КОНЦЕПЦІЯ СВІТОВОГО ДЕРЕВА ЯК УНІВЕРСАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ОРГАНІЗОВАНОГО ВСЕСВІТУ. ВЕРТИКАЛЬНА ТА ГОРИЗОНТАЛЬНІ ПЛОЩИНИ, ЧИСЛОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СВІТОВОГО ДЕРЕВА

dokladДоповідь дивиться тут…

Ведмеденко Олег Вячеславович

КПІ, ІПСА, КА-33

Міфотворчість – фундаментальне явище історії людства. Міф є матеріальним виразником сукупності первісних поглядів та реальним об’єктом для наукового дослідження міфопоетичної спадщини народу. Кожний такий образ є кодом цілої системи міфологічних уявлень, що існували раніше і продовжують жити у свідомості сучасної людини в прихованих формах. Символ Світового Дерева в міфологічних уявленнях багатьох народів, зокрема, і українців, слугував своєрідним зразком космоустрою, переходом від хаосу до упорядкованого світу. Витоки подібних уявлень йдуть до найглибинних основ міфологічної свідомості наших предків, в якій антитеза «космос – хаос» була представлена формулою творіння та впорядкування світу шляхом розгортання просторових тріадичних структур Світового Дерева.

Образ Світового Дерева є наскрізним у всіх міфологіях світу, він є основою для приведення до ладу мислення, пам’яті та сприйняття. Як  міфологічний  образ,  воно  уособлює  універсальну  концепцію  світобудови,  своєрідну модель  Всесвіту,  де  для  кожної  істоти,  предмета  чи  явища  є  своє  місце.  Цікавим  є  те,  що Світове  Дерево  майже  у  всіх  культурах  незалежно  від  географічного розташування зображувалося однаково,  усі  елементи  ідентичні.  Причиною  такої  подібності  дослідники вважають  перш  за  все  шанування  культу родючості,  що  був  основою  життя  для  кожної прадавньої  людини.

Образ  Світового  Дерева  привертав  увагу  багатьох  дослідників.  І.Нечуй-Левицький  розглядав його  як  втілення  процесу  світотворення  з  основних  елементів:  світла,  води,  землі  і  т.д. Схожі ідеї  представлено  у  працях  А.Афанасьєва,  де  автор  вбачав  в  подібних  зображеннях  сили природи, що відроджують усе живе на землі, дарують йому родючість. В.Топоров визначав символ  Світового  Дерева  не  лише  як  сукупність  основних  параметрів  світу,  але  і  співвідносить його  з загальною  моделлю шлюбних відносин  та  – ширше  – з  міжпоколінним  зв’язком роду  в цілому.  Б.Рибаков  досліджуючи  прикраси  Київської  Русі  XII  –  XIIIст .,  дійшов  висновку ,  що один  з  найпопулярніших  на  той  час  рослинний  орнамент  э  завуальованим  символом  стійкості життєвої  сили,  її  всеохоплюючої  сутності  і  саме  зображуване  дерево  втілювало  ідею  достатку, врожайності,  повного  розквіту.

Образ Світового Дерева мав неабияке значення в українській міфологічній системі, він виявляється на основі міфологічних, зокрема, космогонічних уявлень, зафіксованих у словесних текстах різних жанрів, наприклад, замовляннях: «На морі, на окіяні, неї річці Ордані дуб золотокорий. А в тім дубі три гнізді, цар Савул, і цариця Олена. І царенко»…, «А в полі море, а в тім морі золотий камінь, а на тому камені золота яблуня, а на тій яблуні золоте гніздо…», » На морі на Діяні, на острові Кияні, там стояв дуб, а в дубі дупло, а в дуплі гніздо, а в гнізді три цариці» ясно йдеться про структуру світобудови.

Іконографічно  Світове  Дерево  зображується  квітучим.  Цвіт  на  ньому означає людські життя сьогодення. Квіти відрізняються величиною, пишністю, інтенсивністю  забарвлення,  а  також  віком  –  частина  їх  в’яне, відцвітає,  а більшість  –  квітне  і  збирається  розкритися.  Бруньки,  котрі  розташовуються головним чином у верхній частині Дерева, являють собою майбутні покоління. Часто вони мають ―ореоли, котрі можуть символізувати енергію, що їх оточує і готує до народження. Плоди на Дереві Життя символізують минуле  – людські діяння. Верхівку Дерева вінчає квітка, яка особливо виділяється. Це  – Вогонь Життя, котрий охороняється двома світлосяйними Духами. В  українському  народному  вишитті,  як  і  в  інших  видах  народного мистецтва,  Дерево  Життя  посідає  центральне  місце  серед  інших  символів.

