Концепція конструктивізму та її розвиток у культурній традиції

dokladДоповідь дивіться тут…

Ревва Р.В.

 

НТУУ «Київський політехнічний інститут»

ННК «ІПСА», курс ІІІ, група  КА 34

 

В наш час культурне надбання Радянського Союзу частіше за все асоціюється з пропагандою радянської влади та тотальним контролем витворів мистецтва з боку партії. Якщо мова заходить про архітектуру, то перед очима автоматично формується стандартне зображення широкої вулиці з нагромадженням типових одноманітних житлових будинків, що позбавлені будь-якої естетичної цінності та є частиною єдиного вседержавного типу забудови тих часів. Про існування унікальних мистецьких напрямів, пов’язаних з радянською культурою значна кількість сучасних жителів пострадянських держав навіть не здогадується. І якщо сталінський ампір, завдяки більш тривалому періоду розвитку є більш-менш відомим, то про авангардистські течії початку 1920-х років відомо порівняно мало.

 

Одним з найбільш цікавих напрямів авангардного мистецтва початку 20-х років минулого століття стала концепція конструктивізму, що характеризується суворістю, геометризмом, лаконічністю форм і монолітністю зовнішнього вигляду. В архітектурі конструктивізм обстоює раціональну доцільність, економність, лаконізм у засобах вираження. Прагнучи поєднати мистецьку творчість з виробництвом, Конструктивізм відкидає практично не вмотивовану декоративність, схематизує мову мистецтва. В образотворчому мистецтві та літературі прихильники конструктивізму надавали великого значення техніцизму, штучним конструктивним формам, абстракціям тощо. В іноземному мистецтві використання терміну «конструктивізм» є дещо умовним: в архітектурі він означає течію в рамках функціоналізму, що прагне підкреслити експресію сучасних конструкцій, в живописі та скульптурі – один за напрямів авангардизму, що використовувало деякі формальні ідеї раннього конструктивізму. Найбільш відомими представниками течії конструктивізму за межами СРСР є І. Габо та А. Певзнер.

В архітектурі принципи конструктивізму були сформульовані у теоретичних виступах О.О. Весніна та М.Я. Гінзбурга. Вперше ці принципи були втілені у створеному братами Весніними проекті Палацу Праці для Москви (1923) з його чіткими, раціональним планом та виявленій у зовнішньому вигляді конструктивній основі будівлі (залізо-бетонний каркас).

У 1926 році була створена офіційна творча організація конструктивістів – Об’єднання сучасних архітекторів (ОСА). Ця організація були розробником так званого функціонального методу проектування, що базується на науковому аналізі особливостей функціонування будівель, містобудівних комплексів. Характерні пам’ятки конструктивізму – фабрики-кухні, палаци праці, робочі клуби, будинки-комуни.

На території сучасної України знаходиться порівняно не так багато пам’яток архітектури епохи конструктивізму, але, тим не менш, чимало з них є пам’ятками світового масштабу.

Проблематика теми конструктивізму полягає у тому, що творам цієї епохи приділяється надто мало уваги. Причому як з боку держави, так і з боку мешканців України. Під час досліджень, що були виконані мною під час написання статті, були встановлені наступні проблеми:

  1. Найвизначніші архітектурні пам’ятки епохи конструктивізму у більшості випадків втратили відповідність зовнішнього вигляду оригінальним задумам архітекторів.
  2. Інформацію навіть про найважливіші витвори мистецтва періоду пересічному громадянину держави знайти вкрай важко.
  3. В експозиціях музеїв та на виставках майже не представлені графіка та живопис періоду конструктивізму.
  4. Архітектура конструктивізму майже ігнорується з боку сучасних художників та фотографів.
  5. Значна кількість архітектурних творів Києва періоду конструктивізму не мають статусу «пам’ятка архітектури»

Вирішення цих проблем допоможе підняти культуру найбільш цікавого періоду в історії СРСР на новий рівень та звернути увагу сучасних митців України до конструктивізму, як це було зроблено у країнах Західної Європи.

