МАТЕМАТИЧНА ТЕРМІНАЛОГІЯ: ІСТОРІЯ НИЩЕННЯ

dokladДоповідь дивіться тут…

Білогур Антон

НТУУ «КПІ» ФПМ КМ-33

Для початку хотілося б згадати історичні події, які були передумовою для винищення Української наукової мови.
Як з’ясувалося на процесі СВУ (Проце́с Спі́лки ви́зволення Украї́ни — показова справа, сфабрикована ОДПУ Української РСР наприкінці 1920-тих років, яка викривала вигадану антирадянську організацію серед української наукової та церковної інтелігенції. Мета — дискредитація провідних діячів української культури та громадського життя в рамках централізованої політики геноциду української нації, здійсненого урядом СРСР у 1932–1933 роках. Процес відбувся над 45 керівниками і головними діячами т. зв. СВУ, у будівлі Столичного оперного театру у Харкові від 9 березня до 19 квітня 1930. Всього до судового процесу 1930 року залучено 474 осіб, при чому засуджено до розстрілу — 15, до концтаборів — 192, вислані за межі України — 87, засуджені умовно — 3, звільнені від покарання — 124 особи.), українські буржуазні елементи,  петлюрівці, готуючи збройне повстання проти радянської влади, вели шкідницьку роботу в українському мовознавстві.
Активним осередком СВУ, де зосереджувалась термінологічна робота був – ІНАРАК, на чолі з директором Інституту Г. Холодним. У завдання осередку входило по лінії термінології “вносити національну течію і в саму роботу Інституту по складанню словників, надаючи термінам переважно українського вигляду, заміняючи загальновживані – спеціально вигаданими”. Захопивши в свою владу керівнитство ІУНМ (Інститут Української Наукової Мови) , змінивши його структуру, підібравши відповідні кадри, ІНАРАК виконував активно свої завдання “конкретне шкідництво в ділянці складання українських словників, віддаляючи українську мову від пролетарських мас, викидаючи інтернаціональні слова й перетворюючи українські словники на зброю шовіністичного виховання мас”.
Конкретно кажучи, шкідницька діяльність що до українських словників скеровувалась, по-перше, на відрив української наукової термінології від термінології, вживаної в усіх культурних мовах, від термінології інтернаціональної. З цією метою інтернаціоналізми свідомо уникались, а замість них подавались звичано вигадані новотвори, рідше слова, які в мові мають зовсім інше значення. Автори СМТ обмежували вживання інтернаціоналізмів різними способами.
По-перше, в усіх похідних та складених термінах автори виходять тільки з “українського відповідника”, не з інтернаціонального терміна. Подруге, в усіх прикладах вживаются виключно “українські відповідники”. Переклад терміну подається в три етапи – першим підкреслюється рекомендований редакцією термін, другим можливий синонім, третім помилковий термін. А приклади речень чи фраз в СМТ подані тільки з тими термінами котрі рекомендують автори. Таким чином, автори унеможливлювали використання читачем правильної термінології, яку він вважає коректнішою. У третьому випуску приховуванню інтернаціоналізмів від користувача словника сприяє і система побудови покажчика. Із – російського, німецького, французького.
Друге, на що скеровували свою роботу автори СМТ – штучний відрив української наукової термінології від російської мови. З цією метою українські терміни, однакові з термінами російськими, викидались, на їх місце висувались вигадані слова, архаїзми або провінціалізми; там, де автори словника змушені були подавати українські терміни одного кореня з російськими, ці терміни подавались у такому граматичному оформленні (префіксі, суфіксі, рід, наголос, синтаксичні сполучення тощо), для якого жодних підстав не дає сучасна українська літературна мова. Ця заміна термінів, вживаних в українській мові, відомих широким масам українських громадян, на терміни вигадані, штучні, створювала величезні труднощі в засвоєнні простими громадянами.
Одне поняття диференціювалось в значенні і на один російський термін подаються два різні відповідники, при чому неможливо зрозуміти, коли вживати один з них, коли другий, що затрудняє засвоєння та користування термінологією. Наприклад, на термін величина в словнику подано відповідник “величина”; так росіійською величина передається і в трьої десяткаї складених термінів: величина абсолютна, величина від’ємна, величина геометрична і т. д. Термін великість, в підручнику Кониського, зазначений як помилковий. Другий випуск дає на російський термін величина знову відповідник величина. А в третьому випуску на величина маємо два відповідники: величина та великість. Абсолютная величина в цьому випуску – абсолютна великість і т. д. Слова, слова утворені в російській мові за допомогою около, передаються послідовно з префіксом при: околомеридианний – припівденниковий і т. д.
Гіпотеза в словнику подається з наголосом на е: гіпоте’за. Таких прикладів змінювання наголосів, приставок, суфіксів та інших частин слова незлічити.
У тих випадках, де українська мова не має прикметників, доводилося авторам словника ставати на шлях вигадництва. Так з’явилися прикметники: відсонцевий, присонцевий та інші.   Можна навести приклади на зміну інший категорій родового відмінка та інших синтаксичних конструкцій прикметниками: аберрация по долготе, по широте – аберація довготна, широтна; нуль часов – нуль годинний, тощо.