Світове Древо уявлялося нашим предкам якоюсь центральною вертикальною віссю, що пронизує собою три світи – підземний (світ мертвих, темний світ), земний (світ живих, світ боротьби темного й світлого первнів) і небесний (світ богів). Отже, міфологема Світового Дерева для давніх людей втілювала в собі універсальну триєдину концепцію світобудови. Існує безліч варіантів міфологем і образів, які не пов’язані зі словом “дерево”, але по суті мають те саме смислове навантаження, що й Світове Дерево – “вісь світу”, “світовий стовп”, “світова гора”, “світова людина” та ін. Усі ці образи можна вважати також виявом триєдності, тому що вони обєднують в єдиний універсум три світи. Як і в звичайному земному дереві, у Світовому Дереві відносно однорідним є тільки стовбур, який відповідає середньому земному світу. Коріння Світового Древа і його крона мають безліч гілок і гілочок, цим пояснюється неоднорідна природа підземного й небесного світів, їх багатоплановість і багатомірність, які, проте, цілком вписуються в тривимірність первісного членування. Така багатовимірність пов’язується міфологами ще з однією досить стійкою досить поширеною міфологемою – з лабіринтом. Образ лабіринту відображає будову підземного темного світу, багато в чому хаотичного, жахливого, у якому, не знаючи секретів виходу з нього, легко загинути. Зі Світовим Деревом пов’язаний поділ не тільки просторовий, але й часовий – на минуле, сьогодення, майбутнє, а також його генеалогічне переломлення (предки, нинішнє покоління, нащадки). Ці поділи також є троїстими за структурою. Зі Світовим Деревом пов’язаний також етіологічний поділ причин і наслідків на сприятливі, нейтральні й несприятливі; анатомічний поділ людського тіла на голову, тулуб, ноги. Таким чином, кожна частина Світового Дерева визначається цілим пучком найчастіше троїстих ознак. Троїстість Світового Дерева по вертикалі підкреслюється також віднесенням до кожної його частини особливого класу істот, найчастіше тварин. З верхньою його частиною пов’язуються птахи, із середньою – копитні, зрідка бджоли, з нижньою – змії, жаби, миші та ін.

Будова Світового Дерева розчленовується не тільки по вертикалі, але й по горизонталі. Горизонтальна структура – чотирьохкомпонентна, вона утворюється самим деревом і об’єктами обабіч нього. На давніх зображеннях по обидва боки від дерева бачимо симетрично розташованих тварин або людей. Горизонтальна структура створює чотири сторони світу, чотири пори року, частини доби та ін. Горизонтальна структура означає начебто “зріз” стовбура Дерева й описує об’єкти, які входять у “зріз”, тобто описує будову цього земного світу. Як стверджують вчені-етнологи, значна кількість фактів дають можливість реконструювати дві горизонтальні осі в схемі Світового Дерева, тобто горизонтальну площину (квадрат чи круг), що визначаються двома координатами-зліва направо і спереду назад. У квадраті кожна з чотирьох сторін (чи кутів) вказує напрям сторін світу. Ця схема постійно повторюється в словесних ритуальних формулах в українських замовляннях: «Підіть, уроки, на сороки, на луги, на болота, на моря, на чотири сторони», «Ідіть купами, очеретами, болотами, чотирма сторонами», «Вода, Иорданко, омиваєш луги, береги, барвіння, коріння, — омий моє чоло од прозору жіночого, парубочого, дівочого-головки, крильця, утроби, ніжки» (тут назва предметів без згадки самого числа). Малюнок замовлянь можна описати згідно міфологічного мислення за формулою: «верх-низ-центр» «ліве-праве-центр», що можна візуально зобразити як «ромб плодоріддя», зафіксований на трипільській кераміці, галицьких рушниках та килимах. Крапка в чотирикутному ромбі розшифровується як насіння в полі, плід в утробі матері, священний центр посеред міста. Дворазова парність «два плюс два» ( гілки Світового Дерева) у фольклорі зустрічається часто в різних жанрах: «Святії архангели, Михаїл, Гавриїл, Ураїл, Сарафаїл, ізидіте на святую гору і затрубіте в святую трубу», «Молюся Богу, Матері Божій, всім Святим, Святому Гергію», «Наповняйте луга й берега, креміння й коріння», «…Візьміть раба Божого жовтяниці-ранні й півранні, денні й південні, вечірні й піввечірні, нічнії й північнії»‘, » …бех і бешиху, і ложарну і пристрітну», «їхав святий Юрій на вороних конях, на чотирьох колесах».

