Концепція конструктивізму та її розвиток у культурній традиції

dokladДоповідь дивіться тут…

Ревва Р.В.

 

НТУУ «Київський політехнічний інститут»

ННК «ІПСА», курс ІІІ, група  КА 34

 

В наш час культурне надбання Радянського Союзу частіше за все асоціюється з пропагандою радянської влади та тотальним контролем витворів мистецтва з боку партії. Якщо мова заходить про архітектуру, то перед очима автоматично формується стандартне зображення широкої вулиці з нагромадженням типових одноманітних житлових будинків, що позбавлені будь-якої естетичної цінності та є частиною єдиного вседержавного типу забудови тих часів. Про існування унікальних мистецьких напрямів, пов’язаних з радянською культурою значна кількість сучасних жителів пострадянських держав навіть не здогадується. І якщо сталінський ампір, завдяки більш тривалому періоду розвитку є більш-менш відомим, то про авангардистські течії початку 1920-х років відомо порівняно мало.

 

Одним з найбільш цікавих напрямів авангардного мистецтва початку 20-х років минулого століття стала концепція конструктивізму, що характеризується суворістю, геометризмом, лаконічністю форм і монолітністю зовнішнього вигляду. В архітектурі конструктивізм обстоює раціональну доцільність, економність, лаконізм у засобах вираження. Прагнучи поєднати мистецьку творчість з виробництвом, Конструктивізм відкидає практично не вмотивовану декоративність, схематизує мову мистецтва. В образотворчому мистецтві та літературі прихильники конструктивізму надавали великого значення техніцизму, штучним конструктивним формам, абстракціям тощо. В іноземному мистецтві використання терміну «конструктивізм» є дещо умовним: в архітектурі він означає течію в рамках функціоналізму, що прагне підкреслити експресію сучасних конструкцій, в живописі та скульптурі – один за напрямів авангардизму, що використовувало деякі формальні ідеї раннього конструктивізму. Найбільш відомими представниками течії конструктивізму за межами СРСР є І. Габо та А. Певзнер.

В архітектурі принципи конструктивізму були сформульовані у теоретичних виступах О.О. Весніна та М.Я. Гінзбурга. Вперше ці принципи були втілені у створеному братами Весніними проекті Палацу Праці для Москви (1923) з його чіткими, раціональним планом та виявленій у зовнішньому вигляді конструктивній основі будівлі (залізо-бетонний каркас).

У 1926 році була створена офіційна творча організація конструктивістів – Об’єднання сучасних архітекторів (ОСА). Ця організація були розробником так званого функціонального методу проектування, що базується на науковому аналізі особливостей функціонування будівель, містобудівних комплексів. Характерні пам’ятки конструктивізму – фабрики-кухні, палаци праці, робочі клуби, будинки-комуни.

На території сучасної України знаходиться порівняно не так багато пам’яток архітектури епохи конструктивізму, але, тим не менш, чимало з них є пам’ятками світового масштабу.

Проблематика теми конструктивізму полягає у тому, що творам цієї епохи приділяється надто мало уваги. Причому як з боку держави, так і з боку мешканців України. Під час досліджень, що були виконані мною під час написання статті, були встановлені наступні проблеми:

  1. Найвизначніші архітектурні пам’ятки епохи конструктивізму у більшості випадків втратили відповідність зовнішнього вигляду оригінальним задумам архітекторів.
  2. Інформацію навіть про найважливіші витвори мистецтва періоду пересічному громадянину держави знайти вкрай важко.
  3. В експозиціях музеїв та на виставках майже не представлені графіка та живопис періоду конструктивізму.
  4. Архітектура конструктивізму майже ігнорується з боку сучасних художників та фотографів.
  5. Значна кількість архітектурних творів Києва періоду конструктивізму не мають статусу «пам’ятка архітектури»

Вирішення цих проблем допоможе підняти культуру найбільш цікавого періоду в історії СРСР на новий рівень та звернути увагу сучасних митців України до конструктивізму, як це було зроблено у країнах Західної Європи.

