху, швидкості, зорові пошуки засобів зображення руху.
      Зупинка є злом, отже — футуристи вживали такі принципи динамізації свого художнього тексту: тексти записувалися без розділових знаків, без великих і малих букв. На думку футуристів, найбільше перешкод для руху роблять прикметники й прийменники. На перший план висувається дієслово. Футуризм — це тотальне заперечення, у тім числі й єства.
      На світогляд футуристів великий вплив мали філософські погляди Ніцше з його культом «надлюдини» та Бергсона, який стверджував, що мозок може осягати все закостеніле й мертве.
      Український футуризм як напрям сформувався у 1913 році Михайлом Семенком, його братом художником Василем та їх товаришем, теж художником, Павлом Ковжуном, які організували видавництво «Кверо» та перетворили свої «прості і звичайні» імена в Михайля, Базиля і Павла;

Добавить комментарий