Характер сучасного суспільства в поезії С. Жадана. Особливості проблематики книжок «Цитатник» і «Генерал Юда»

НАЗАРІЙ НИЖНИК

НТУУ «КПІ», ФПМ

 Мета презентації: познайомити аудиторію з творами поета-постмодерніста Сергія Жадана, проаналізувати поезію автора, сформулювати його позицію щодо сучасного суспільства.

Сергій Жадан – доволі яскрава персона української літератури. Він відомий своїми прозовими та поетичними творами, перекладами з інших мов та небайдужим ставленням до ситуації в країні. Митець наразі випустив доволі багато романів та поетичних збірок. Найвідоміші серед них – книжки «Депеш мод», «Месопотамія», «Цитатник», «Ефіопія». Літературні твори Сергія Жадана одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені тринадцятьма мовами, зробивши автора одним з найвідоміших сучасних українських письменників. Автор є громадським активістом, учасником багатьох акцій громадської непокори.

У 1995 році світ побачили зразу 2 збірки молодого поета “Цитатник” і “Генерал Юда”. Це був непоганий дебют автора, який увінчався успіхом. Вірші, наведені у збірках прекрасного описують стан сучасного суспільства з усіма його проблемами. Гостра соціальна критика впивається в мізки читачів і змушує задуматись над багатьма аспектами життя.

Вірші Жадана легкі для прочитання і сприйняття. В них письменник часто викладає всі свої думки і переживання. Для віршів характерні: гостра соціальна критика, сатиричний виклад, зачасту – втеча від самої проблеми чи уникання її.

Жадан не витримує суспільства – він пробує уникнути його, але ще більше в ньому грузне.

Зараз я спробую описати деякі вірші зі збірок і моє враження від їхнього прочитання.

Збірка “Цитатник” починається з вірша «Варшава». Вірш досить депресивний, хоча проглядаються нотки легкої меланхолії. Це вірш-звернення до дами. Автор розповідає про сірість буднів і перспективу.

Генерал Юда – назва не тільки збірки, а й вірша, що власне є ключовим  ній. Вірш описує хворого генерала, що лежить в передсмертному стані у своїй темній кімнаті. Згадує свої походи, перемоги, але, незважаючи на всі медалі і підкорені міста, він все одно постарів, як і всі. Потім описано його смерть і картину з цвинтаря, де він лежить в гробу і перед ним несуть всі хоругви. Всі плачуть. Але вдома в кімнаті сидить його дитя – син чи внук. Це як символ продовження життя, нове начало.

Цитатник – вірш-завершення відповідної збірки. Описується любов до вітчизни та деякі роздуми автора на рахунок того, щоб виїхати з країни. Вітчизни бувають різними, і ми народилися не в найкращій з країн з далеко не найкращими умовами. Не ми вибирали собі країну. Наша країна – це наше тавро. Описано ментальність людей, їхнє ставлення до своїх вітчизн. Бо ми всі не вічні – колись-то кожен з нас помре. І перед нами відкриті сотні перспектив, а вже наша ціль – ними скористатися.

Отже можна сказати, що поет не просто пише вірші – він виливає в них душу, реалізується через них, показує таким чином себе. Він думає про самогубство. Він обговорює сам із собою норми суспільства, які не підходять йому. Своїми депресивними настроями він показує нам, що ми виросли зовсім не тими людьми, якими хотіли вирости. Він закликає людей до прекрасного і прекрасне дійсно є. Жадан підкреслює нікчемність життя і самого існування в порівнянні з тим, що за життя ми зробили.

У висновку хочеться сказати, що Сергій Жадан – найрозкрученіший автор сучасної України. І це не дивно. Багато видавництв з радістю друкують-передруковують його твори, тому що він автор, який подобається людям, який через банальні речі доносить до людей високу філософію. Я сподіваюся, що зміг познайомити аудиторію з творчістю митця, проаналізувати його поезію і визначити її проблематику.

Використані джерела:

Характер сучасного суспільства в поезії С. Жадана. Особливості проблематики книжок «Цитатник» і «Генерал Юда»: 9 комментариев

  1. Марія Клочан

    Чи реально взагалі закликати людей до прекрасного, змусити побачити це прекрасне на тлі своїх депресивних настроїв? Можливо, Іздрик чи Подерв’янський зі своїм здоровим пофігізмом значно краще мотивують до пошуку справжніх цінностей, вартих цілей та перспектив?

    1. Назарій Ігорович Нижник

      Іздрик чи Подрев’янський безумовно зображають реальність в більш яскравих фарбах ніж Жадан. Це їхній стиль. Звичайно для опису сучасного суспільства не обійдешся без жорсткої іронії і сарказму, який ми бачимо в творах названих вами авторів.

      Для Жадана характерний інший стиль. Він зображує реальність чорною, він бачить її такою. Звичайно і він не обходитися без іронії — ми бачимо це у віршах про самогубців. Пише він дуже гарно, хоч і часом депресивно. В кожного автора є своя цільова аудиторія. Я знаю людей, які не витримують лайки Подрев’янського, але буквально закохані в вірші Жадана.