Образ Світового Дерева містить у собі набір числових констант, дуже важливих для давньої людини, чисел, що вважалися священними. Свої стосунки із середовищем людина вибудовувала за принципом «Я — Ти». «Я-людина» розуміє іншу живу істоту; «тебе-світ» можна не лише споглядати, а й емоційно переживати. Світ був описаний за допомогою системи бінарних опозицій, які визначають простір, час, соціальні характеристики, дуалістичне протиставлення сприятливого і несприятливого (доля — недоля, щастя — нещастя тощо). «Чіт — лишка» є абстрактним виразом протиставлень, в якому перше — сприятливе, друге — ні. Нещасливими, як правило, вважали непарні числа. Антитеза «правий — лівий» співвідносилася з антитезою «правда — кривда», «чоловічий — жіночий», що втілилось у весільних, поховальних обрядах. Опозиція «верх — низ» — протиставлення неба і землі, чоловічого і жіночого. У міфологічній структурі мислення слов’ян важливі пари небо — земля, південь — північ, схід — захід, суша — море, сухий — вологий, вогонь — волога, день — ніч, весна — зима, сонце — місяць, білий — чорний, близький — далекий, старий — молодий, сакральний — профанний.

Число “три” (2+1) (вертикальна триєдність Світового Дерева) виступає символом абсолютної досконалості, а також динамічного процесу, який припускає виникнення, розвиток і завершення (членування по вертикалі, тріади богів, тріади героїв казки, три вищі цінності, три соціальні групи, три спроби, три етапи будь-якого процесу й т.д.). Горизонтильна єдність Дерева Життя сакралізує число чотири. Число “чотири” (2+2) символізує ідею статичної цілісності (членування по горизонталі, тетради богів, чотири сторони світу, чотири основних напрямки, пори року, космічні століття, елементи світу та ін.). Число “сім” (2+2+2+1 або 3+4) є сумою двох попередніх констант, тобто фактично містить у собі весь всесвіт, його вертикальну й горизонтальну складові, тому є символом синтезу статичного й динамічного аспектів всесвіту (дні тижня, ноти октави, кольори веселки тощо). Число “дванадцять” (2*6 або 3*4) виступає символом повноти, тому що містить у собі всі аспекти міфологічного буття (12 асів скандинавської міфології, 12 олімпійських богів греків, 12 півтонів у октаві, 12 місяців у році, 12 знаків Зодіаку, “стоїть дуб, на дубі 12 суків…” або “стоїть стовп до небес, на ньому 12 гнізд” – народні загадки тощо). Фактично космогонічні міфи й образ Світового Дерева є першою в історії людства спробою пояснити появу множинності з одиничності, розмаїтості з одноманітності. Саме ці числа як символи космічної будови Всесвіту найчастіше згадуються у міфологічних та казкових сюжетах українського фольклору: три яблука, чотири вітри, сім зірок, дванадцять джерел тощо.

Яскравим прикладом впливу образу Світового Дерева на українську культуру є «Лісова пісня» Лесі Українки. Події “Лісової пісні” відбуваються в просторі упорядкованого космосу, ще об’єднує світ богів та світ людей. Дійовий простір на початку (до появи людей) описується як “містина дика, таємнича…”. Зона контакту, жертовне місце, різні світи відтворюються рослинним кодом, який ситуативно перебудовується. Центр сакрального місця визначено трьома деревами (тобто, центр диференційований) – береза, дуб, верба, кожне з яких виступає в іпостасі “дерева життя”, “дерева пізнання”, “світового дерева”, коли пов’язується з тим чи іншим персонажем п’єси, і, таким чином, в залежності від ситуації, організовує відповідний простір. Світове Дерево реалізується в центрі, займає вертикальне положення, з’єднує три зони: воду, землю, небо. Його горизонтальна структура репрезентована іншими об’єктами: на сторонах чи кутах мажуть знаходитися співвідносні з головним світовим деревом в центрі інші світові дерева, тощо. Саме мешканці лісу розрізнюють узагальнене “дерево” і його розмаїття в рослинному світі. Визначено 4 різновиди кущів з розподілом на чоловічі і жіночі: дика рожа, кажана, глод, терен /життя і смерть/; 4 різновиди чоловічих і жіночих дерев: ясен, клен, явір, граб та береза, верба, вільха, осина. Дуб виступає в якості головного світового дерева і тему організатора горизонтальної структури космосу, саме яка і дозволяє розрізнювати засвоєне (пов’язане з культурою) – незасвоєне (пов’язане з природою). Визначений сакралізований простір закріплюється акустичним кодом: два птахи – зозуля і соловейко (жіноче і чоловіче начало); 4 сопілки – похідні, бо визначено те, з чого вони зроблені: очерет, липа, калина, верба; вони співвідносяться з порами ражу, віком життя людини; впродовж всієї п’єси звучать 16 мелодій. Числова символіка – 1, 2, 3, 4, 7, 8, 12, 16, присутність чоловічого начала, нерозривність живого і мертвого (сире-сухе дерево) окреслюють діючий простір.

