Єрохін Гліб

Українська музична культура ХХ ст.pdf

Презентація

НТУУ «КПІ», ННК «ІПСА», третій курс, група КА-23

 

Українська культура в цілому на основі ідеалів національного визволення досягла деякої самобутності. Цьому сприяло те, що однією з особливостей української музики було звернення композиторів до невичерпного джерела, з котрого всі найвідоміші композитори світу брали свої образи, свіжість і самобутність своїх творів – до народної пісні.

 

Були характерні такі течії: експресіонізм, модернізм, декаданс, символізм.

 

Загальна тенденція розвитку українського мистецтва ХХ ст. – це ріст, впевненість, просування вперед там, де мова йде про передове, прогресивне, що зв’язує власну долю з визвольним рухом, з важливими етапами життя країни.

 

Велике значення для підготовки нових кадрів музикантів – композиторів, виконавців, дослідників мали ті музичні заклади і організації, які вже існували, або були створені: оперні театри, концертні організації: філармонії, виконавчі ансамблі (оркестри, хори), музичні школи, Київська, Харківська, Одеська, Львівська консерваторії, музичні училища, курси, студії, дитячі школи і т.д.

 

Величезні перспективи перед українськими композиторами відкрило звукове кіно. Перші зразки музики, ще для німих фільмів, буди написані українськими композиторами ще в 1929 р. («Арсенал» — режисер О.Довженко, композитор І.Белза), пізніше з’явились фільми з музикою П. Толстякова та ін. У 1930 р. був створений перший в Україні звуковий фільм «Фронт» (режисер Соловйов, композитор – І.Белза)

 

Українські композитори засвоїли різноманітні жанри камерної – як вокальної, так і інструментальної музики, в котрій втілені героїка, епос і лірика українського народу.

Геній Миколи Леонтовича особливо яскраво проявився в хоровій творчості, насамперед у галузі обробки пісенного фольклору. Блискучий знавець національної хорової культури, композитор підняв обробку народної пісні на рівень світових музичних зразків. Його знаменит; хорову обробку колядки «Щедрик» співає весь світ. Такі його хори, як «Дударик», «Козака несуть», «Із-за гори сніжок летить», «Ой з-за гори кам’яної» та багато інших стали справжніми шедеврами хорової музики.

Кирило Стеценко залишив численні обробки народних пісень. Музичну освіту він здобував самотужки, хоча певний час навчався в одного з професорів Київської консерваторії. Великий вплив на К.Стеценка мала творчість і особисті стосунки з М.Лисенком. Він продовжив ту громадську справу, яку проводив М.Лисенко організацією концертів, літературних вечорів, творчих гуртків та опікуванням музичною освітою. Серед творів К.Стеценка вирізняються дитяча опера «Лисичка, котик і півник» та оперета «Сватання на Гончарівці».

Видатним сучасником К.Стеценка був також Яків Степовий. Його твори також насичені інтонаціями народної музики. При цьому він приніс в українську музику засади професійного мистецтва. К.Стеценку пощастило здобувати музичну освіту в Петербурзькій консерваторії — у класі композиції М.Римського-Корсакова. Я. Степовий переважно працював у галузі малих форм — пісня, романс, фортепіанна мініатюра. Його музика перейнята ліричними, навіть інтимними настроями.

Дуже талановитим хоровим диригентом, музикою з палким темпераментом і тонким мистецьким смаком, був Олександр Кошиць (1875-1944), вихованець музичної школи Лисенка в Києві. Відомий теж як композитор, який не мало зробив для української народної пісні. Найбільша його діяльність припадає на часи українських Визвольних змагань, коли то він зорганізував «Українську капелу», що вславилася тріумфальним концертовим турне по країнах західної Європи і Америки. Видав дві збірки колядок та багато обробок українських народних пісень. Від 1918 р. жив за кордоном, помер у Канаді (Вінніпег).

 

Творчість Станіслава Людкевича перейнята громадянським пафосом, позначена масштабним національним колоритом. До найграндіозніших творів композитора належить кантата-симфонія «Кавказ», написана на вірші однойменної поеми Шевченка. Першу частину твору композитор закінчив 1905, всю партитуру — 1913. Прем’єра відбулася 1914 у Львові силами хору товариства «Боян» на концерті, присвяченому 100-річчю від дня народження Кобзаря. Диригував автор. Кантату «Заповіт» Людкевич створив до 120-річчя від дня народження Кобзаря (1934). Перше її виконання відбулося 1935 (львівський хор «Боян» під керуванням автора). У 1950-х Людкевич заново відредагував кантату — і в такому вигляді вона ввійшла до найкращих зразків кантато-ораторіального жанру.

