Бондаренко Єлісей

КУЛЬТУРНА САМОІДЕНТИЧНІСТЬ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ.pdf

НТУУ КПІ, ННК «ІПСА», група КА-21

Сьогодні вже ніхто не буде сперечатися із тим, що впро­довж останніх десятиріч в Україні відбулася глибока соці­альна трансформація: утворилися нові економічні, соціально-політичні та духовні реалії, виникли нові елітні, масові та мар­гінальні субкультури, об’єднання людей, котрі відзначають­ся різним ступенем зближення чи відчуження.

Глобалізація  (англ. globalization) — процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Основними наслідками глобалізації є міжнародний поділ праціміграція в масштабах усієї планети (капіталулюдських та виробничих ресурсів), стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Цей процес охоплює всі сфери життя суспільства ,зокрема і культуру.[слайд 1]

Культурна ідентичність – явище,яке базується на тому, що люди – не просто механічні носії потреб та інтересів, а психологічні індивідуальності. Така ідентифікація людини вимагає її групового співіснування. Потреба в ідентифікації пов’язана, по-перше, з тим, що в колективі людина почуває себе у більшій безпеці; по-друге,особа відчуває потребу в самоідентифікації себе з певною групою,усвідомленні самої себе як невід’ємної частини колективу. Проблема культурної ідентичності полягає в сприйнятті особою культурних норм та зразків поведінки та свідомості, системи цінностей та мови, усвідомлення свого “Я” з позицій культурних характеристик, які панують в даній спільноті. [слайд 2]

Наше суспільство переживає період стрімких трансформацій: технологічний прогрес, розвиток комунікацій, світову конкуренцію, глобалізаційні процеси. Тому духовність нації – дуже важливий елемент розвитку суспільства. Зараз,нажаль,ми спостерігаємо, як світ втрачає свій духовний стрижень. Сучасні батьки не мають уявлення про основи формування духовності, вся турбота про дітей зводиться до матеріальних накопичень, а звідси духовна деградація молоді. Головне для більшості молодих людей матеріальні, а не моральні цінності. У сучасному світі все більш актуальною стає проблема збереження духовно-релігійної, культурної та громадянської самоідентифікації українського народу як єдиної нації зі своїм минулим, традиція­ми, єдиною територією. Ця самоідентифікація є неможливою без системи цінностей, що спирається на вищі духовні та моральні засади. [слайд 3]

Однак що ж було передумовою до втрати духовності суспільством?

Сьогоднi інформація миттєво долає відстані. Власне, відстані для неї практично не існує, вона стає доступною нині кожній людині у будь-якій точці планети. Стрімкий розвиток інформаційних технологій в останні десятиріччя ХХ ст. призвів не тільки до появи та поширення нових електронних засобів масової комунікації, а й до глобалізації комунікаційного процесу. За допомогою Інтернету людина отримала доступ в іншу реальність, у незвіданий віртуальний світ комп’ютерних технологій, де особистість стає безпосереднім учасником подій, які відбуваються в ірреальному світі, але в реальному часі, де спілкування між комп’ютером і людиною максимально спрощене. Новий тип спілкування між людьми характеризується як безособистісний обмін блоками інформаційних текстів та абсолютно технічною взаємодією у межах певного алгоритму.[слайд 4]

Доступність комунікації, її глобальна всеосяжність, можливість соціальних контактів між людьми різних регіонів світу призводить до розмивання звичного суспільного порядку, нерідко породжує кризу ідентичності. Виробництво, ринок праці, освіта, спілкування, культура все менше підлягають територіальним розмежуванням.