Таким чином, концепція Світового Дерева є однією з універсальних знакових систем, що акумулюють у собі соціальне знання і містять як консервативну (соціальна пам’ять, навички та знання), так і динамічну підструктури (світоглядні форми свідомості в їх розвитку). Дуже образно про це сказано в одній із священних книг Сходу: «Дерево пізнання, корені якого йдуть глибоко у вічність і чиї волокна міцні, квіти якого – моральні дії і гілки якого – пам’ять та мислення, яке в якості плодів дає закони, неможливо зрубати, коли воно зростає».

 

Список використаної літератури:

 

  1. Булашев Г. О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях . Космогонічні українські народні погляди та вірування / Г.О. Булашев. – К.: Фірма «Довіра», 1992. – 414 с.
  2. Лановик М.  Б.   Українська   усна   народна   творчість:  [підручник]  /  М.  Б. Лановик, З. Б. Лановик. –  К.: Знання-Прес, 2006. – 591 с.
  3. Макєєв І. Храм української душі // Від черевиків до бриля. – К., 2002.
  4. Нечуй-Левицький І.   Світогляд   українського   народу.   Ескіз   української міфології / Іван Нечуй –Левицький. –  К.: Обереги, 2003. – 144 с.
  5. К. Юнг. Об архетипах колективного бессознательного.
  6. Словарь мифов // Перевод с англиского Ю. Бондарева. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000. – 432с.
  7. Топоров В.М.  Світове  дерево  //  Міфи  народів  світу:  Енциклопедія.  –  М., 1980. – Т. 1. – 406 с.
  8. Топоров В.М.  Світове  Дерево:  універсальний  образ  міфопоетичної
  9. свідомості. // Всесвіт. М., 1977. – № 6. – 193 с.
  10. Українська міфологія // За редакцією О. Войнович. – 2002.
  11. Українські приказки, прислів’я і таке інше. Уклав М. Номис. [Упорядк., приміт. Та вступна ст. М. М. Пазяка]. – К.: Либідь, 1993. – 768 с

КОНЦЕПЦІЯ СВІТОВОГО ДЕРЕВА ЯК УНІВЕРСАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ОРГАНІЗОВАНОГО ВСЕСВІТУ. ВЕРТИКАЛЬНА ТА ГОРИЗОНТАЛЬНІ ПЛОЩИНИ, ЧИСЛОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СВІТОВОГО ДЕРЕВА: 10 комментариев

  1. Катерина Олегівна Коряшкіна

    Шановний пане Олег!
    Тема Вашої статті дуже цікава і оповита таємничістю і загадковістю минулого. Втім, хотілося б дізнатися, чи є в сучасній українській культурі звернення до цього загадкового образу Світового Дерева?

    1. Олег Вячеславович Ведмеденко Автор записи

      Шановна пані Катерино, дякую за запитання!

      Так, у сучасній українській культурі присутній образ світового дерева, це підтверджують факти, викладені нижче.

      У 2014 році вийшла в світ казка Катерини Єгорушкіної «Птахи та янголи». За сюжетом це казка-притча, в якій авторка спробувала допомогти батькам і розповіла дітям свою версію світового устрою, про «ТЕПЛО ПАМ’ЯТІ», «КРАСУ ВІРНОЇ ЛЮБОВІ», «ВОГОНЬ ВІРИ», страхи кар’єризму й екологічні біди, а також на образі Світового дерева пояснити маленьким читачам про те, як побудований всесвіт.

