ЮРІЙ ШЕВЕЛЬОВ І ЙОГО ВНЕСОК В УКРАЇНСЬКУ МОВОЗНАВЧУ НАУКУ

dokladДоповідь дивіться тут…

Виконав Дем’янчук Олександр

Місце навчання : НТУУ „КПІ” факультет ІПСА, ІІІ курс, КА-33

 

         Юрій Шевельов зробив великий внесок в розвиток мовознавчої науки в кінці 20го століття. Проте його праці відомі не надто широким колам. Більшість його знають як Юрія Шереха – під цим псевдонімом він підписував літературознавчі, літературно-критичні та культорологічні статті. І лише мовознавчі монографії і статті він підписував власним прізвищем.

Останні варіанти бібліографії досліджень ученого нараховують близько 872 назви. Основними напрямами його роботи були : історія української мови, фонологія, морфологія, стилістика, соціолінгвістика, історія мовознавства.
Його перша ґрунтовна праця «Граматика української мови» двічі (1935, 1936) перевидавалася. Він розвинув поняттєві та історіографічні основи українського мовознавства. У своїх працях глибоко досліджував синтаксис простого речення (монографія «Синтаксис сучасної української літературної мови. Просте речення», 1951; англ. мовою — 1963).

Наступні праці були з проблем української літературної мови, такі як «Нарис сучасної української літературної мови» (1951), розмежування української і польської мов в статті «Проблема українсько-польських лінгвістичних відносин від 10-го до 14-го ст.» (1952).  Важливою була праця, присвячена походженню та розвитку білоруської мови «Щодо проблеми утворення білоруської мови» (1953). Як згадував сам автор в спогадах «Я, мені, мене… (і довкруги)», його праці в цьому напрямку допомогли дати конструктивну критику найпопулярнішої, на той час, концепції спільного походження російської, української та білоруської мов Олексія Шахматова. В цій теорії було, власне, походження білоруської мови, явно незадовільне. Показавши що білоруська мова постала не з диференціації ‘праруської’, а зі злиття двох відмінних діалектичних одиниць, поставив під сумнів ідеологічний штамп Русі, як «колиску трьох братніх народів», тим самим зробивши першу ланку у розкритті проблеми походження української мови.

Наступними працями в цьому напрямку були монографії «Передісторія слов’янської мови. Історична фонологія загальнослов’янської мови» (1964) та «Історична фонологія української мови» (1979). Юрій Володимирович показав розвиток фонології системи української мови від праслов’янської основи аж досьогодення, обгрунтував її початки бл. 7 ст., а завершення формування — прибл. в 16 ст. Знову заперечив концепції східнослов’янської прамови та трьох східнослов’янських мов у доісторичні часи, розвинув концепцію конфігурації і перегрупування діалектних груп (київсько-поліського, галицько-подільського, полоцько-смоленського, новгородсько-тверського, муромо-рязанського діалектів), що з них розвинулися українська, російська та білоруська мови.

Але як показував учений, найжорстокішим і найвинахідливішим у дискримінаційній щодо української мови політиці був радянський режим. Починаючи від звуження сфер використання української мови, вульгарного викривлення її історії до так званої внутрішньої русифікації, що полягала у ‘штучному’ зближені української і російської мови, нав’язування фальшивих мовознавчих теорій ‘гармонійної’ російсько-української двомовності і ‘благотворного’ впливу російської мови на розвиток української. Твори що йшли урозріз режиму були німецькомовна монографія «Українська письмова мова, 1798 — 1965. її розвиток під впливом діалектів» (1966) та біль пізня праця «Українська мова в першій половині двадцятого сторіччя, 1900 — 1941» (1989).

Через свої критичні публікації Шевельова радянські функціонери називали ‘націоналістом’, ‘людиною без совісті і честі’ ба навіть ‘гітлерівським прихвостнем’. В свою чергу разом з О.Горбачем і В.Чапленком скомпонував брошуру «Проти націоналістичних фальсифікацій розвитку української мови»(1973), Підписана псевдонімом Тарасюк М.М. В ній автор в дотепній словесній грі розкритикував головних своїх опонентів : І.Білодіда та В.Русанівського. Також показав реальний стан української мови.

Також Шевельов був автором студій з історії української мови«Українська мова в першій половині двадцятого століття 1900–1941», (1987), історичної морфології, синтаксису й лексикології української мови, студій з інших слов’янських мов, низка статей, есе та рецензій на відповідні наукові тематики. Наприклад такі статті як :  «He для дітей» (1964) і «Друга черга» (1978). Мовознавець був редактором багатьох наукових і літературних журналів, наприклад  «Сучасність» (грудень 1978 — квітень 1981), і серій, зокрема серії «Historical Phonology of the Slavic Languages»( 1979).

Не менш важливими є праці про інших мовознавців. Наприклад, видання двох томів праць Василя Сімовича (1981-1984), публікація про українського мовознавця Олександра Потебні — «Олександер Потебня і українське питання: Спроба реконструкції цілісного образу науковця»(1992) в Нью-Йорку або упорядники творів Оксани Забужко і Лариси Масенко «З історії незакінченої війни»(2009).

Одними з останніх творів великого мовознавця були мемуари в двох книгах «Я, мені, мене… (і довкруги)»(2001), в яких він описав свої спогади, погляди на минуле тощо,  характеристики й оцінки людей, чиї життєві шляхи так чи інакше перетнулися з долею автора.

12 квітня 2002 року Шевельов помер в Нью-Йорку. Спадщина видатного філолога поступово перевидаються в Україні, хоч не в таких масштабах як за кордоном.

