Приходько Ернест

Сучасне українське мистецтво як форма соціальної комунікації.pdf

НТУУ «КПІ», Факультет прикладної математики

  • Мистецтво – це цілісна система формування світогляду народу, оскільки вона є засобом сприяння розвитку творчих основ та гуманістичної сутності в індивіді.
  • Роль мистецтва в соціумі можна зрозуміти на основі уявлень про те, що діяльність митця виконує функцію відтворення, а мистецтво втілює в собі надзвичайно потужну здатність розвивати людину.
  • Сучасне мистецтво (англ.Contemporary art) — необтяжене термінологічною точністю поняття, що може означати мистецтво, що твориться в теперішній момент, або посилатись на сукупність мистецьких напрямків і течій, що виникли у XX столітті.
  • Соціальна комунікація:
    • передача інформації, ідей, емоцій у вигляді знаків, символів;
    • процес, що пов’язує частини соціальної системи одна з одною;
    • механізм, що дозволяє визначати поведінку іншої людини.
  • Сучасне українське мистецтвоу своїй ширині й глибині репрезентоване багатьма мистецькими гуртами. Ці гурти, хоч ідуть різними мистецькими шляхами, прямують до одної мети: прагнуть знайти пластичний вислів українського мистецтва, по­глибити його формальні цінності і внести їх у скарбницю сві­тового мистецтва.
  • Сучасне українське мистецтво нерозривно зв’язане з західно-європейським мистецтвом шляхами свого розвитку і метою своєї рації. Українське мистецтво через полі­тичне положення українського народу дещо запізнилося в своєму розвитку, але зараз швидкими кроками наздогнало все, що потрібне було для його дальшої еволюції.
  • Імпресіонізм — художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Сформувався у Франції в другій половині XIX ст., насамперед у малярстві.
  • Уже імпресіонізм на Україні дав могутнє підложжя під сучасне українське мистецтво і його прак­тика видвигнула низку блискучих майстрів як Бурачека, Васильківського, Дяченка, Замирайла, Красицького,  В. Кричевського, Ф. Кричевського, Левченка, Яремича і багатьох інших, їх діяльність у малярській практиці і у пропаганді українського мистецтва виставками, статтями про українське мистецтво, пе­дагогічною роботою — поклала основи під сучасну працю наших митців.
  • Нове покоління українських митців зовсім змінило ми­стецьку ситуацію на українських землях. З’явилася потреба ідеологічних мистецьких організацій у мистецькому розумінні, та поширення їх діяль­ності у великих розмірах. Повстає ціла низка організацій, що начисляють десятки членів і своєю різнорідною мистецькою діяльністю втягують до зацікавлення ми­стецтвом широкі верстви української суспільності та несуть досягнення нашого мистецтва далеко поза межі українських земель.
  • Організацією з суто українськими мистецькими проблемами була «Асоціація революційного мистецтва України»(АРМУ) — творче об’єднання українських радянських художників (1925—1932). Заснована уКиєві. Об’єднувала художників різних різних стилістичних течій і груп. До цієї групи належала ціла низка передових різьбарів, графіків і мистецтво­знавців та критиків.
  • «Об’єднання сучасних митців України» (ОСМУ)— творче об’єднання українських митців, що працюють у формі західно — європейської дійсності від експресіонізму до новокласицизму. У 1927 з Асоціації революційного мистецтва Українивийшла група художників на чолі з В. Пальмовим і, об’єднавшись із групою Л. Крамаренка (група київських художників-монументалістів), утворили ОСМУ.
  • Близькою до обох цих організацій є «Асоціація незалежних українських митців»(АНУМ)-мистецька організація, що функціонувала у 1931–1939 роках у Львові. Головними завданнями АНУМ була консолідація українських митців за кордоном і в Галичині, розвиток українського мистецтва на принципах і традиціях тогочасного європейського мистецького процесу, тобто піднесення традиційного українського мистецтва до тогочасного світового рівня. Головними засобами АНУМ у пропаганді українського мистецтва і провідних його представників з різних країн світу була виставкова і видавнича діяльність.
  • Сучасне мистецтво тяжіє до відсутності естетичних та технічних обмежень у художньому вираженні. З’явились такі нові прийоми, якколаж, фотомонтаж,інсталяціяперформансхепенінг. Значно ускладнюється і класифікація мистецтва за жанрами і стилями, ряд критиків та істориків мистецтва сходяться, що сучасне мистецтво характерне тим, що жодної категорії в ньому не існує.
  • Завдання сучасної української архітектури — різноманітність у проявах сучасної естетики, пошук авторської архітектурної своєрідності та врахування існуючого історико-культурного середовища.
  • Сучасна українська література — українська літератураостанніх десятиліть, створена сучасними письменниками.Для сучасної української літератури характерне зниження патріотичного та морального пафосу типового для соцреалізму. Також в Україні проводяться численні літературні фестивалі.
  • Межа XX — XXI ст. — якісно новий етап у розвитку національного мистецтва, який характеризується: збереженням традицій, осмисленням значущості художньої спадщини; потягом до експерименталізму, оновлення мови мистецтва; насиченням репертуару світовою класикою та сучасним художнім надбанням; орієнтацією на нові, мобільні, ідеологічно вільні форми організації художнього життя (фестивалі); насиченням новими явищами (перформанс, хепенінг, інсталяції та ін.); прагненням «входження» у світовий художній контекст при повному збереженні національної неповторності.

Список використаних джерел:

  1. http://www.ukrlib.com.ua/encycl/techii/printout.php?number=9
  2. http://uk.wikipedia.org/wiki/
  3. http://bukvar.su/kultura-i-iskusstvo/page,1,149559-Aktual-nost-sovremennogo-iskusstva.html
  4. http://ukr.sovfarfor.com/obrazotvorche-mistectvo/123-suchasne-ukranske-mistectvo.html
  5. http://kharkov.vbelous.net/artists/
  6. http://studentam.net.ua/content/view/7361/97/

Приходько Ернест: Один комментарий

Добавить комментарий