      Орест Андрійович Скоп — видатний український діяч, що працює у галузі художнього проекту, архітектури та станкового живопису. Його серія картин «Козак Мамай» відкривається полотном, де постать козака разом із конем утворюють обриси дерева життя або світового дерева, але в сучасному видінні. Поряд із традиційними для народної картини деталями (бандурою, яку тримає Мамай, конем, який очікує на свого господаря) з’являються нові символи — знаки екологічної катастрофи. Це — заводські труби, що забруднюють відходами чисті води Дніпра, обриси заводу брунатного кольору, пусті консервні бляшанки, рибні скелети, голодні пси, які б’ються за кістку. Масштабність екологічної катастрофи підкреслюють напружені, навіть нервові лінії, важкі сірі хмари, що з’явилися на місці світового дерева.

      Наприкінці 2014 року у Києві відбулася прем’єра соціально-політичної вистави «Дерево життя» (режисер — Галина Джікаєва), що є відображенням реальних подій в Україні крізь призму суб’єктивного сприйняття та їх оцінку вимушеними переселенцями з окупованих територій.

      А у пісні В.Островського «Музика» знаходимо такий образ:
      «Музика — це співи солов’я
      І душі мелодія чарівна.
      Музика — це дерево життя
      І ласкаве сонячне проміння.
      Музика — це чисте джерело,
      Невичерпна і жива криниця.
      Музика — це пісня на добро
      І співуча мова материнська.»

  2. Назарій Ігорович Нижник

    Концепція світового дерева безумовно стала образом, деякою моделлю Всесвіту у багатьох народностях по всій землі.

    Хочеться трохи поговорити про сучасність.
    Наразі, можу з впевненістю заявити, що концепція світового дерева еволюціонувала до теорії про світову павутину (прошу не плутати з інтернетом).
    Тобто іде мова не про розгалуження від стовбура до гілок, а про розростання від центру. Навчаючись на серйозному факультеті, ви напевно ж чули про нейронні мережі і популяризацію їх розвитку в наукових колах сучасності.

    Справа в тому, що давні народності завжди хотіли знайти якись першопочаток, прив’язати все до роду, до праматері. Ми ж з нашим розвитком науки, можемо значно більше.

    Так от, чи чули ви про сучасні прояви Світового Дерева?

    1. Олег Вячеславович Ведмеденко Автор записи

      Пане Назарій, дякую за запитання.

      Так, дійсно, концепція світового дерева є найуніверсальнішим методом пояснення деяких сучасних процесів. Наприклад, згадані Вами нейронні мережі. Їх спосіб роботи можна пояснити за допомогою згаданого образу. Біологічний нейрон складається з тіла клітини, і двох типів зовнішніх деревоподібних відгалужень: аксона і дендритів. Нейрон отримує сигнали (імпульси) від інших нейронів через дендрити (приймачі) і передає сигнали, згенеровані тілом клітки, вздовж аксона (передавач), що наприкінці розгалужується на волокна. Так і штучний базовий модуль нейронних мереж моделює основні функції природного нейрона подібним чином: вхідні сигнали, зважені ваговими коефіцієнтами з’єднання додаються, проходять через передатну функцію, генерують результат і виводяться. Сукупність базових модулів і складає образ світового дерева, що еволюціонував до теорії світової павутини. До речі, в науці теорія світової павутини – це виведення однієї теорії з іншої.

      Як приклад, про сучасні прояви Світового Дерева, ще можу навести роботу так званих бінарних дерев рішень, в кожному вузлі яких, галуження проводиться по двох напрямах. Проте, у загальному випадку, відповідей, а отже і віття, що виходить з вузла, може бути більше (згадане Вами розростання від центру).

      Для побудови дерева, на вхід алгоритму подається деяка навчальна множина, що містить об’єкти (приклади), що характеризуються атрибутами, один з яких вказує на приналежність об’єкту до певного класу. Далі алгоритм намагається виробити загальні критерії для об’єктів одного класу. У тому випадку, якщо навчальна множина містить один або більш прикладів, що відносяться до одного класу, деревом рішень буде лист, визначальний даний клас. Якщо ж навчальна множина містить приклади, що відносяться до різних класів, слід розбити його на деякі підмножини. Для цього вибирається один з атрибутів, що має два і більше відмінних один від одного значень. Після розбиття кожна підмножина буде містити всі приклади, що мають одне із значень для вибраного атрибута. Це процедура буде рекурсивно продовжуватися до тих пір, поки кінцева множина не буде складатися з прикладів, що відносяться до одного і того ж класу.

