Коломієць Катерина

КОНЦЕПТ ВІРИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ.pdf

НТУУ «КПІ» ННК «ІПСА»

 

Мова вбирає в себе всі культурні надбання людства. Тому в ній втілені світогляд народу, його досвід, традиції тощо.

Буває, ми часто задаємо собі питання: чому в тій чи іншій ситуації ми використали саме це слово, а не його синонім?

…чому різні люди можуть один предмет називати різними словами?

…чому одне слово навіть в одній мові може мати декілька значень?

На ці та багато інших питань дає відповіді такий розділ когнітології, як…

Когнітивна лінгвістика (від англ. сognition – «знання, пізнання», «пізнавальна здатність») мовознавчий напрям, який розглядає мову як різновид пізнавальної діяльності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості досліджує через мовні явища[1].

Одним із основних понять в когнітивній лінгвістиці є концепт. Під ним розуміють ментальний праобраз (цілісне уявлення про певний об’єкт), ідею поняття, навіть саме поняття. Концепт має двоїсту сутність – психічну та мовну. Тобто з одного боку, це ідеальний образ, що уособлює культурні уявлення мовця про світ, з іншого ж – він має ім’я у мові.

Кожен концепт пов’язаний з деякими іншими концептами і разом вони утворюють домени.

Упорядковане поєднання концептів у свідомості людини становить її концептуальну систему.

Концепт віра, як і будь-який інший концепт невідривно пов’язаний з іншими концептами і разом з ними утворює домени.

Існує декілька версій його походження. Етимологічний словник української мови відсилає нас до індоєвропейського «варатра» (мотузка, канат, линва).  Тобто початково, «віра» — це те, що пов’язує з надприроднім, тобто богами, Богом, Вищим Розумом[2].  Це значення збереглося до наших часів в одній зі складових даного концепту, а саме – релігійній. За іншою версією, vir – латинське  муж, чоловік; virtus- мужність, хоробрість, доблесність, стійкість  — перекочувало слов’янське «Вѣра», і звідси вже маємо українське «віра», російське  та білоруське «вера», польське  «wiara». В романо-германські ж  мови пішло латинське  fides – власне , віра. звідси: англійська – faith;

Для прикладу: концепт віра часто застосовують поруч з надією та любов’ю, разом вони утворюють емоційний домен. Якщо на концепт віра дивитись ширше, то стає ясно, що його також можна віднести до  світоглядного домену на рівні з концептом «релігія», «міфологія», «філософія» тощо.

Віра виступає абстрактиним концептом. Таким, що його значення ми розуміємо на підсвідомому рівні а самі вн лежить на межі лінгвістики, психології та культури. Кожен абстрактний концепт тягне за собою інші поняття та явища, які розширюють його  і пояснюють_його._Ці складові частинки нагро ма-джувалися впродовж усієї історії  формування концепту віра, його становлення та взаємодії з іншими концептами. Кожен з них може в свою чергу  самостійно виступати  концептом, — таким чином вони безкінечно множаться.

До складових частин «віри» належать: Бог, наївність, забобони, довіра, розчарування, довіряти, покладатися, упевнення, завзяття, правильність, істина, релігія, почуття, поневіряння, зневіра, недовіра, вірогідність,вірність, чесність, віровизнання, віросповідання, щирість.

Для концепту, особливо абстрактного характерним є те, що всі його складові є нероздільними. Вони різновидні, мають різне походження і значення, але при цьому складають одне ціле.  Кожна відмінна від інших складова концепту, перекривається  якоюсь іншою, що має спільну зону сусідства. Тобто два абсолютно різних слова, які на перший погляд не мають нічого спільного, насправді можуть належати до одного концепту.

Наприклад, одне із тлумачень слова віра –  «довіра, ставлення до кого-небудь, що виникає на основі віри в чиюсь правоту, чесність, щирість» [3] перекликається з тлумаченням слова упевненість — «тверде переконання в чомусь, щодо чогось, віра в когось, віра в кого-, що-небудь» [4]. У  свою чергу, значення слова упевненість нагадує ще одне значенням слова віра, «впевненість в реальному існуванні Бога, визнання існування чогось надприродного» [5]  . Крім того, одне зі значень  віри — «віровизнання, релігійне вчення» [6] співпадає з зі значенням слова віросповідання — «різновид якого-небудь вчення, належність до якої-небудь релігії» [7]. Ось так, на перший погляд, різні слова – впевненість та віровизнання поєднуються в межах одного концепту.

Кожен концепт, на думку Ю.С.Степанова, складається з трьох рівнів, що схоже з описом семантичного поля у лінгвістиці (ядро, колоядерна зона, периферія). Концепт віра є також багатокомпонентною багаторівневою структурою. Її можна виявити, аналізуючи мовні ситуації, в яких вживається даний концепт.

Перший пласт – це основна актуальна ознака концепту, його найбільша наочна конкретність. У даному випадку це третє значення слова віра за тлумачним словником української мови,а саме релігійне значення —  «віра у щось надприродне, Вищий Розум, визнання існування Бога»

Д о другого пласту належить додаткова ознака. Щодо концепту віра – це все те, що пов’язано з першим значенням слова: «упевненість у чомусь, здійсненні чого-небудь, впевненість у позитивних якостях кого-небудь» [8].. Наприклад,  «Йшла Соломія уперто й завзято, з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі перешкоди» — говорить про одну з героїнь твору «Дорогою ціною» Михайло Коцюбинський.

