Логін Вадим

УКРАЇНСЬКЕ АНІМАЦІЙНЕ КІНО У ХХ-ХХІ СТОЛІТТЯХ.pdf

НТУУ «КПІ», ННК «ІПСА», факультет системних досліджень, кафедра «ММСА», група КА-21, 3 курс

(Слайд 1)

Українській анімації вже ні багато, ні мало 85 років. У 1927 році були зняті перші українські мультики — «Українізація» (Київ) і «Казка про солом’яного бичка» (Одеська кіностудія). Події 30-х років, які пішли слідом за хвилею — Друга світова війна, а потім і голод — практично знищили цю галузі мистецтва.   (Слайд 2)

Уперше українське анімаційне кіно заявило про себе п’ятихвилинною стрічкою, знятою 1927 року режисером-мультиплікатором В. Левандовським за народною «Казкою про солом’яного бичка». Мультфільм було створено в техніці «пласкої маріонетки» — тобто за допомогою невеличких паперових фігурок, частини яких були з’єднані шарнірами. В. Левандовський працював над стрічкою як сценарист, режисер і художник-мультиплікатор. На превеликий жаль, фільм не зберігся, нам відомо про нього лише за кількома кадрами.

(Слайд 3)

Історія українського анімаційного кіно розпочалася 1934 року, коли на Київській фабриці «Українофільм» група молодих аніматорів під керівництвом режисерів С. Гуєцького та Є. Горбача створила перший український графічний мультиплікаційний фільм «Мурзилко в Африці». Ця стрічка розповідала про подорож казкового персонажа Мурзилка, який вирушив до Африки, щоб урятувати негреня від жорстокості й несправедливості.

Після тривалої перерви, зумовленої роками війни, українська мультиплікація продовжила свій розвиток наприкінці 1950-х років. На базі студії «Київнаукфільм» було створено Об’єднання художньої анімації. Молоді художники-аніматори та режисери, що прийшли сюди працювати, стали засновниками української національної школи мультиплікації: Є. Пружанський, В. Дахно, Н. Василенко, В. Гончаров та ін. їхня творчість визначила жанрову палітру українського анімаційного кінематографа. Так, фільми Н. Василенка («Маруся Богуславка», «Микита Кожум’яка») представляють героїко-епічний жанр, твори Є. Сивоконя («Як у нашого Омелечка невелика сімеєчка», «Таємниця приворотного зілля») — жанр комедійної анімації, а твори Б. Храневича («Капітошка», «Повертайся, Капітошко!») — казковий жанр. Режисер І. Гуревич відкрила жанр фільму-пісні («Як дружини чоловіків продавали», «Як чоловіки дружин провчили»).   (Слайд 4)

Кадр із фільму «Маруся Богуславка» (реж. Н. Василенко)

Кадр із фільму «Парасолька стає дружинником» (режисер В. Дахно)

Що означає слово «анімація»? Які види анімаційних фільмів, що ґрунтуються на способах створення персонажів, ви знаєте?  

Анімація (з лат. anima — душа і похідного фр. animation — оживлення), застаріле мультиплікація (з лат. multiplicatio — розмноження, збільшення, зростання) — вид кіномистецтва, твори якого створюються шляхом зйомки послідовних фаз руху намальованих (графічна анімація) або матеріальних (об’ємна анімація) об’єктів. Також існує комп’ютерна анімація.   (Слайд 5)

До середини 1970-х років в українському анімаційному кінематографі остаточно сформувалася національна школа, головною ознакою якої став тісний зв’язок із рідною культурою, народними традиціями у мистецтві. Цей час можна назвати періодом розквіту української анімації, оскільки саме тоді відбувалися найвизначніші творчі досягнення художників студії «Київнаукфільм», активний пошук нових форм, тем, образотворчих рішень і технік. Творчий колектив студії поповнився новими художниками й режисерами, які підняли українську анімацію на новий, надзвичайно високий професійний рівень.   (Слайд 6)

Основним джерелом став народний фольклор. Це проявилося в сюжетах творів, образах персонажів, особливостях художньої мови. Чимало творів української анімації створені на основі народних казок та легенд, зокрема «Чарівник Ох» (реж. Д. Черкаський), «Івасик Телесик», «Колосок» (реж. Л. Зарубін), «Кривенька качечка» (реж. А. Грачова), «Котигорошок» (реж. Б. Храневич).

Величезної популярності набула «козацька» серія, яку створили художники А. Вадов, Є. Кирич, Г. Уманський та І. Будз під керівництвом видатного українського режисера В. Дахна. У яскравих мультиплікаційних образах козаків Тура, Грая та Ока, надзвичайно близьких до героїв народних казок, утілено риси українського характеру: патріотизм, кмітливість, винахідливість, гумор.   (Слайд 7); (Відео про козаків – Слайд 8)

Кадр із фільму «Повертайся, Капітошко!» (реж. Б. Храневич)

Кадр із фільму «Котигорошок»

Кадр із фільму «Кривенька качечка»

Кадр із фільму «Як козаки інопланетян зустрічали»

Окрім «Козаків» українські мультиплікатори створили ще кілька анімаційних серіалів, які увійшли до золотого фонду вітчизняної мультиплікації: «Пригоди капітана Врунгеля» й «Лікар Айболить» (реж. Д. Черкаський, худ. Р. Сахалтуєв), «Аліса в Країні чудес» і «Аліса у Задзеркаллі» (реж. Є. Пружанський, худ. І. Смирнова та Г. Уманський).