 

Концепція конструктивізму та її розвиток у культурній традиції: 17 комментариев

  1. Степан Юрійович Саркісов

    Романе, дякую за доповідь, дуже цікаво. А які пам’ятки архітектури конструктивізму в Україні подобаються вам особисто?

    1. Роман Ревва Автор записи

      Степане, дякую за відгук.
      Найбільше мене вразила будівля Держпрому у Харкові. Наведу деякі факти.

      Корисна площа Держпрому складає 60 тис. м², площа ділянки забудови — 10760 м². На момент завершення будівництва, це був найбільший в СРСР (за іншими даними, у Європі) хмарочос. Розміри будівлі і досі вражають: її об’єм складає 347 тис. м³. Матеріал – монолітний залізобетон. У будівництві було задіяно 1315 вагонів цементу, 3700 вагонів граніту та 40000 м² скла. Будівля має 4500 вікон, площа зовнішнього засклення складає 17 гектарів.

      І що вражає найбільше, все це було збудовано за два роки, у період, коли ні про які високі технології будівництва навіть мова не йшла. Я дуже шкодую, що до музею Держпрому під час моїх минулих візитів до Харкова я не потрапив. Я впевнений, що вийшовши з музею, я буду ще більше вражений величністю цього шедевру архітектурного мистецтва!

  2. Ольга Кузака

    Роман, ваша доповідь дуже цікава і змістовна, дякую за таку роботу!
    Чи не вважаєте ви, що поруч з сучасними напрямками в архітектурному мистецтві конструктивізм здається невиразним та трохи застарілим для пересічного громадянина? Якщо так, то як можна виправити цю проблему?

    1. Роман Ревва Автор записи

      Дякую за відгук, Ольго!
      На мій погляд, конструктивізм, на момент свого найбільшого піднесення в архітектурі, значно випередив свій час, і провідні архітектори світу в наш час повертаються до ідей конструктивізму. Оскільки, з незрозумілих мені причин, повна версія моєї доповіді не потрапила на сайт, я процитую Вам уривок з моєї доповіді, що дасть Вам відповідь на Ваше запитання.

      «На початку XXI століття конструктивізм знову повертається в архітектуру. Тепер він носить назву скандинавський, так як його коріння лежить в
      заміському житловому будівництві скандинавських країн. Скандинавський конструктивізм характеризують велика кількість простору і сонячного світла,
      функціональність і простота, натуральність і природність. Він має заданий ритм ліній і строгу геометрію. Йому властива естетика доцільності, раціональність
      строго утилітарних форм. Ритмічність ліній і підкреслена строгість геометрії надають будинкам, виконаним у стилі скандинавського конструктивізму, свій
      неповторний вигляд, а простота і природність укупі з використанням натуральних матеріалів, забезпечують привабливість архітектурного рішення.
      А використання великої кількості вікон та скла дозволяє створювати ще більш оригінальні, екстравагантні, та водночас, економічні рішення. У середині 60-х — 70-х роках традиції та ідеї конструктивізму знайшли несподіване продовження в архітектурі так званого «хай-тек», напряму, що демонстративно оголює не
      тільки роботу архітектурних конструкцій, але й інженерних комунікацій. Прикладом такого повернення до конструктивізму є комплекс
      конструктивістських будівель проекту Bothe Richter Teherani, поштовхом до створення якого, за словами Süddeutsche Zeitung, стала ідея відомого
      радянського художника та архітектора 1920-1930 років Ель Лисицького.»

      P.S. Щодо застарілого вигляду, то, на мою думку, це є наслідком недбалого ставлення влади до пам’яток конструктивізму. Для порівняння у моїй презентації є дві фотографії харківського Держпрому. На одній з них можна побачити відреконструйовану частину фасаду, а на іншій частину, що знаходиться на реконструкції. Тому, на мій погляд, якщо провести грамотну та виважену реконструкцію, то надбання конструктивістської епохи ще довго будуть вражати гостей та мешканців нашої держави.

