КУЛЬТУРНА СУТНІСТЬ ЧОРНОГО ГУМОРУ І ФОРМИ ЙОГО ПРОЯВУ В ПРОЗІ Ю. ВИННИЧУКА

Ілля Лубенець

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Факультет прикладної математики

Група КВ-33

Ю.Винничук народився у 1952 р. в Івано-Франківському. Закінчив філологічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту. Йому довелося попрацювати вантажником, художником-оформлювачем, режисером естрадного театру «Не журись!».

Він є автором поетичної збірки «Відображення», прозових книг «Спалах», «Вікна застиглого часу», «Місце для дракона», повісті «Ласкаво просимо до Щурограда», книги оповідань «Ги-ги-и», фантастичного роману-пародії «Мальва ланда», еротичних і краєзнавчих книжок.

Особливістю нашого часу в тому, що розвиток розуму виявляється нерозривно пов’язаним з розвитком абсурду, гарним відображенням цього протиріччя став «чорний» гумор, назва якого являється таким собі парадоксом. Він вказує на заплутаність в самому житті, а не в міркуваннях і доводить не помилку, а нову площину реальності. Це допомагає заглянути за границі наших уявлень про життя.

В західній культурі «чорний» гумор став засобом переживання і критичного осмислення людського і історичного досвіду. Він допомагає формуванню позитивних культурних моделей, здійснюючи множинність зв’язків людини зі світом і виробляючи якийсь імунітет на тотальну беззахисність людини перед різними катастрофами сучасного світу.

В Українській культурі «чорний» гумор, ще досі залишається досить рідкісним явищем. На мою думку, українське суспільство ще не готове до такого засобу, свідомість українців не може сприймати настільки критичне висвітлення ситуації.

Першим користувачем «чорного» гумору, на теренах України, був Юрій Винничук, за що його називають батьком «чорного» гумору в українській культурі. Винничук виразно львівський письменник, що дуже сильно відчувається в його творчості. Він використовує багато слів, які притаманні жителям Західної України. Також в його творах події відбуваються в краях близьких до Львова.

В творі «Ги-ги-и» розказується про українську інтерпретації сімейки Адамсів з західної культури. Твір насичений великою кількістю вбивств та інших речей, які являються неприйнятними для звичайних людей. Я гадаю, що цим автор хоче показати на скільки змінюється наш світ і на що здатні люди заради свого благополуччя. Автор хотів передати всю божевільність навколишнього світу і це в нього однозначно вийшло.

Наступний твір під назвою «Ги-ги-и 2» не є таким жорстоким, але зате має більш важливий внутрішній контекст. Цього разу автор показує, що люди, які керують нашою країною, нічим не відрізняються від божевільних які знаходяться на лікуванні в психлікарні, а можливо являються більш божевільними. Першим кроком такого порівняння було, те що політики всерйоз сприйняли ідею про вивід божевільних до влади. Далі наступив момент коли політики в творі змішались з пацієнтами психлікарні і почали себе вести, ще менш адекватно ніж божевільні які знаходилися в цим приміщеннях.

Також в творах Юрія Винничука в великій кількісті використовуються еротичні сцени, які мають дуже гумористичне забарвлення. Я думаю, що цим він хотів показати, як сучасне суспільство повернене на «постільних утіхах» і одночасно дає зрозуміти наскільки це є безглуздим.

На висновок скажу, що Юрій Винничук в своїй творчості підіймає важливі проблеми і показує їх нам у ствітлі «чорного» гумору. Причому в деяких місцях таємний зміст його творів є сильно завуальованим і можливо не є доступним середньому читачу. Я рекомендую всім прочитати хоча б ті два твори про, які розповів.

Література

Винничук Ю. П. «Ги-ги-и», 2007 р.

Харчук Р. Б. «Сучасна українська проза. Постмодерний період.», 2008 р., с. 122-125

Скачати у форматі PDFimage_gallery

КУЛЬТУРНА СУТНІСТЬ ЧОРНОГО ГУМОРУ І ФОРМИ ЙОГО ПРОЯВУ В ПРОЗІ Ю. ВИННИЧУКА: 7 комментариев

  1. Назарій Ігорович Нижник

    Як на мене, Винничук досить своєрідно зображує суспільство. Сучасних людей ніяк не описати, не використовуючи жорстку сатиру і навіть чорний гумор. Звичайно, в деяких моментах його творів зустрічається явна гіперболізація і дещо скривлена дійсність, але так автор хоче підкреслити беззахисність людей, їхню ницість і безпорадність.