Про талановитість українських мультиплікаторів свідчить і повнометражний твір анімаційного кінематографа «Острів скарбів» — дійсно високохудожня стрічка, у якій органічно переплелися елементи комедійного німого кіно, відеокліпу, циркової буфонади.   (Слайд 9)

Наприкінці XX ст. Об’єднання художньої анімації «Київнаукфільму» перетворилося на самостійну художню студію «Укранімафільм». Одним із перших творів, знятих на студії, стала славетна повнометражна стрічка «Енеїда» — екранізація однойменного твору І. Котляревського. Саме вона проголосила початок нової ери в розвитку мистецтва української мультиплікації.

                                                         Мультфільми після 1991 р. 

Багато з найвідоміших мультфільмів СРСР придумувалися і знімалися українцями, проте після краху СРСР життя українського аніматора сильно змінилася — він позбувся державної підтримки. В одному з інтерв’ю Давид Черкаський заявив: «Взагалі немає мультиплікації (прим. — в Україні). Ніякого абсолютно, немає абсолютно ніякого фінансування. З дев’яностого року мультиплікація просто вмерла».    (Слайд 10)

Правонаступником «Київнаукфільму» по анімаційному напрямку стала студія «Укранімафільм», яка внаслідок світової економічної кризи в 2008 році стала на межу банкрутства в 2009-му. Незважаючи на потужний творчий потенціал, в Україні не існує жодної великої мультиплікаційної студії. Є безліч приватних студій, але глобального проекту так і не з’явилося. Економісти називають причину в невмінні вести бізнес. Якщо судити за, скажімо, російською студією анімації «Мельница», відповідь стає очевидною: «Мельница» працює одночасно над кількома проектами. Так, їх перші роботи («Карлик Ніс» і «Альоша Попович і Тугарин Змій») виявилися провальними з точки зору зборів, але з урахуванням усіх випущених мультфільмів — студія виявилась у виграші. Витративши всього близько 36 мільйонів доларів, мультиплікатори заробили майже 100 мільйонів за роки свого існування. В Україні ж студії створюються з розрахунку випуску однієї стрічки, а вперед ніхто не заглядає.

Корифеями української анімації вважаються київські студії «Борисфен-С» і «Укранімафільм». Певну популярність здобули «Новаторфільм», Одеська студія мультиплікації, «Фарс», Running Pictures, Marcus Studio, ToonBuster, Art Production, Antistatic Pictures, Animatix 4D, +energetic-, Moka Studio. Студій, що спеціалізуються на продукції для самого маленького глядача, менше. Серед них севастопольська студія «Чарівний ліхтар» і дніпропетровська «Веснянка».

Перший український повнометражний мультфільм був народжений 10 учнями луганської школи мультиплікації «Фантазери» (наймолодшому на момент зйомок було 11 років). Стрічка «Наші», намальована хлопцями в 2012 році, розповідає про життя і боротьбу «Молодої гвардії», якій в 2012 виповнилося 70 років.

Цікавою роботою і сміливим експериментом для пострадянської анімації став «мультсеріал для дорослих» «Казкова Русь», зроблений за допомогою комп’ютерної графіки. У ньому актори озвучують «осіб, схожих на українських політиків», що висміюють злободенні теми і подвійні стандарти в обстановці казкової билинної держави.
Аніматори, як великі діти, дуже люблять новинки! 3D-анімація стала для них метою, бажанням показати українську картинку «з усіх сторін». У 2012 році почалися зйомки першого державного тривимірного анімаційного проекту, який носить назву «Хто боїться дядечка Бабая». Над ним працює гранд національної мультиплікації Давид Черкаський. Мультфільм-казка покаже в нових фарбах найстрашнішого монстра української дитини Бабая, міфічну птицю Алконоста, героїв казок Курку Рябу, Відьму, Чорта, Козу-Дерезу та інших персонажів. Автор «Пригод капітана Врунгеля» планує зняти його продовження — також у 3D.
На звання першого недержавного національного 3D-мультфільму претендує мультсеріал «Буба». Оригінальний герой (забавний пухнастий інопланетянин, який бажає пізнати новий світ — Землю, а від того потрапляє в комічні ситуації через нерозуміння місцевих звичаїв) вже здобув низку шанувальників. «Буба» — перший український мультфільм, який опинився на сайті Kickstarter (всесвітньовідомий сайт, що займається збором пожертв для реалізації виробничих, творчих і наукових проектів). Третім за звання «першого» бореться «Микита Кожум’яка» — повнометражна казка про пригоди сина відомого богатиря.
Якщо в період з 1991 по 2000 рік мультфільми практично не знімалися, то з 2000 року почав відчуватися підйом вітчизняної мультиплікації. Підростаючі українці змогли познайомитися з такими стрічками, як «Йшов трамвай № 9» (2002 рік — ряд нагород на міжнародних фестивалях в Німеччині, Польщі та ряді інших країн, в т.ч. У 2005 році кращими на Міжнародних фестивалях у різних номінаціях були визнані відразу три мультфільму — «Блукаючи поміж», «Засинає сніг дороги» і «П’єса для трьох акторів».     (Слайд 11)

