Сергієнко Юлія

ОКСАНА ЗАБУЖКО.ЖИТТЯ ТА ТВОРЧІСТЬ.pdf

Презентація

ФПМ КМ-23 (ІІІ курс)

 

  • Окса́на Стефа́нівна Забу́жко(* 19 вересня 1960Луцьк) — українська поетесаписьменницялітературознавець,публіцист. У своїй творчості приділяє багато уваги усвідомленню української ідентичності і при цьому часто користується методологією фемінізму та постколоніалізму.
  • Народилася 19 вересня 1960 р. в Луцьку в родині філологів. 1968 р. переїхала з батьками до Києва.Закінчила: Київську середню школу №82 (1977) Друкуватися в літературній періодиці почала з 1972 р. (вірші).
  • Закінчила: Київську середню школу №82 (1977), філософський факультет Київського університету ім.Шевченка (1982) та аспірантуру при кафедрі етики і естетики цього ж університету (1986). 1987 р. захистила дисертацію «Естетична природа лірики як роду мистецтва» на звання кандидата філософських наук
  • В Україні Забужко від1996 (від часу першої публікації роману-лонґселера «Польові дослідження з українського сексу») залишається найпопулярнішим україномовним автором — загальний наклад проданих її книжок станом на 1 січня 2003 становить понад 65 тис. примірників. Крім того вона є авторкою численних культурологічних статей і есе у вітчизняній та зарубіжній періодиці. Оксана Забужко провадила авторську колонку в деяких періодичних виданнях («Panorama»,[Джерело?] «Столичные новости» тощо), вела літературні майстер-класи в Київському університеті.
  • Твори Забужко здобули також міжнародне визнання, особливо широке — вЦентральній та Східній Європі. Її вірші перекладалися 16 мовами світу і 1997 удостоєні Поетичної Премії Global Commitment Foundation (Фонду Всесвітнього Зобов’язання, США). Серед інших її літературних нагород — премії Фонду ім. Гелен Щербань-Лапіка (США1996), Фундації Ковалевих (1997), Фонду Рокфеллера (1998), Департаменту культури м. Мюнхена (1999), Фундації Ледіґ-Ровольт (2001), Департаменту культури м. Ґрац (2002) та ін.

 

  • ЗбІрка «Друга спроба», куди увійшли поезії із книжок:

«Травневий іній» (1985)

«Дириґент останньої свічки» (1990)

«Автостоп» (1994)

«Новий закон Архімеда» (2000)

  • «Музей покинутих секретів», новий роман Оксани Забужко, над яким письменниця працювала багато років, перші критики вже встигли назвати шедевром, а авторку порівняти з Достоєвським і Томасом Манном. Це — сучасний епос сучасної України: родинна сага трьох поколінь, події якої охоплюють період від 1940-х років до весни 2004-го. Велика література і жорстока правда — про владу минулого над майбутнім, про кохання і смерть, про споконвічну війну людини за право бути собою.
  • На матеріалі усної народної творчості та біблійної легенди письменниця створила оновлений міф про двох сестер, у якому розглядає вічні філософські категорії життя і смерті, добра і зла, любові й ненависті. Важливими моментами у творі є проблема батьківського виховання, поняття про щастя «на зло», стосунків у родині, врешті-решт, вибору людини, пошуку нею істини.
  • – Да не мешайте же мне работать!..Згадую цей анекдот щоразу, коли доводиться «перебивати» своє життя «на півслові», щоб, хоч-не-хоч, утрутитися в той гібрид борделю й божевільні, який у нас називається «політичним процесом», – щось коментувати для ЗМІ, підтримувати якісь громадські ініціативи, виступати з якихось публічних трибун, врешті, просто називати чорне чорним, а біле білим, коли нема більше кому цього зробити. Як-не-як, це прямо належить до письменницького професійного обов’язку – називати речі своїми іменами, і в тотально імітаційних режимах, як наш, де самі значення слів – базові, опорні для здорового глузду смисли – перевернуто навспак, таке заняття неминуче стає «політикою». І нема на те ради.
  • 16 січня2009 року Президент України В.Ющенко нагородив Оксану Забужко орденом княгині Ольги III ст. за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України.[2]

 

  • У серпні 2006 року журнал «Кореспондент» включив Забужко в число учасників рейтингу ТОП-100 «Найвпливовіших людей в Україні», до цього в червні книга письменниці «Let my people go» очолила список «Найкраща українська книга», ставши вибором читачів Кореспондента № 1.

Використані джерела:

  • Архів журналу «Кореспондент» офіційний сайт [Електронний ресурс] / Оксана Забужко – Режим доступу до ресурсу: http://files.korrespondent.net/projects/top100/2012/1389737

 

  • Забужко О. офіційний сайт [Електронний ресурс] / Оксана Забужко – Режим доступу до ресурсу: http://zabuzhko.com/ua/awards/index.html.

 

  • Сайт онлайн-літератури [Електронний ресурс] /– Режим доступу до ресурсу: http://www.litmir.net/bd/?b=149085

Сергієнко Юлія: Один комментарий

Добавить комментарий