      Відповідаючи на ваше запитання хочеться сказати, що не варто шукати прекрасного в прекрасному. Ми ж говоримо про постмодернізм. Він такий, депресивний і водночас радісний, тьмяний, але часто яскравий. І саме такі автори як Жадан закликають побачити не тільки погане, виїжджаєте суспільство, вони кажуть що у всьому є прекрасне.
      Якщо ви прочитаєте «Генерал Юда» ви зрозумієте, що в кінці все стає досить навіть яскраво — народжується нащадок, маленьке прекрасне дитя.

      І прояви прекрасного можна побачити в багатьох творах автора.

      Але як я вже казав, tastes differ, вибирайте твори до душі і автора під настрій.

      1. Марія Клочан

        Яке ваше ставлення до певної асоціальності Жадана? Він не має мобільного телефону, а досить нещодавно написав цикл віршів «Чому мене немає в соціальних мережах». Це взагалі впливає на його бачення реальності, як думаєте?

        1. Назарій Ігорович Нижник

          Асоціальність для людини мистецтва — не є рідкісним явищем. Для чого людині існувати у світі людей, зациклених на банальних проблемах, завжди замкнених та сумних? Він обирає інший шлях. Я вважаю його асоціальність виправданою — замість того щоб сидіти в соц мережах та витрачати час на пусті розмови по телефону він може присвятити час чомусь іншому (почитати наприклад).

  2. Олександра Нурієва

    У висновках Ви зазначаєте, що Жадан «..через банальні речі доносить до людей високу філософію», тому маю декілька запитань для Вас.
    1. Який вірш справив найбільше враження? Як саме змінились Ваші погляди на життя після ознайомлення з творчістю Жадана?
    2. На Вашу думку, у якомі віці слід українцям починати читати вірші поета? Обгрунтуйте, будь ласка, Вашу думку.

    1. Назарій Ігорович Нижник

      Жадан увійшов (краще сказати увірвався) в моє життя коли я був ще досить юним — в 13 чи 14 років. До рук через знайомих потрапила книжка «Депеш Мод». Яким було моє захоплення, коли я почав читати її, не передати словами. Звична класика замінилася урбаністичним постмодернізмом, який просто вирвав моє уявлення про світ з корінням. Вкладені французькі та латинські вислови, які я зустрічав на сторінках книжок замінилися жаргонізмами та подекуди лайкою. Жадан заставив мене переосмислити життя, він відштовхнув мене від звичного сприйняття світу.
      Почав я читати прозу Жадана і можу похвалитися колекцією з усіх його прозових творів, які постійно ходять по руках моїх друзів.
      Як тільки я побачив в темах конференції знайоме прізвище, я поспішив забронювати цю доповідь. Це була прекрасна можливість познайомитися з іншою стороною улюбленого автора — його поезією, яку я раніше не сприймав.
      Повертаючись до теми питання, хочу сказати, що читати Жадана варто, напевно вже в зрілому віці. Він тоді «заходить» найкраще. Тому що дитина 14-15 років, яка читає про секс, алкоголь, бійки і інші диковинки просто може неправильно все зрозуміти. Автори як Жадан краще вже сприймаються після того як ти зрозумієш життя. Хоч трішечки.

      Щодо вірша, який справив найбільше враження. Для мене це однозначно вірш без назви, який починається отак:

      «Якось-таки ти виріс в цій шпарці поміж держав,
      притулків, монархів, анархів, жидівських громад, республік,
      стримуючи зубами язик, щоби не так дрижав,….»

  3. Яна Олегівна Олійник

    Доброго вечора!
    Дякую Вам за прекрасну доповідь! Я отримала шалене задоволення від прочитання її. Дуже цікаво! Відкрила для себе нового українського письменника, який вразив мене своєю творчістю.

    Скажіть будь ласка, в Ваших коментарях згадується, що Жадан вразив Вас перш за все своєю прозою. І мені дуже хочеться дізнатися, які твори викликали у Вас найбільше задоволення від читання?

    Ще раз дякую за доповідь!

    1. Назарій Ігорович Нижник

      Доброго вечора, Яно!
      Дякую Вам за коментар! Звичайно ж Жадан вразив мене перш за все своєю прозою. Це був мій перший автор-постмодерніст.
      Як я вже сказав, я взяв цю доповідь щою познайомитися з Жаданом-поетом. І познайомився. Відкрив його з іншого боку, так би мовити.

      З прозових творів я виділяю дле себе «Гімн Демократичної Молоді» та «Месопотамію» .
      Там автор, як на мене найкраще розкриває свій талант. Не вдаючись до загальності, простими словами можу сказати, що ці книжки дійсно описують життя, як воно є. Складаються вони переважно з історій, які мають за собою якесь підгрунтя.
      Раджу почитати кожному!

Добавить комментарий