 Абстрактніші семантичні пласти становлять периферію концепту,  тобто третій рівень - «це внутрішня форма слова, зафіксована у словесній формі» [9]. У концепті віра — це, напевно, найочевидніший смисл: довіряти — ставлення до кого-небудь, що виникає на основі  чиєїсь чесності, правоти, щирості, харизми.

В основі концепту віра стоять два поняття: суб’єкт (особа, яка вірить) та об’єкт (те(або той),  у що(або кого) хтось вірить) віри. Власне без суб’єкта і об’єкта віра неможлива. Тут віра виступає обов’язковою ланкою у зв’язку між ними. Вони можуть відноситися до всіх трьох пластів концепту та мати в мові власні імена. Для прикладу візьмемо хоча б перший пласт – релігія: невірний, християнин, власне віруючий – це назви суб’єктів віри;  а от, насамперед, Бог, Євангеліє, Біблія, Істина, Правда, Ідеал - назви об’єктів віри для першого пласту концепту.  Також на позначення цих складових в українській мові  нерідко використовуються й фразеологізми. Приклади характеристики  суб’єктів віри : Хома невіруючий, без віри і честі; об’єктів: Не вірити своїм очам, Вірити на слово (в силу вступає третій пласт), бісової віри (також перший пласт). До речі, дуже цікавий фразеологізм вірний собі (з третього рівня), який одночасно виступає для позначення як суб’єкта так і об’єкта віри — у своєму впливі на віру суб’єкт та об’єкт рівноправні.

Отже, в українській мові наявні і відображені всі три пласти в концепті віра. Проте відображені по-різному, з різними ступенями актуальності, як різні компоненти зазначеного концепту. У концепті добре прослідковуються зони спів падання сусідніх складових. Це свідчить про тісний зв’язок між ними, а також про можливий плавний перехід ситуацій застосування  у інші концепти. Також даний концепт широко представлений у фразеології, у якій найкраще розкривається ментальність народу. До речі, саме остання нам дозволяє зробити висновки про те, що головне значення концепту віра поступово здавало позиції – від теологічного до антропологічного.  Першопочатково об’єктами віри виступали лише боги, вища сила, але чим більше наука в центр еволюції ставить людину, тим частіше об’єктами віри стають люди.Вже наразі ми бачимо,що віра все частіше набуває технологічного забарвлення. І все частіше об’єкатми віри стає техніка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Воркачёв С.Г. Концепт счастья: понятийные и образные компоненты// ИАН. – 2001 – Т60. — №6. – С. 47-58.
  2. Голубовская И.А. Этнические особенности языковых картин мира. – К., 2002 С73-75.
  3. Жайворонок В.В. Проблема концептуальної картини світу та мовного її відображення// Культура народов причерноморья. — №32. – 2002. С.51-53.
  4. Кибрик А.Е. Константы и переменные языка. – 2003. – С. 91.
  5. Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність (від Олександра Потебні до гіпотези мовного релятивізму). – Львів, 2002.
  6. Кононенко В.І. Мова і народна культура// Мовознавство. – 2001. — №3. – С.64.
  7. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К.: Академія, 2006.- С.147
  8. Кубрякова Е.С., Демьянков В.З., Панкрац Ю.Г., Лузина Л. Г. Краткий словар когнитивных терминов. – М., 1996
  9. Кубрякова Е.С.. Начальние этапы становления когнитивизма: лингвистика – психология – когнитивная наука // Вопросы языкознания. – 1994. — №4. – С.34
  10. Кубрякова Е. С. Эволюция лингвистических идей во второй половине ХХ века// Язык и наука конца ХХ века. – М.:И.Я. РАН, 1995. – С. 20
  11. Словник фразеологізмів української мови. – Київ: Наукова думка, 2003. – С. 111
  12. Степанов Ю.С. Константы: Словарь русской культуры: опыт исследования. – М., 1997. – С.
  13. Тлумачний словник української мови: в 4-х т. – К.: Аконіт, 2000. – Т.1., С. 478.

[1] Кочерган М.П.  Загальне мовознавство. – К.: Академія, 2006.- С.147

[2] http://litopys.org.ua/djvu/etymolog_slovnyk.htm — Етимологічний словник української мови.

[3] Тлумачний словник української мови: в 4-х т. – К.: Аконіт, 2000. – Т.1., С. 478.

[4] Там само. – Т.4., С. 637.

[5] Там само. – Т. 1., С. 478.

[6] Там само.

[7] Там само. – Т.1., С. 479.

[8] Там само. – Т.1., С. 478.

[9] Степанов Ю.С. Константы: Словарь русской культуры: опыт исследования. – М., 1997. – С. 16.

Коломієць Катерина: Один комментарий

  1. Анна Пилєва

    Незвичайна тема, але розкрита повністю, на мою думку.
    Дущо засмучує останнє речення: «І все частіше об*єктами віри стає техніка». Але ж сучасна людина вірить не лише у техніку, адже має різноманітні потреби: в любові, повазі, захисті тощо. А взагалі то, як на Вашу думку, у що має вірити сучасна людина у першу чергу?

Добавить комментарий