«Заборонені місця» у традиційній культурі та сучасному часопросторі

dokladДоповідь дивіться тут…

Замекула Олексій

Національний технічний університет України

«Київський Політехнічний Інститут»

Факультет прикладної математики

Кафедра програмного забезпечення комп’ютерних систем

група КП-31

З давніх часів деякі місця вважалися «лихими» серед людей. Оскільки людина не могла відшукати пояснення випадкам, що траплялися поблизу таких місць, то з’явилися переконання, що ці місця населяє нечиста сила, яка не любить, щоб люди заходили на її території. Власне, ці території стали вважати «забороненими».

Народні уявлення про нечисту силу виразно відбивають дуалізм божого і бісівського начал, якому підкорялися і дохристиянські вірування про природні духи. Загальними для всіх персонажів нижчої міфології є їх належність до «негативного», «нечистого», «нетутешнього», потойбічного світу (іноді чіткіше — до пекла) і пов’язане з цим протиставлення позитивному, тутешньому світу; їх підступність по відношенню до людей (за наявності персонажів амбівалентного характеру).

За народними віруваннями, висхідних до книжкової, апокрифічної традиції (передусім легенди про створення світу), нечиста сила створена самим Богом (з його відображення у воді, з плювка, з ангелів-відступників або ангелів, як згрішили, вигнаних Богом з неба на землю і в пекло) або Сатаною, який створив у протиборстві з Богом свою армію нечисті. Пор.: такі народні назви нечистої сили як ангел з ріжками, антихрист, бог з рогами, сатана, єретик і т. п. Менш пов’язані з книжковою традицією повір’я про те, що різного роду демонологічні істоти з’являються із покійників (нехрещених дітей, самовбивць, які померли неприродною смертю), дітей, проклятих батьками, людей, викрадених нечистою силою (лісовиком, водяним, русалками і т. д.), дітей, народжених від стосунків з нечистою силою (облюдків).

Широко поширене у слов’ян вірування, що нечиста сила (диявол, біс) може вилупитися з півнячого яйця, що носиться під пахвою ліворуч. нечиста сила всюдисуща, проте її власним простором є лише «нечисті місця»: пустки, нетрі, гущавина, трясовини, непрохідні болота, перехрестя, мости, межі сіл, полів, печери, ями, усі види водойм, особливо вири, колодязі, посудини з водою; нечисті дерева — суха верба, горіх, груша і т. п., підпілля і горища, місце за і під піччю; лазня, овини, хлів і т. д.

Житло — одна з головних ознак номінації нечистої сили: лісовик, боровик, лозатий, моховик, польовик, щучник, межник, водяний, омутник, вировник, виринниця, веретник, травник, стоговий, дворовий, домовий, овинник, банник, амбарник. гуменник, хлібник, запічник, підпольник, голбешник і т. д.

Але і сьогодні є ціла низка місць, які вважаються «лихими», «нечистими».

Яскравими прикладами є декілька місць в Києві.

Лиса гора — місце, де збирається нечиста сила. Лису гору пов’язують з легендою про змію, яка обвиває землю і сама себе кусає. Місце, де вона себе кусає, стає Лисою горою.

На місці київської Лисої гори був язичницький жертовник та капище. Після насадження християнства на Русі тут збиралися прихильники язичництва.

Наприкінці ХІХ століття Лисогірський форт перетворили на гарнізонну в’язницю, в якій проводили страти.

Кияни оминають цю лісопаркову зону. Ті, хто все ж гуляють тут, розповідають про відчуття дискомфорту. У людей складається враження, що за ними стежать. Вояки, які проходили тут службу, часто стикалися з паранормальними явищами: деякі з них втрачали розум або покінчували з життям.

 

Зелений театр — це величезна споруда з підземними ходами і тунелями в горі. Під час своєї історії в театр то блискавка потрапляла, то він горів. Та й постійно притягував «неблагонадійних» представників суспільства.

За часів будівництва комплексу неподалік був цвинтар самогубців і померлих немовлят. А за радянських часів злочинці часто залишали тут трупи вбитих.

Ходять історії, що зелений театр — це центр підземних комунікацій ще з часів заснування Києва. Розповідають також про жіночий монастир, який відлучили від церкви через страшні речі, які там коїлися. Також існує думка, що тут любив гуляти Булгаков. Одним словом, місце містичне і легенд має чимало.

Проаналізувавши інформацію, можна дійти висновку, що сучасні уявлення про «заборонені місця» формуються на основі давніх вірування та традиційної культури. Можна помітити, що сучасні «лихі» місця – ті ж самі, що і в давні часи, тільки у сучасному сприйнятті.

 

Список літератури

  1. http://24tv.ua/24_motoroshni_mistsya_ukrayini_vid_yakih_zastigaye_krov_u_zhilah_n601743
  2. http://supermif.com/slovjane/necist.html

«Заборонені місця» у традиційній культурі та сучасному часопросторі: 7 комментариев

    1. Олексій Ігорович Замекула Автор записи

      Добрий вечір. Дякую) Так, є чимало місць, де, як вважається, є нечиста сила. В Україні є Підгорецький замок, наприклад. Вважається, що там живе привид жінки, яку вбили, а тіло замурували у стіні будівлі. Дуже цікавим прикладом є також Соминське озеро на Волині. Ходять легенди, що в озері живе страшне чудовисько, яке востаннє бачили 30 років тому. Щодо інших країн, то можна назвати замок Бран, відомий як замок Дракули.
      І хоча всі ці місця вважаються нечистими, можна помітити великий потяг людей до таких місць.

  1. Оксана Вікторівна Чорна

    Дякую за таку цікаву доповідь на незвичну і навіть таємничу тему.
    У попередньому коментарі Ви сказали, що спостерігається великий потяг людей до заборонених місць. Чи маєте Ви такий потяг? Якщо так, то чому?

    1. Олексій Ігорович Замекула Автор записи

      Та не дуже маю. Я люблю замки, середньовічну архітектуру, але не через таємничість. Ще мене особисто приваблюють більш техногенні місця, на кшталт міста Прип’ять, або покинутих будівель.

  2. Павло Володимирович Набойченко

    Просто цікавенна стаття!!!
    На відміну від багатьох доповідей на конференції, ця тема була для мене дійсно цікавою. Наукова стаття читається легко, як художня література!
    Дякую!

  3. Анастасія Костянтинівна Гончарова

    Вітаю!
    Заголовок статті одразу привернув мою увагу. Я дуже вражена такою кількістью містики в українській культурі, це підкреслює не лише неймовірну фантазію наших предків, як би висловився скептик, але і неймовірну енергетичну силу, яка наповняє наш народ. Ми захищаемося від негативного впливу на цю «силу» за допомогою різного виду забобонів і заборон — «Не ходи сюди, бо лихо буде, не роби цього, бо біду накличеш» і так далі. Було дуже цікаво дізнатися саме про житло і фізичне розположення людини, як вона мислила, знаходячись саме тут, чим пояснювала те, чому саме так вам не слідує робити.
    Дуже дякую!

  4. Левенчук Людмила

    Шановний Олексію!
    Дуже дякую за таку чудову роботу. Ваша доповідь дуже цікава. Читаючи її поринаєш у таємничий світ потойбічної сили, просто неймовірно.

    З повагою, Левенчук Людмила.

Добавить комментарий