Без сумнівів його праці зробили великий внесок в розвиток української мови, пролили світло на її історію. Завдяки його статтям, есе та рецензіям мовознавча наука просунулася набагато кроків вперед.

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Белей Любомир. У пошуках третього виміру: західноєвропейський період творчості Юрія Шереха-мовознавця (1947 – 1953 рр.) // Шевельóв Юрій. Нарис сучасної української літературної мови та інші лінгвістичні студії (1947 – 1953) / Упорядкування Любомира Белея, Людмили Нуждак; вступна стаття, примітки Любомира Белея.– Київ: Темпора, 2012. – С. 13 – 28.
  2. Масенко Л.Т. „Те, що Грушевський зробив для української історії, я зробив для української мови” // Шевельóв Ю.В. Вибрані праці: У двох книгах / До 100-річчя від дня народження / Упорядник Лариса Масенко; вступне слово Л. Масенко. – Київ: Видавничий дім „Києво-Могилянська академія”, 2008. – Книга І: Мовознавство. – С. 5 – 25.
  3. Шевельóв Ю.В. Між праслов’янською і російською / Переклад з рос., коментар Павла Грищенка // Київська старовина: Науковий історико-філологічний журнал. Виходить 1 раз на 2 місяці. – 2001. – № 6. – С. 3 – 19.
  4. Шевельóв Ю.В. Портрети українських мовознавців / Українська вільна академія наук у США. Національний університет „Києво-Могилянська академія”. – Київ: Видавничий дім „КМ Академія”, 2002. – 132 с.
  5. Шевельóв Юрій. Вибрані праці: У двох книгах / До 100-річчя від дня народження / Упорядник Лариса Масенко; вступне слово Л. Масенко. – Київ: Видавничий дім „Києво-Могилянська академія”, 2008. – Книга І: Мовознавство. – 584 с.
  6. Шевельóв Юрій. Історична фонологія української мови / Переклад з англійської С. Вакуленка, А. Даниленка. Перекладено за виданням: Shevelov G.Y. Historikal Phonology of the Ukrainian Language. – Heidelberg: Carl Winter, 1979. – 808 p. / Канадський інститут українських студій. Східний інститут українознавства ім. Ковальських. Харківське історико-філологічне товариство / Серія: „Класика української науки”. – Харків: Акта, 2002. – 1056 с.
  7. Шевельóв Юрій. Нарис сучасної української літературної мови та інші лінгвістичні студії (1947 – 1953) / Упорядкування Любомира Белея, Людмили Нуждак; вступ. стаття, примітки Любомира Белея.– Київ: Темпора, 2012. – 664 с.

ЮРІЙ ШЕВЕЛЬОВ І ЙОГО ВНЕСОК В УКРАЇНСЬКУ МОВОЗНАВЧУ НАУКУ: 4 комментария

  1. Михайло Кушлаба

    Шановний Олександре! Постать Юрія Шевельова визначна не лише в українській, але й у світовій культурологічній, мовознавчій, літературознавчій гуманітарних галузях. Працюючи над таким матеріалом, можемо захоплюватися великим розумом і працьовитістю такої людини, його відданістю правді, безкомпромісності у принципових для нього й для України поняттях, зокрема у ставленні щодо повернення несправедливо усунутих зі словника літературної мови слів із питомо національною специфікою. Як, наприклад, Ви прокоментували б таку сумну метафору Юрія Шевельова, як-от: „Дозволю собі пройтися хоч краєчком – узявши навмання чверть сотні слів – на цьому цвинтарі. Не біймося мерців, тим більше, що деякі з них не мертві, а тільки приспані (або страшніше – живцем поховані)”. Про що йшлося? Який період в українській історії мав на увазі Юрій Шевельов? Ваш погляд на явище суцільного нищення всього українського з метою зросійщення, зважаючи на сучасні події в Україні та на становище української мови сьогодні?

    Дуже вдячний за Ваш коментар!

    1. Олександр Дем'янчук Автор записи

      Доброго часу доби,

      Дану цитату сказав Юрій Шевельов на виступ на I конгресі Міжнародної Асоціяції україністів у Києві 27 серпня 1990. Він мав на увазі багато українських слів які були забуті чи навмисно зросійчені.

      Він старався показати де кінчаєть­ся природний процес, а де починається ґвалтовне втручання й усування слів. Казав про радянську владу яка всіма методами старалася викорінити українську мову і максимально її зблизити з російською. Науковець називав також, деякі приклади слів про які йдеться в цитаті.
      русло — річище
      ряди (людей) — лави
      фон — тло
      нав’язати — накинути
      підкорити — підпорядкувати
      заманливий — привабливий
      дорога — шлях
      пласт — шар
      сторона — бік
      община — громада
      урок (чого навчилися) — наука
      чекати — сподіватися

      Але попри все, українська мова вижила, більше того вона розвивається. Хоч і на сьогоднішній день в Україні більше третини населення розмовляють російською.

  2. Олексій Мерзляков

    Дякую за цікавий матеріал, пане Олександре! Скажіть, будь ласка, коли Юрій Шевельов взяв собі псевдонім Юрій Шерех? Буду вдячний вам за відповідь.

    1. Олександр Дем'янчук Автор записи

      Доброго часу доби,

      Народження Юрія Шереха припадає на 33 рік життя Юрія Шевельова, коли він перебував в окупованому німцями Харкові. Проте лише в повоєнні роки можна говорити про Шереха як цілком сформовану особистість.

Добавить комментарий