СУПРЕМАТИЗМ МАЛЕВИЧА

dokladДоповідь дивіться тут…

Столєтова Катерина

НТУУ «КПІ», ФПМ, КМ-33

 

В 1915 році в Москві відкрилась мало ким помічена виставка декоративно-прикладного мистецтва під назвою «Вербівка». Організатор виставки, поміщиця Наталя Давидова – художник – авангардист, влаштувала в Україні у селі Вербівка виробництво вишивок. Місцеві жінки вишивали за ескізами відомих художників – авангардистів. Це було абсолютно унікальне явище. На виставці були представлені вироби вербівських вишивальниць: шарфи, сумки, подушки тощо. Ця виставка була першою появою супрематизму на суспільному горизонті.

Супрематизм – стиль живопису, один з напрямів авангардного мистецтва, виражається в комбінаціях різнокольорових площин найпростіших геометричних фігур (в геометричних формах прямої лінії, квадрату, круга та прямокутника). Цей стиль винайдено Казиміром Малевичем. Вперше він заявив про нього на виставці колеги Івана Пуні. Пуні випадково побачив, як Малевич малює у своїй майстерні «Чорний квадрат» та інші супрематичні композиції, і Малевичу нічого не залишалося, як терміново пред’явити його суспільству: елемент суперництва, першовідкриття надзвичайно важливий у авангарді.

Ця виставка називалася «0,10». На виставці Малевич презентував новий стиль під назвою супрематизм. І назва також нова: найвірогідніше, вона походить від латинського слова supremus – найвищий. Тобто стиль, що переважає все інше, найвищий стиль.

Дійсно, на цій виставці Малевич став головним: він повісив свій «Квадрат» в так званому червоному кутку – місці, де зазвичай в дерев’яних будинках висіли ікони, – і назвав картину іконою свого часу. Звичайно, він не мав на увазі жодної образи традиційної релігії: він створював нову, іконою якої і став «Чорний квадрат». Він описував новий стиль так: «…Вважаючи, що кубофутуризм виповнив свої задачі, я переходжу до супрематизму, нового живописного реалізму – до безпредметної творчості».

Так, супрематизм – це не лише стиль мистецтва, а й філософія творчості. За Малевичем, академічний натуралізм, натуралізм імпресіоністів, сезанізм, кубізм тощо – всі вони не є нічим іншим, як діалектичні методи, які не визначають власної цінності твору мистецтва. Предметне зображення – це лише копія існуючого, тому супрематист виражає відчуття як таке і ігнорує звичність предметності. Супрематизм зводить мистецтво до самого себе, тобто мистецтву, що не роздивляється світ, проте відчуває його. Мистецтво більше не цікавить ні релігія, ні держава, ні соціально-побутова сторона життя, воно є мистецтвом чистих відчуттів. Супрематизм – нова безпредметна система відношень еквівалентів, через яку виражаються відчуття.

Великий вплив на розвиток супрематизму мало походження Малевича. Він народився у Києві у 1879 році і провів тут своє дитинство. Художник навчався у Києвській мистецькій школі у Миколи Пимоненка. Малевич підкреслював, що його художнє бачення світу було сформовано українським селом. Українська селянська хата із настінним розписом, українська вишивка, українські візерунки – це відіграло помітну роль у його кубистичній, а згодом і у супрематичній творчості. Саме звідти Малевич взяв простоту, колорит і геометричну ясність, що наповнює його картини. Зокрема, чорний, червоний і білий кольори, що характерні для робіт сільських майстрів, є провідними й у супрематичних композиціях художника. Малевич писав: «Я наслідував усе життя селян. Село займалося мистецтвом (такого слова я не знав тоді). Точніше кажучи, вироблялися такі речі, які мені були до вподоби. У цих речах і чаїлася вся таїна моїх симпатій до селян».

Головна заслуга супрематизму – видалення метафори із живопису. Художник не зображує те, що знаходиться у площині картини. Кожний витвір мистецтва є самодостатнім і вільним від естетичних норм. Естетичний підхід до створення образів – повторення і варіація форм, засвоєних суспільством. Художній – робота за межами загальноприйнятого канону. Малевич проголошує повну відмову від естетичного. Він деконструює старі методи зображення реальності.

За Малевичем, мистецтво розвивається подібно до науки і техніки. Історію живопису слід вважати як еволюцію. А супрематизм, а точніше, білий квадрат на білому фоні в його теорії повинен був стати вінцем живопису, тобто кінцем використання живописних засобів для зображення реальності.

Для Малевича супрематизм означає «першість колірної проблеми». «Супрематизм – це новий живописний реалізм кольору, але не неба, гори, птахів і всякої речі». Колір є переважаючим аспектом цього стилю. Фоном для супрематичних композицій завжди є білий колір.