В умовах глобалізації нормою життя стає перехресна взаємодія різних цивілізацій, культурне розмаїття, еклектичне поєднання стилів і смаків. Це може, з одного боку, розширити культурні обрії національного суспільства, посилити його дієздатність, збагатити палітру фарб буття, а з іншого – підірвати його життєві сили, зумовити моральний занепад і деградацію. Подальша глобалізація сучасного світу дедалі більше загострює проблему збереження культурної самобутньості окремих етнічних спільнот, перспектив із національно-культурною ідентичністю.[слайд 5]

Варто також зазначити, що національний інформаційний простір – надзвичайно важливе культурне і політичне поняття, яке у шкалі соціальних цінностей можна поставити на друге місце після державної незалежності. Держава зобов’язана забезпечити використання свого інформаційного простору в інтересах суспільства та його членів. Якщо вона цього не робить, то її інформаційний простір буде використаний проти неї самої. [слайд 6]

Важливим стабілізуючим чинником культурної ідентичнoсті є зв’язок з мовою. Мова слугує засобом вираження і формування етнічної самосвідомості, задовольняє культурні потреби народу, є однією із найважливіших ознак ідентичності. Набувши в незалежній Україні статус державної, українська мова однак не має потрібних для утвердження й зміцнення цього статусу інституційних інструментів. Сучасна державна мовна політика побудована значною мірою на заборонах і не забезпечена належною політикою підтримки

зацікавленості людей і організацій у розвитку української мови в усіх сферах суспільного життя. Щоб здобути соціальний статус, українська мова має стати посередником, свого роду lingua franca, для всіх соціальних верств – для селян і городян, трудящих і буржуазії, еліти й нижчих прошарків, географічно віддалених регіонів. [слайд 7]

Дедалі очевиднішим стає, що держава буде тим успішнішою, а національна ідентичність виразнішою, чим більше її громадян будуть здатні до спілкування зі світом. Ось чому ми мусимо в освіті, а потім і в суспільстві в цілому, здійснити своєрідний «мовний прорив». Це означає, з одного боку, забезпечити знання усіма громадянами української мови як потужного національно-об’єднуючого чинника, також рідної мови; а з іншого – забезпечити вільне володіння однією чи декількома іноземними мовами кожним випускником навчального закладу. [слайд 8]

Таким чином, стратегічним напрямом для розвитку культурної сфери повинно бути формування цілісного мовно-культурного простору, який має ґрунтуватися на утвердженні української мови у всіх сферах суспільного життя, на забезпеченні присутності національного культурного продукту в належних обсягах на вітчизняному і світовому ринках.

Входження України в європейський інтеграційний простір і визнання її європейськими партнерами потребує значної активності не лише в соціально-економічній та політичній перебудові України, а й в забезпеченні інформаційно-іміджевої підтримки інтеграції країни як на національному, так і регіональному рівнях. [слайд 9]

Отже, з одного боку, глобалізація несе в собі багато позитивного, створює передумови інтелектуального і технологічного прориву, комунікативний і культурний зв’язок з усім світом, з іншого – руйнування нашої традиційної культури. Сьогодні українська масова культура, на жаль, все ще зберігає меншовартісність, провінційність, має схильність до калькування, а традиції і цінності української культури не відповідають динамічному, урбаністичному сьогоденню. Іноді ми самі вбачаємо відсталість, штучно створюємо вакуум сучасного культурного простору і заповнюємо його елементами іноземних культур, які професійно створюють чужим націям ілюзію могутності. [слайд 10]

Список використаних джерел

Глобалізація [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : http://uk.wikipedia.org/wiki/Глобалізація

Козловець М.А. Феномен національної ідентичності: виклики глобалізації : монографія / Козловець М.А. – Житомир : вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2009. –

557 с. : с.174-176, 181-182, 451, 463, 467

Культурна ідентичність та глобалізація [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : www.vuzlib.com.ua/articles/book/21983-Kulturna_іdentichnіst_ta_glo/15.html

Мадей Н.М. Проблема культурної ідентичності : курс лекцій. – 30 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : www.lnu.edu.ua/faculty/Phil/Kaf_kult/Publications/kult_identyty_madey.pdf

Самойлов О.Ф. Дифузія культурної ідентичності України в умовах глобалізованого світу [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : www.kymu.edu.ua/vmv/confs/2011_11_23/samoylov.pdf

Шевчук Д. Проблеми духовності сучасного українського суспільства

[Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : www.rusnauka.com/28_PRNT_2011/Philosophia/4_93852.doc.htm

 

Бондаренко Єлісей: Один комментарий

Добавить комментарий