Соколовська Анна

Меценатська діяльність Ханенків та Терещенків.pdf

НТУУ «КПІ», Факультет прикладної математики

 

  • В Глухові на пожертвування Терещенків побудовані: училище ремісників, жіноча та чоловіча гімназії, вчительський інститут, будівля банку, безкоштовну лікарню св.Єфросинії (1879), будинок для сиріт (1871), Трьох-Анастасіївськацерква (1885-1893). Всього родина пожертвувала на розбудову Глухова приблизно 1.5 мільйонів рублів.

Нікола Артемійович Терещенко

  • У місті Глухові був попечителем Кролевецькоїміської лікарні, Глухівськоїпрогімназії, дитячого будинку (заснованого його батьком), директор Громадського піклування в тюрмах.

 

  • Нікола мав шестеро дітей, якіперейняли у нього любов до мистецтва.Завдяки їм Київ тепер має зібрання 4 державних музеїв – Т.Г. Шевченка, Національного художнього, Російського мистецтва та Західного і східного мистецтв (3 з них розміщені в приміщеннях, що належали Терещенкам, а 4 – побудованеза їх участю).

 

  • В 1874 переїздить до Києва з братом Федором. З 1876 Нікола допомагав 1-й гімназії. З 1881 став її поважним попечителем. Оплачував проживання не менше 10 гімназистів.

 

  • В березні 1877 вперше дав свої картини на виставку в залі Дворянського зібрання з метою фінансової підтримки Рисувальної школаН.І.Мурашко.Пізніше ці виставки стали регулярними.

 

  • 1878 – заснована Община сестер милосердя Червоного Хреста, названа Маріїнською. Існувала за рахунок меценатів в тому числі Ніколи. Регулярно допомагав фінансово. Так у 1901 вже було облаштоване двоповерхове приміщення для лікарні. В 1913 на місці дерев’яних забудов з’явиласятрьох поверхова будівля в стилі італьського Ренесансу.

 

  • В 1884 -1885 було біля Бессарабського ринку побудував дім для ночівель (на відміну від інших – безкоштовний) – 60 тис. рублів на будівництво і стільки ж на утримання.

 

  • Активно займався справами Спільноти розповсюдження комерційної освіти. Вони заснували чоловічу Торгову школу імені Н.А. Терещенка на Подолі – 1897та першу в Російській імперії жіночу торгову школу імені Пелагеї Георгіївни Терещенко – 1899 (з 1902 в новому приміщенні побудованому Терещенком).

 

  • Ніколі належало вирішальне слово у заснуванні безкоштовної лікарні для чорно робочих (1890), яку було побудовано до 1893. В з 1894 «Безкоштовна лікарня цесаревича Миколи для чорно робочих» була відкрита.

 

  • За допомого Ніколи було побудовано: Маріїнський сиротинець, Рубежовська колонія для малолітніх злочинців, лазарет при Олександрійській лікарні, 5-ту чоловічу гімназію (1885), училище імені Н.А. Терещенка (жіноче та чоловіче), Політехнічний інститут, 1-е Комерційне училище, Києво-Подільська жіноча гімназія, Троїцький народний дім Спілки грамотності, Міський музей давнини та мистецтва, Реальне училище, Рубежівська колонія, Пироговська лікарня і притулок на Вознесенському спуску, Володимирський собор, Покровська церква на Солом’янці, Георгієвська церква, церква Олександра Невського, собор св. Миколая в Покровському монастирі – всі вони з’явилися або отримували матеріальну допомогу завдяки Ніколі Артемовича.

 

  • За своє життя Ніколі Артемійович пожертвував близько 5 млн рублів на благодійність, з них майже половину Києву. Недарма 29 жовтня 1892 йому було присвоєне звання почесного громадянина міста Києва.

Федір Артемійович Терещенко

  • Федір в 1882 році побудував на Подолі дім для ночівель, а також заснував пологовий будинок для бідних.З 1887 року допомагав обездоленим надаючи їм житло в своєму домі на Подолі.

 

  • В 1887 влаштував церкву св. Олександра Невського в 2-гій гімназій, поважним попечителем якої став з 1881.

 

  • Мав одну з найкращих в Росії картинну галерею. Спеціально для неї побудував дім-палац, який періодично відкривав для вільного перегляду киянами його колекції. З 1922 виставлені у Київська картинній галереї.

 

  • В 1888 ввійшов разом із братом Н.А. Терещенком та Б.І. Ханенком у ініціативну групу любителів давнини й мистецтва, які планували заснувати у Києві Міський музей, на який брати пожертвували по 25 тис рублів (1894).

 

  • В роки Першої світової спадкоємці Терещенка відкрили на власний кошт у Києві лазарет, притулок для нижніх чинів з ампутованими кінцівками, госпіталь в будівлі торгової школи імені П.Г.Терещенко і госпіталь у будинку Ф.Ф.Терещенко.