 

Концепція конструктивізму та її розвиток у культурній традиції: 17 комментариев

  1. Роман Ревва Автор записи

    Дуже дякую, Денисе. Справді цікаве запитання. Насправді, я вже давно цікавлюся темою конструктивізму у світовій культурі, тому стартом зйомок фото для доповіді можна вважати 2012-й рік, коли я вперше потрапив до Харкова, та був вражений будівлею Держпрому. Після цього, у січні 2015-го року відбулася ще одна подорож до Харкова, метою якої була зустріч з досить відомим харківським архітектором, яка підняла мій інтерес до конструктивізму на новий рівень. Саме під час цієї зустрічі і були зроблені вечірні фото Держпрому, які можна побачити у презентації, що прикріплена до доповіді. Після цього я зацікавився вже архітектурою періоду конструктивізму у Києві, і саме починаючи з весни 2015-го я почав активно займатися фотозйомкою київських пам’яток конструктивізму. Але станом на сьогодні, цей процес не є закінченим, та матиме свій подальший розвиток.

    Приємно здивований вашою зацікавленістю темою моєї доповіді. Переглянути повний варіант доповіді можна за посиланням:
    http://www.ex.ua/919898002959

  2. Антон Кудрявцев

    Доброго вечора, Романе.
    Дякую за чудову роботу. Хотілось би відмітити Ваш цікавий підхід до викладу інформації, що дозволяє легко сприймати і засвоювати прочитане в доповіді.
    Тепер з приводу конструктивізму. Споруди цього авангардного напряму архітектури зовні можуть здаватись простими і бездушними. Але я гадаю, що в них можна знайти багато нового і цікавого, якщо замислитись ретельніше. Пишність та краса бароко, раціоналізм класицизму як би нав’язують готові враження і думки, бо зрозумілі думки і настрій їх архітектора. У випадку конструктивізму, споглядач отримує повну свободу трактування архітектурної споруди, бо за простотою і суворістю кожен може розгледіти щось особисте, відкинувши завісу спартанського оформлення.
    Ще раз дякую за цікаву доповідь і Вашу ініціативу розкрити таку важку і спірну тему.

    1. Роман Ревва Автор записи

      Антоне, на мій погляд, основним задумом архітекторів-конструктивістів, було прагнення вразити споглядача, продемонструвати йому міць та стрімкий розвиток нової держави, якою на той період був СРСР. І їм це вдалося. Справді, проходячи повз найвизначніші пам’ятки архітектури епохи конструктивізму, аж ніяк не здається, що це споруди, що були збудовані у 20-30х роках ХХ ст. І лише дізнавшись про історію їх проектування та будівництва, справді починаєш усвідомлювати, що конструктивізм — феноменальне явище у розвитку архітектури, що значно випередило свій час.

      До речі, у коментарях ви зазначили, що кожна людина розуміє твори конструктивізму по-своєму. А що відчули ви, коли вперше познайомилися з найвизначнішими творами цієї епохи?

      1. Антон Кудрявцев

        Перш за все, я замислився про те, що не все, що є простим на перший погляд, таке насправді. Також про те, що не варто ігнорувати красу зовні простих речей.

  3. Юрій Ростиславович Савенков

    Доброго дня, Романе!
    Мене зацікавила ваша доповідь та представлені у презентації ілюстрації українського та світового конструктивізму. Переглядаючи останні слайди з прикладами проектів сучасного конструктивізму у світі, я хотів би у вас запитати, яким, на вашу думку, можна уявити майбутнє конструктивізму України?

    1. Роман Ревва Автор записи

      Дякую, Юрію!
      Я вважаю, що український конструктивізм вже не матиме своєї унікальності, а перейде до більш вживаного та поширеного стилю «Хай-тек», що завоював популярність впродовж останніх років.

  4. Євгеній Петелєв

    Доброго вечора, Ваша стаття є скарбом, обов’язково ще раз ознайомлюсь з нею у вільний час.
    Помітно, що підхід до підбору матеріалу був дуже серйозний і фундаментальний.
    Помітно, що Ви дійсно цікавитесь констуктивізмом.

    Скажіть, будь ласка, чи часто Ви зустрічаєтесь з проявами конструктивізму у повсякденному житті?
    Дякую, за відповідь!

    1. Роман Ревва Автор записи

      Дякую, Євгенію!

      На жаль, досить рідко, оскільки, на маю думку, та судячи з моїх спостережень, конструктивізм наразі є одним из найменш вивчених та відомих явищ мистецтва.

Добавить комментарий