«ОЙ, НЕ ПИЙ, КОЗАЧЕ…» — НАРОДНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПИЯКІВ ТА ПИЯЦТВА

dokladДоповідь дивіться тут…

Боровець Василь Миколайович

НТУУ «КПІ», ФПМ, КМ-31

 

Споживання алкоголю в Україні на одну особу  складає близько 12 літрів на рік. Щороку через алкоголізм в Україні помирає понад 40 тисяч людей, це за даними Ради з питань охорони здоров’я. За даними колишнього міністра охорони здоров’я України Миколи Поліщука, щодня алкоголь вбиває 41 українця.

У традиційній культурі бачимо різко негативне ставлення до пияків, як до людей нікчемних, не здатних контролювати себе, а, отже, ні до чого не принадних. «П’яниця проспиться – до роботи не годиться», «Пити перестанеш – людиною станеш», «Від нічого робити п’ють тільки недалекі люди», «Хміль шумить – розум мовчить», «Було ремесло – так травою поросло» — такі оцінки дають п’яницям у народних прислів’ях. У іншій приказці вибудовується пряма залежність життєвого щастя та тверезого способу життя: «Щасливий той, хто вина не п’є», що може свідчити про неабияку актуальність даної проблеми.

Водночас, варто сказати, що за часів Київської Русі тверезість була національною рисою нашого народу, що передавалася з покоління в покоління через систему сімейного виховання та звичаєвого права. М. Карамзін вказує, що  князі Давньої Русі відрізнялися тверезістю [7]. У детальному дослідженні І.Г.Прижова з історії питної справи й п’янства в Україні містяться вичерпні  відомості з даного питання, зокрема дослідник зазначає, що «…пияцтва на Русі не було, не було цього діяння, що роз’їдає народний організм» [6]. Русичі вживали лише слабкоалкогольні напої: брагу, мед, пиво, квас, сп’яніння від яких несильне й діє нетривалий час. З Х століття на Русі було відоме й привезене з Візантії вино, але через високу вартість воно було доступне, головним чином, міській владі й багатим людям, які, як і простий люд, уживали переважно місцеві спиртні напої. Відомо, що вино за міцністю не перевищує 11%, а до XII століття вино на Русі «вживали тільки розведене водою, так само, як його пили в Давній Греції й Візантії» [2, с.78]. Існують відомості, що навіть у грецьких містах-колоніях, розташованих на узбережжі Чорного моря, вино вживали розведене водою у пропорціях: 1:3 – для чоловіків; 1:5 – для жінок; 1:8 – для дітей та хворих. Тобто бачимо, що люди знали про певні лікувальні особливості винного оцту, але не зловживали алкоголем заради «одурманювання». Що ж до «міцніших» напоїв – то їх просто не знали, відповідно й тоді, коли вони з’явилися, ставлення у народі до них зберігалося негативне, а стан алкогольного сп’яніння пов’язували з хворобами та смертю: «Хто в горілці шукає сили — той ходить по краю могили», «Немає такого здоров’я, яке встоїть проти горілки», — говорять прислів’я.

 

         У народних піснях, які, до речі, є молодшим фольклорним жанром, порівняно з тими ж малими жанрами фольклору, мотив пияцтва зустрічається досить часто. Переважно закликають чоловіків не пити, оскільки це має страшні наслідками для сім’ї пияка, як це показано в українській народній пісні «Ой не пий козаче»:

Не пий, козаче,

Дружина плаче,

Сумують діти –

Та все дарма!

Не пий, козаче,

Проп’єш удачу,

А без удачі

Життя нема!

У іншій пісні описано жахливі деталі потерпання жінки та сім’ї від чоловіка п’яниці:

Зацвіла ружа трояка

Мала я мужа, мужа я мала,

Мала я мужа пияка

 

Він нич не робить тілько п’є

Прийде додому, додому прийде,

Прийде додому, мене б’є.

«Скільки чоловіки випили горілки – стільки їх дружини і діти пролили сліз» — говорить народна приказка.

У приказці «Дурний розумного не любить, а п’яний тверезого» чітко подано антитезу дурний/п’яний – розумний/тверезий. Народна традиція ясно дає зрозуміти, що зловживати спиртним може лише нерозумна людина, і навпаки: людина розумна, починаючи пиячити, втрачає глузд: «Хто п’є хмільне — той говорить погане», «Не шкода вина, а шкода розуму», «Пити хмільне, так і говорити дурне», «П’яний – дурний, проп’є і кожух», «Хапонув вина – так і став без розуму»,  «Хто не впивається вином, той міцний буває розумом», «Досить пити – час розум збирати», «Горілки випив на копійку, а дурі виявив на рубль», «Вино в дурні виводить», «Вино з розумом не ладнають: хміль в голові шумить – розум мовчить» — ось такий калейдоскоп народних оцінок пияцтва подає нам народна творчість.