Іван Ніколович Терещенко

  • В травні 1876 року допоміг Мурашко з перетворення приватної художньої школи і міську, що в майбутньому відіграло величезну роль в розвитку образотворчого мистецтва і українських національних художників.

 

  • Багато жертвував Спілці допомоги студентам університету, Спілці допомоги бідним, почесний попечитель Олександрійського ремісничого училища, входив до комітету з благоустрою Політехнічного інституту.

 

  • Мав велику колекцію російських та українських художників. Допомагав молодим українським художникам. Після смерті його колекція перейшла до вдови та сина Михайла і продовжила наповнюватися. Залишки колекції нині зберігаються в музеї російського мистецтва в Києві.

 

  • Після смерті його дружина Єлизавета Михайлівна – перечислила реальному училищу, університету св.Володимира та Політехнічному інституту по 30 тис. рублів для створення іменної стипендії.

Олександр Ніколович Терещенко

  • Організатор і керівник Спілки допомоги студентам університету. Створював студентські їдальні. Входив в склад комітету по створенню КПІ та створенню в Києві пам’ятника Шевченка. Побудував притулок для іногородніх студенів Бактеріологічного інституту. Жертвував на розширення Подільської жіночої гімназії.

 

  • З вересня 1895 почесний попечитель 1-й гімназії, де заснував стипендії імені Пушкіна, Гоголя і свого батька. В 1905 побудував дачу-санаторій для малозабезпечених гімназистів. Побудував впродовж 1912-1914 рр. церкву св. Апостолів Петра та Павла.

Федір Федорович Терещенко

  • Навчання в КПІ , займався авіаконструюванням.Наслідуючи сімейним моралям допомагав міському училищу, лікарні та дитячого будинку, фінансово допомагав Київськійавіаспільноті. В часи світової війни віддав один  зі своїх будинків для госпіталю та самостійно його фінансував.

Михайло Іванович Терещенко

  • В 1912 році став попечителем 1-й гімназії. Допомагав Художньо-промисловому музею та був обраним членом комісії відділу «Старий Київ».

 

  • Допоміг в перетворенні Київського музичного училища на консерваторію. Відкриття консерваторії було 3 листопада 1913 року за 50 тис рублів пожертв Михайла та ще 30 тис рублів від його матері.

 

  • В серпні 1914 року першим відкрив за свій рахунок лазарет для поранених в будівлі училища імені Н.А.Терещенко. Його прикладу прослідували всі інші члени Терещенківської родини. В одному з таких лазаретів сестрою милосердя була дружина його хорошого друга – Любов Дмитрівна Блок.

Богдан та Варвара Ханенки

  • Працював з 1896 очолює управління справами заводів братів Терещенків. Богдан Іванович бере участь майже у всіх благодійних починаннях тестя. В грудні 1996 стає головою Спілки розповсюдження комерційної освіти, керував Дамським комітетом при жіночій торговій школі ім. П.Г. Терещенко, був заступником голови Київського відділу Утримання глухонімих, жертвував великі грошові суми Лікарні для чорноробів та іншим закладам. Але найбільша заслуга – його власне зібрання скарбів мистецтва й нестомна діяльність зі створення Київського художньо-промислового й наукового музею.

 

  • «Київський художньо-промисловий та науковий музей імені государя імператора Миколи Олександровича» був відкритий 30 грудня 1904 року. До того часу музейні експонати оцінювалися в 134 тис. рублів, і більше половини – це подарована Богдано та Варварою Ханенками археологічна колекція з 3145 предметів різних епох.

 

 

Список використаних джерел

  1. http://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_tereschenko-dav-groshi-na-kiyivsku-konservatoriyu/106498
  2. http://elib.nplu.org/view.html?&id=2559
  3. http://uk.wikipedia.org/wiki/Ханенки
  4. http://uk.wikipedia.org/wiki/Терещенки_(рід)
  5. «МеценатыКиева», ВіталійКовалинський, Київ, «Кий» 1998

Соколовська Анна: 4 комментария

  1. Zilean Bot

    Бездумна біографічна копіпаста з Вікіпедії. Навіть граматика не перевірена. Таких ляпів, як «Навчання в КПІ , займався авіаконструюванням.» багато.

    Ставлю 2/5

    1. anny

      Дякую за коментар. Якби Ви відкрили перечитали вікіпедію, то побачили б, що навіть половини інформації про родину Терещенків, що є тут немає у Вікіпедії (або принаймні не було в момент написання). В основному інформація була взята з книги «Меценаты Киева», Віталія Ковалинського, Київ, «Кий» 1998, яка є лише в форматі DjVu і російською мовою. Мною була пророблена робота з перекладу і відбору інформації з цієї книжки вручну. Щодо біографічних даних — то тут наведені факти біографії, що стосуються меценатської діяльності, такою була тема.
      Це дуже скорочена доповідь, бо того вимагали вимоги до конференції.

  2. andrew1812

    Дякую за цікаву доповідь! Вважаю, що меценатська діяльність українців того часу поклала основи розвитку української культури та науки.

Добавить комментарий