    Так власне, хочеться запитати, Ви у своїй доповіді торкаєтесь мізерної кількості творів Винничука. Наскільки я зрозумів, в доповіді було згадано тільки 2(!) твори. Винничук — батько українського «чорного» гумору. В нього є багато прекрасних творів, які можна було б використати.
    Тобто, загалом його творчість не була проаналізована. Знову повернувшись до теми доповіді, я не зміг знайти пункту «..форми його прояву». Тобто був викладений просто короткий зміст 2х творів без повного розкриття теми чорного гумору в його прозі.
    Хотілося б побачити щось більш обширні ше і глибше.

    1. Ілля Лубенець Автор записи

      Доброго вечора, Назарій!

      Звісно прочитано мною було більше творів Винничука, але на жаль через особисті обставини, які обмежили мене в часі та ресурсах, це все, що я встиг підготувати. Прошу вибачення, що я не зайнявся пошуком професіональної статті, та не зайнявся її копіпастом, а спробував розкрити свої відчуття і погляди. Але наступного разу і звісно згадаю ваші зауваження, дякую за те, що витратили час прочитання моєї роботи.

      З повагою,
      Лубенець Ілля

  2. Назарій Ігорович Нижник

    Як на мене, Винничук досить своєрідно зображує суспільство. Сучасних людей ніяк не описати, не використовуючи жорстку сатиру і навіть чорний гумор. Звичайно, в деяких моментах його творів зустрічається явна гіперболізація і дещо скривлена дійсність, але так автор хоче підкреслити беззахисність людей, їхню ницість і безпорадність.

    Так власне, хочеться запитати, Ви у своїй доповіді торкаєтесь мізерної кількості творів Винничука. Наскільки я зрозумів, в доповіді було згадано тільки 2(!) твори. Винничук — батько українського «чорного» гумору. В нього є багато прекрасних творів, які можна було б використати.
    Тобто, загалом його творчість не була проаналізована. Знову повернувшись до теми доповіді, я не зміг знайти пункту «..форми його прояву». Тобто був викладений просто короткий зміст 2х творів без повного розкриття теми чорного гумору в його прозі.
    Хотілося б побачити щось більш обширніше і глибше.

  3. Олександра Нурієва

    Ю.Винничук (батько «чорного» гумору)- його твори варті уваги, адже стосуються української сучасності.
    Зацікавилась питанням, щодо розповсюдження творів Ю. Винничука. Саме тому хочу спитати: чи маєте Ви інформацію про те, де сьогодні українець може придбати примірники надрукованих творів Винничука? Чи є наразі їх велика кількість, чи навпаки твори автора не друкуються і перебувають в обмеженому доступі?

    1. Ілля Лубенець Автор записи

      Доброго вечора, Олександра!

      Ви задаєте дуже важливе питання, оскільки під-час написання даної роботи я зіткнувся з проблемою пошуку матеріалу, декілька разів навіть жалів, що взяв саме цю тему, але вона була для цікава, тому я все таки довів справу до кінця. Наскільки я зрозумів, то останній раз його твори видавалися в 2007 році, тому я не думаю, що дістати друковану збірку його творів легка справа, навіть знайти електронний варіант його творів виявилось не так просто, як я думав. Взагалі проблема не стільки в авторі, скільки в тому, що на даний момент Українська література перебуває в жахливому стані, скільки я не пробував читати популярних українських авторів, все одно мені більше до душі зарубіжні автори, навіть твори авторів з тієї ж Росії приносять мені значно більше задоволення.

      Дякую, за увагу до моєї скромної роботи!

      З повагою,
      Лубенець Ілля

  4. Антон Кудрявцев

    Доброго вечора!
    Дякую за чудову доповідь і цікавий матеріал.
    Я вважаю, що використання чорного гумору в літературі є своєрідною зброєю. І його використовуватимуть там, де сатира вже не допомагає. Дуже вдало було підмічено розповсюдженіть розбещеності «розвитком абсурду». І хоча вже 8 років минуло із часу написання «Ги-ги-и» Винничука — тема досі залишається актуальною. Люди багато часу проводять за розвагами, вдоловенням своїх тілесних бажань, і що найжахливіше — більшість з них чудово розуміють, що тіло ніколи не вдається задовільнити повністю. Саме в той момент, коли легкий гумор не достатньо натякає на помилки — до справи варто використати кілька нот «чорного гумору».
    Дякую за гарно розгорнуту і представлену Вами тему.

    1. Ілля Лубенець Автор записи

      Доброго вечора, Антон!

      Мені дуже приємно, що вам сподобалась моя доповідь, маю надію, що ви витратили час на прочитання моєї роботи не в пусту і отримали хоча б якусь користь.

      З повагою,
      Лубенець Ілля

Добавить комментарий