Малевич працював в цьому стилі декілька років, об’єднавши навколо себе групу художників, яку він надихав працювати в тому самому стилі. Ця група сформувала спільноту під назвою «Супремус». В складі цієї групи були такі художники, як Любов Попова, Іван Клюн, Ольга Розанова, Іван Пуні, Надія Удальцова тощо. Не дивлячись на те, що група «Супремус» проіснувала недовго, вона дала високі зразки образотворчого мистецтва, які надавали і надають програмуючий вплив на світове мистецтво.

Останньою картиною, що була намальована в цьому стилі, була картина Малевича у 1918 році, що називалася «Біле на білому». Це був відхід у безпредметну площину. Малевич зводив до нуля все попереднє мистецтво.

Продовженням супрематизму став неосупрематизм, також створений Малевичем. На відміну від супрематизма тут присутнє сенсове навантаження. Кольори і фігури виражають деяку думку або описують подію. Тут присутні форми супрематизму, проте Малевич повернувся до фігуративного живопису. На супрематичному фоні смуг, квадратів, прямокутників, кольорових площин він розміщував деякі фігури – жіночі, чоловічі. Це був новий крок, знову нове слово у мистецтві.

Отже, супрематизм став революційним кроком у мистецтві, привівши його до витоків – найпростіших форм, основ світобудови.

 

Список літератури:

  1. Вакар И., Михиенко Т. Малевич о себе. Современники о Малевиче. Письма. Документы. Воспоминания. Критика. – М., RA, 2004. – 1262с.
  2. Малевич К. Супрематизм. Мир как безпредметность. – М.: Гилея, 2000. – 93с.
  3. Шатских А. С. Казимир Малевич и общество Супремус. — М.: Три квадрата, 2009. — 464 с.
  4. http://viperson.ru/articles/russkiy-neosuprematizm-intuitivnaya-mysl-priobretayuschaya-realnyy-smysl
  5. http://arzamas.academy/courses/18

СУПРЕМАТИЗМ МАЛЕВИЧА: 10 комментариев

  1. Вікторія Шевчук

    Доброго дня!
    Дуже сподобалась доповідь про даний стиль митця, адже Малевича знають усі, але найчастіше за його картиною «Чорний квадрат».
    Було дуже цікаво побачити його картини, та прочитати про відкриття ним нового стилю, як супрематизм.
    Дякую!

    1. Олексій Валерійович Тягун

      Доброго часу доби!
      Цікава доповідь, яка допомогла як розібратися з терміном «Супрематизм», так і переглянути раніше не бачені мною картини Малевича. Порадже прочитати це своїм знайомим.
      Дякую!

    2. Катерина Столєтова Автор записи

      Дякую за коментар. Так, «Чорний квадрат» — це найвідоміша картина митця, проте не найбільше його досягнення, оскільки він не тільки прийшов до супрематизму, а й обгрунтував його філософію, створивши один із найвизначніших напрямів абстракціонізму.

  2. Василь Миколайович Боровець

    Катерина, дякую за чудову доповідь. В даній доповіді я відкрив для себе дуже цікавий факт, що Казимир Малевич є не тільки російським художником, а що належить до української культури так само як і до російської. Ще раз дякую за чудову доповідь.

    1. Катерина Столєтова Автор записи

      Василь! Дякую за коментар та увагу до моєї доповіді. Так, дійсно, Малевич народився в Україні, та навіть більше: українська культура, вишивка та розпис сприяли розвитку його супрематичного бачення живопису.

  3. Олександр Олексійович Ічанський

    Вітаю, Катерина!

    Дуже цікавий матеріал, відкрив для себе багато нового. Думаю, люди мають більше знати за цей стиль живопису. Вразила талановитість, а також фантазія і талант Казиміра Малевича.

    Хочеться дізнатися: чим саме Вас, вразив цей стиль мистецтва?

    1. Катерина Столєтова Автор записи

      Вітаю, Олександре!

      Дякую за коментар. Саме мене вразило те, що Малевич вважав супрематизм вінцем еволюції живопису, а також головна ідея цього стилю — що мистецтво не повинно копіювати реальність, а відображати чисті відчуття. Це і відображається в комбінації простих геометричних фігур.

  4. Анна Довганюк

    Катерино, дякую за прекрасну та інформативну доповідь. Завдяки Вам я змогла дещо краще зрозуміти творчість Каземіра Малевича. Чи могли б Ви назвати улюблені картини художника?
    Також я маю до Вас одне запитання: чому, на Вашу думку, Малевич залишив стиль супрематизму?

    1. Катерина Столєтова Автор записи

      Дякую за увагу до моєї презентації. Звичайно, улюбленою картиною Казиміра Малевича є «Чорний квадрат», оскільки він назвав її іконою свого часу.
      Малевич залишив стиль супрематизму, оскільки, написавши картину «Біле на білому», він звів до нуля попереднє мистецтво і вийшов на безпредметну площину, поставивши цим самим крапку.

Добавить комментарий