 

Борис Миколайович Лятошинський справедливо займає важливе місце в історії української радянської музики. З його іменем багато в чому пов’язане її формування і перш за все розвиток симфонічного жанру на Україні. Для симфонізму Лятошинського характерна підвищена насиченість фактури, драматичність, музична мова, непозбавлена модерністичних рис (через що його звинувачували у «формалізмі») і впливів Малера, Вагнера з одного боку, та французького імпресіонізму й слов’янського мелодизму — з іншого. Серед композиторів, музика яких мала вплив на Лятошинського Леонід Грабовський називає Ліста, Вагнера, Бородіна, Скрябіна, Лисенка, Леонтовича, Дебюссі, Стравінського, Берга, Бартока, Шимановського. Авторський стиль Лятошинського пройшов кілька етапів, від захоплення модернізмом до поступового спрощення, «демократизації» музичної мови в умовах ідеологічного тиску на митця за його надто сміливий авторський стиль (яскравий приклад тому — вимушена заміна трагічного фіналу Третьої симфонії на урочисто-переможний).

Лев Ревуцький автор творів великих музичних форм: соната для фортепіано, дві симфонії (друга на теми українських народних пісень 1926, у новій редакції 1940, один з найкращих творів P.), два концерти для фортепіано. Ці твори написані з тонким знанням виконавчого апарату, одні з перших в українській музичній літературі. Також у творах менших форм (фортепіанні прелюдії, твори для скрипки й віолончелі з фортепіано) Ревуцький дуже оригінальний свіжістю музичної мови й технічними прийомами. Серед вокальних творів відзначається кантата «Хустина», як і прекрасні обробки народних пісень для голосу з фортепіано, в яких особливо цікаві фортепіанні партії, трактовані наскрізь самостійно (окремі збірники «Галицькі пісні», «Сонечко», «Козацькі та історичні пісні»). Лев Миколайович Ревуцький творчо розвинув методи Лисенка й Леонтовича, які полягали у нерозривному злитті музичного фольклору з досягненнями гармонічного мислення кінця XIX століття. Він збагатив українську музику індивідуальними стилістичними знахідками. Композиторський стиль Л.Ревуцького формувався на основі глибокого й всебічного пізнання національного народного мелосу та перетворення традицій сучасної професійної музики. Творам митця притаманна життєствердна настроєність, ліризм, стриманість, широта і багатство емоцій. Розмірена, виразна мелодика поєднується з напруженою складною гармонікою. Л.Ревуцький розкривав дійсність і в лірико-драматичному, і в лірико-епічному ключах. Його творчість увійшла до золотого фонду української класики (Друга симфонія і фортепіанний концерт — перші значні твори цих жанрів в українській музиці). Значний внесок Л.Ревуцький зробив і в розвиток жанру обробки народних пісень. У його творчій спадщині близько 120 оригінальних обробок.

 

Використані джерела:

  • Казак І.І. «Українська музична література (частина 3)» К., 2007
  • Кос-Анатольський А.С. П. Людкевич. — К., 1951.
  • Семчишин МТисяча років української культури» К., 1993
  • Белза І. Б.М. Лятошинський, К., 1947; М.-Лен., 1947;
  • Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редакторВолодимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000.69._Yerokhin_Hlib

Дисципліни

Єрохін Гліб: 2 комментария

  1. Pannochka

    Так, дійсно, народна українська пісня має значну силу, адже в ній — енергія поколінь, дух волелюбного народу.
    Зараз, на жаль, не так часто звертаються до народних пісень, а деякі молоді українці навіть і не знають найвідоміших. Хотілося б дізнатися думку автора, чи вважаєте Ви за потрібне підвищувати обізнаність українського населення у народних піснях, а також долучати його прослуховування до української музики ? Якщо так, то як на вашу думку це можна реалізувати?

  2. Саган Віталій

    Дякую за цікаву й захоплюючу доповідь. Як ви вважаєте, наскільки вагомим є вплив музичної культури Зхідної Європи на музичну культуру України XX ст.?

Добавить комментарий