 

Серйозним досягненням в сучасній анімації України стало визнання мультсеріалу «Народна мудрість» — перше місце у номінації «Кращий мультиплікаційний короткометражний фільм» на Універсальному полікультурному фестивалі кіно в Лос-Анджелесі в 2013 році. Режисерами виступили Степан Коваль та Володимир Задорожний. Серця глядачів завоювало те, як за допомогою приказок і прислів’їв впродовж 50 серій зображується український побут.    (Слайд 12)

 

Висновки:

  • Отже, талановитість перших українських мультиплікаторів підтверджують різні фактори, зокрема «козацька» серія, яку створили художники А. Вадов, Є. Кирич, Г. Уманський та І. Будз під керівництвом видатного українського режисера В. Дахна і повнометражний твір анімаційного кінематографа «Острів скарбів».

 

  • У 1941 році з’явилась одна із перших українських кіностудій — Об’єднання художньої анімації «Київнаукфільм», яка наприкінці XX ст. перетворилося на самостійну художню студію «Укранімафільм».

 

  • Також виявлено вплив технічного прогресу на створення візуального ряду музичного ролика, зокрема впровадження флеш-анімації та 3D-графіки.

 

  • Після розпаду СРСР у 1991 році фінансування мультфільмів майже повністю зникло. Видатні фахівці цієї галузі стверджували, що «мультиплікація просто зникла»

 

  • Варто зазначити, що з 2000 року почав відчуватися підйом вітчизняної мультиплікації

 

  • Серйозним досягненням в сучасній анімації України стало визнання мультсеріалу «Народна мудрість» — перше місце у номінації «Кращий мультиплікаційний короткометражний фільм» на Універсальному полікультурному фестивалі кіно в Лос-Анджелесі в 2013 році.

 

(Висновки – Слайд 13)

 

(Закінчення – Слайд 14)

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА ТА ІНТЕРНЕТ-ДЖЕРЕЛА

 

  1. Зубавіна І.Б. Кінематограф незалежної України: тенденції, фільми, постаті /  І.Б Зубавіна. — Київ: Фенікс, 2007. — 296 с.
  2. Нариси з історії кіномистецтва України / ІПСМ АМУ; [упоряд. І. Б. Зубавіна; Наук. ред. В. Л. Скуратівський, О. С. Мусієнко; Редкол.: В. Д. Сидоренко (голова), І. Д. Безгін, В. Г. Горпенко та ін.] — К.: Інтертехнологія, 2006. — 864 с.: іл.
  3. Орлов О.М. Аніматограф і його аніма. Психогенні аспекти екранної технології [Електронний Ресурс] / О.М.  Орлов. — Москва: ІМПЕТО, 1995. – 384с.: 70 іл. – Режим доступу: http://igravbiser.msk.ru/animator.html
  4. Попов Є.А. Анімаційний твір: типологія та еволюція образних засобів: дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвозн. : спец. 17.00.09 «Теорія та історія мистецтва» / Є.А.  Попов. —  Санкт-Петербург, 2011. —198 с.
  5. Ui.ua – це всеукраїнський інформаційний бізнес-портал.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : http://ukraine.ui.ua/ua/teatr-kino/istoriya-ukrainskoy-animatsyi – Назва з екрана.

  1. Всі предмети — Освіта — Допоміжні та довідкові матеріали

[Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : http://www.subject.com.ua/textbook/art/10klas/84.html – Назва з екрана.

Логін Вадим: 3 комментария

  1. Alex38

    Шкода, що не вийшло показати відео. Цікава доповідь, досі я був знайомий лише зі згаданими мультфільмами Київнаукфільму 70-80рр. Цікаво буде подивитися більш ранні.

  2. Юрій Захарян

    Хочеться подякувати Вадимові, та відмітити, що багато мультфільмів створювались українцями (автори, режисери, сценарісти, художники, тощо), проте на базі «СОЮЗМУЛЬТФИЛЬМ». Серед таких мені більш за все подобається «Жил-был пес» (за мотивами укр.нар. казки «Сірко»).

  3. Влад Фатенко

    На відміну від авторів коментарів вище, я не був знайомий з історією українського анімаційного мистецтва, і ця доповідь мене справді захопила. Був здивований, дізнавшись, що один з моїх найулюбленіших мультфільмів «Падав торішній сніг» був створений київським мультиплікатором.

Добавить комментарий