 

 

ВИСНОВОК
Автори СМТ, прагнучи шляхом різного роду фальсифікацій відірвати українську наукову термінологію від інтернаціональної, створити штучний бар’єр між українською термінологією та російською. Коли заглянути в словник польської мови, то з’ясується, що в ньому знаходяться прототими для більшості тих новотворів, якими рясніє СМТ: аналіза (аналіз) – польське analiza, еліпса (еліпс) – польське elipsa , та інше. До того, що зазначено вище, треба додати ще дещо. По-перше, в словник включено багато термінів, потреби в яких абсолютно ніякої немає. По-друге, єдності в термінології всіх трьох частин не додержано, що ускладнює користування словником.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Караванський Святослав. Секрети української мови: Науково-популярна розвідка з додатком словничків репресованої та занедбаної лексики. – Київ: Українсько-канадське спільне підприємство „Кобза”, 1994. – 152 с.
  2. Караванський Святослав. Російсько-український словник складної лексики. 2-е видан., доповнене і виправлене. – Львів: Бак, 2006. – XIV + 562 c.
  3. Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали / Упорядники: Л. Масенко, В. Кубайчук, О. Демська-Кульчицька; за ред. Лариси Масенко. – Київ: Видавничий дім „Києво-Могилянська академія”, 2005.– 400 с.
  4. Російсько-український словник ділової мови /Укл. В. Підмогильний, Є. Плужник / Редактори-упоряд.: О. Мокровольський, О. Шокало. Третє виправлене й доповнене видання. – Київ: Редакція журналу „Український світ”, 1992. – 304 с.
  5. Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос / Автори: В.В. Гейченко, В.М. Завірюхіна, О.О. Зеленюк, В.Г. Коломієць та ін. / Національна академія наук України. Інститут мовознавства імені О.О. Потебні. Комітет наукової термінології. Інститут мовознавства імені О.О. Потебні. Інститут української мови – Київ: Наукова думка, 1998. – 892 с.
  6. https://uk.wikipedia.org/wiki/Процес_Спілки_визволення_України

МАТЕМАТИЧНА ТЕРМІНАЛОГІЯ: ІСТОРІЯ НИЩЕННЯ: 4 комментария

  1. Віталій Анатолійович Вікторчук

    Тема доповіді надзвичайно важлива для сучасних математиків та людей котрі пов’язані з математичною культурою або комп’ютерною інженерією. Якісно опрацьована термінологія — це прямий показник розвинутості науки в країні.
    Автор продемонстрував вміння коротко, та водночас вміло й точно, розкривати питання. До тексту доповіді зауважень немає. У доповіді було використано багато різноманітних джерел, що підтверджує її високу якість.

  2. Назарій Ігорович Нижник

    Українська математична термінологія

    Прочитав Вашу доповідь, переглянув презентацію. Все дуже чітко і ясно.
    Звичайно ж виникли деякі ремарки. В ході потужної українізації перекладалися масово практично всі слова іншомовного походження. Доходить до дикого абсурду, я з цим згоден. Без інтернаціональних слів в математиці, яку воістину вважають мовою, зрозумілою кожному не обійтись.
    Для опису нових праць, досліджень окрім термінів слід вживати звичну мову, яка буде пояснювати дикі і незрозумілі на перший поляд формули і викладки.
    Як Ви вважаєте, чи варто було б математикам та іншим науковцям, що працюють в полі точних наук, використовувати одну мову?. Наприклад англійську. Тоді все стане ясно і зрозуміло всім. Чи може варто далі оформлювати свої праці рідними мовами?

    1. Антон Білогур Автор записи

      Дуже цікавий та слушний коментар, Назар.
      Вважаю за потрібне, щоб науковці перш за все володіли як рідною мовою так й англійською чи китайською, чи будь якою іншою інтернаціональною мовою. А потім звичайно науковою термінологією рідної мови й інтернаціональної.
      Декілька віків назад було поганим тоном, серед вчених як видатних так й звичайних, не знати хоча б декілька мов, за кордоном наприклад це англійська та французька або німецька мови.

  3. Олександра Бєлуха

    У вас дуже цікава та об’ємна робота. Хотілься б запитати, яку математичну термінологію вживаєте особисто ви у повсякденнму житті? Якщо так, наведіть приклади.

Добавить комментарий