У творах українських класиків ХІХ ст. також піднімалася тема пияцтва саме у народному його сприйнятті як негативного явища, що позбавляє людину глузду. І. Котляревський, Г.Квітка-Основ’яненко, Марко Вовчок,  Панас Мирний, І.Нечуй-Левицький зверталися до цієї теми, використовуючи фольклористичні мотиви. Проте завжди пияцтво зображувалося як таке, що призводить до негативних або навіть трагічних наслідків. Наведемо один приклад. А І. Нечуй-Левицький у своїй повісті «Кайдашева сім’я» засуджує пияцтво через образ Омелька Кайдаша. Головний герой — добрий стельмах та гарний господар, але у Кайдаша був великий недолік — він дуже любив випити. А причин для того, щоб зазирнути у шинок, було багато: щоб залити давнє лихо — панщину,  через свою непотрібність у цьому житті, забути про свій страх перед старшим сином і т.п.. «Був я колись Кайдаш, а тепер перевівся на маленького Кайдашця», — говорить старий у шинку, а згодом топиться у болоті через свою п’янку [10].

Отже, достатньо звернутися до усної народної творчості, щоб спростувати тезу про віковічне пияцтво українців.Осуд пияцтва у народній творчості виражений широко, багатогранно, категорично. «Пияцтво не доводить до пуття», «Чарка горілки — лиха бочка», «Хто в чарку заглядає, той щастя не знає». Образ пияки змальовується дуже неприємно, його характеристика викликає неприязнь: «Пияка і свиня — то однакові звання», «Вино й горілку полюбив — свою честь погубив», — свідчать приказки, підкреслюючи, що любителі горілки —  то люди безвольні, котрі втратили совість і честь і є загрозою для оточуючих. «З пияцтва до злочину — рукою подати», «Біля горілки не обійдеться без бійки».

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Грушенко В.С. Основи здорового способу життя. – Тернопіль,1999. – С.366.
  2. Зубков О.І. Зелений друг проти зеленого змія// Наука і суспільство. – 1986. – №1. – С..66.
  3. Іванова Н.В. Алкоголізм як педагогічна проблема // Радянська школа. – 1991. – №3. – С.34-38.
  4. Комсов Д.В. Розмови про антиалкогольне виховання. – К .: Наука, 1987. – 80с.
  5. Кузьмін В.Д. Ми і наші нащадки // Біологія в школі . – 1992. – №1-2. – С.18-21.
  6. Любар О.О. Пиття не доводить до пуття. – К.: Знання, 1988. – 30с.
  7. http://metodichka.com.ua/Narabotki8_aforizmi_alkogol.htm
  8. http://library.kiwix.org/wikipedia_uk_all/пияцтво%в%Україні.htm
  9. uk.wikipedia.org/wiki/Алкоголізм_в_Україн

10. http://chtyvo.org.ua/

«ОЙ, НЕ ПИЙ, КОЗАЧЕ…» — НАРОДНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПИЯКІВ ТА ПИЯЦТВА: 14 комментариев

  1. Ольга Олександрівна Сінчук

    Цікава тема. Хочу подякувати Василю за відповіді на коментарі, я з ними повністю згодна. Але хотілося б дізнатися думку автора про те, як побороти алкоголізм серед молоді. Адже молодь не завжди звертає увагу на матеріальне становище або навіть рівень життя, а тому це не є приводом схильності до алкоголізму.
    А ще хотіла б поділитися інформацією, що фахівці Піттсбурзького університету опублікували в науковому журналі про різні типи залежностей дослідження, присвячене впливу на підлітків тих пісень, в яких згадується алкоголь. Згідно з ним, алкоголь частіше фігурує у творчості виконавців таких жанрів як реп, ‎R&B та Hip-hop. Фахівці проаналізували тексти майже 800 популярних пісень і виявили, що в 25% пісень, в яких згадується алкоголь, є назви алкогольних брендів. Такий підхід може впливати як на розвиток підліткового пияцтва, так і на розвиток конкретних алкогольних пристрастей.

    1. Василь Миколайович Боровець Автор записи

      Ольга, дякую за коментар. На мою думку алкоголізм серед молоді можна перебороти двома шляхами, перший — це правильне виховання, другий — підвищення ціни на спиртне оскільки коли алкоголь коштує так само як і сік то молодь купить алкогольний напій. Окремо хочу подякувати, що поділися досить цікавим фактом.

  2. Оксана Вікторівна Чорна

    Дякую за доповідь на одну з найактуальніших тем. Ви описали дуже цікавий факт: «…за часів Київської Русі тверезість була національною рисою нашого народу…». На мою думку, всі українці повинні дивитися в коріння своєї історії та знати, що наші предки виховували тверезість із покоління в покоління та висміювали пияцтво. Ми повинні прагнути до кращого життя. Головною умовою якого є здоров’я.

    1. Василь Миколайович Боровець Автор записи

      Оксана, дякую за коментар. Не можу не погодитися з думкою, що всі українці повинні дивитися в коріння своєї історії та знати, що наші предки виховували тверезість із покоління в покоління та висміювали пияцтво.

Добавить комментарий