  3. Марія Андріївна Луценко

    Романе, дякую за цікаву доповідь!
    З чим, на вашу думку, пов’язане нехтування мистецтвом періоду конструктивізму? Як можна залучити сучасних творців до цього напрямку?

    1. Роман Ревва Автор записи

      Дякую за доповідь, Маріє!

      На мою думку, нехтування мистецтвом конструктивізму пов’язане, насамперед, з недостатньою кількістю інформації про цей напрям. Навіть я, цікавлячись розвитком архітектури, зіткнувся з нестачею інформації про архітектуру цього періоду. А якщо немає інформації — немає й інтересу.

      Щодо залучення сучасних митців, потрібні, передусім, замовлення іноземних інвесторів, адже концепція конструктивізму знайшла своє відродження у нових архітектурних напрямах стилю хай-теку, що є доволі фінансово-затратним.

  4. Дмитро Тарасович Пустовіт

    Романе, дуже дякую вам за доповідь, завдяки ній справді зацікавився епохою конструктивізму. На жаль мені майже нічого не відомо про архітектурні пам’ятки доби конструктивізму в Києві. Чи не могли б ви перелічити бодай кілька з них, адже дуже цікаво побачити ці шедеври вживу.

    1. Роман Ревва Автор записи

      Доброго вечора, Дмитре!
      Частина цих будівель була зображена на презентації, що прикріплена до доповіді, інша частина — у повній версії доповіді, що не була опублікована тут на незрозумілих мені обставин.

      Найбільш цікавими, на мою думку, є дві київських будівлі:

      1) Київський будинок радянського лікаря, проект архітектора-авангардиста Олександра Альошина. Ділянка, що була надана архітектору не була сприятливою для будівництва – перетин вулиць Велика Житомирська та Стрілецька під гострим кутом, оточений з усіх боків існуючими будівлями. Але, базуючись на ідеях конструктивізму, будівля і досі є взірцем функціональності. Кут оформлений курдонером із зеленими насадженнями, що продовжується випуклою кривою, що з обох боків доповнюється півкруглими виступами та продовжується дотичними прямими, що підкреслюють грані кута. На 5-му поверсі з фасадної сторони будинку виконана відкрита галерея для прогулянок, а на внутрішньому боці – солярій. Поєднання прагнення додати різноманітності у більш стандартну забудову з максимальною функціональністю робить цей архітектурний витвір унікальним явищем. Щоправда, унікальність цієї будівлі з кожним роком втрачається через прагнення мешканців додати непередбачені архітектором елементи у зовнішній вигляд, наприклад, зараз у будинку залишилося порівняно мало оригінальних зелених вікон, більшість балконів засклені та на багатьох з них встановлені кондиціонери або супутникові тарілки, що псують зовнішній вигляд. Частини фасаду, що виходять на вулиці Велику Житомирську та Стрілецьку, зіпсовані великою кількістю графіті та офісними приміщеннями, які були видозмінені для більш зручного доступу клієнтів.

      2) Будинок спеціалістів на Проспекті Перемоги, збудований у 1933-1934 роках. Цей будинок є вже перехідним етапом від конструктивізму до більш звичного нам сталінського ампіру. Збережені характерні риси конструктивістських будівель, але вже з’являється симетрія, та характерний декор у вигляді ліпнини з зображенням спеціалістів. Архітектор – Микола Холостенко. Цей будинок також є одним з найбільш автентично збережених витворів архітектурного мистецтва конструктивізму.

      Обидві перлини київського конструктивізму представлені на фото у презентації.

  5. Денис Крашенінніков

    Романе, мене дуже зацікавила ваша доповідь. Хотілося б дізнатись ще про декілька моментів. По-перше, як проводилися зйомки в процесі підготовки до написання цієї статті? По-друге, як давно вас зацікавила ця тема і чому? До речі, якщо це можливо, мені було б цікаво ознайомитись з більш розгорнутою вашою працею, щодо цієї теми.

Добавить комментарий