      Таким чином, з розвитком науки сучасна людина має колосальну потребу осмислити оточуючий світ, що є набагато складнішим та різноманітнішим, але підсвідомо робить це за допомогою універсальних образів пращурів.

  3. Марія Андріївна Луценко

    Шановний пане Олег!
    Ваша стаття була дуже цікавою для мене. Ви чітко висвітили значення Світового Дерева, його вплив на фольклор та українську творчість. Також сподобався опис нумерологічного символізму.
    При вивченні даного питання, чи звернули Ви увагу на захисників Світового Дерева? Чи впливають вони на бачення організації Всесвіту?

    1. Олег Вячеславович Ведмеденко Автор записи

      Шановна пані Маріє, щиро дякую Вам за запитання!

      Дана тема дуже цікава та доволі об’ємна. В стислій доповіді неможливо розкрити всі запитання, тому Ваше запитання було дуже доречним. У всіх інтерпретаціях символу Світового Дерева воно завжди зображується квітучим. Цвіт на ньому означає людські життя сьогодення. Древо завжди має яскраво виражену центральну верхню квітку. Вона символізує собою Вогонь Життя, який палає постійно, не згасає, повний енергії. Цей Вогонь оберігається двома світлосяйними духами – ангелами (у християнській традиції), або пташками (в народній інтерпретації). Такими ангелами-хранителями людського життя можуть виступати батьки людини, або предки, котрі відійшли з цього Світу, але їхні душі пильно стежать, аби ніщо не зашкодило Родовому Древу. Деякі дослідники вважають, що ці дві фігури можуть символізувати вогонь та воду – стихії, без яких неможливе життя на Землі. Є думка, що це дві сторони людської душі – добро і зло, що постійно сперечаються між собою. Але, як би не трактували ці символи – всі гіпотези тільки підтверджують складну організацію Всесвіту, змушують дивуватися, як за допомогою примітивних символів наші предки могли пояснити складні явища.

  4. Антон Романович Ходак

    Пане Олег,
    чи були присутні образи Світового дерева в міфологіях інших народів світу, чи це є суто український архетип?

    1. Олег Вячеславович Ведмеденко Автор записи

      Пане Антоне, дякую за запитання.

      Ні, Дерево Життя не є тільки українським архетипом. Символ Світового дерева в міфологічних уявленнях багатьох народів слугував своєрідним зразком космоустрою, переходом від хаосу до упорядкованого світу. В своїй презентації я навів приклади використання цього символа різними культурами (дивитися слайд №3).

  5. Олександра Вікторівна Король

    Шановний пане Олеже,
    дуже цікаво розкрита тема уявлення навколишнього світу у вигляді дерева. Як зазначено у вашій презентації наші предки уявляли світ як «дерево життя» (Нав, Яв, Прав). Чи зустрічали ви екземпляри втілення цих трьох світів у історичних пам’ятках нашого народу? Чи можна назвати Збручанкий ідол аналогом дерева життя, універсальою моделлю організованого Всесвіту?

    1. Олег Вячеславович Ведмеденко Автор записи

      Шановна пані Олександра, дякую вам за запитання!

      Так, екземпляри втілення аналогів Дерева Життя зустрічаються у історичних пам’ятках нашого народу. Згаданий вами Збручанський ідол є трансформацією світового дерева в уявленні східних слов’ян. Ця триярусна монументальна пам’ятка розповідає про будову складного язичницького пантеону. Угорі знаходяться божества-покровителі небесної сфери; у центрі — люди, які їх прославляють; унизу — божества підземного світу, що підтримують земну твердінь і небосхил. Але Збручанський ідол не є поодиноким аналогом. В городищі Звенигород знайдено ідол, який було закопано в ідентифікованому як храм приміщенні. Порівняно із Збруцьким кумиром, фіґура зі Звенигорода є суттєво примітивнішою. Також моделлю організованого всесвіту можна розглядати відому археологічну знахідку скіфської культури – Золоту Пектораль. В ній чітко простежується триярусна будова. Три світи—корені, стовбур і крона Світового Древа, вони ж царства мерців (демонів), живих людей і вищих, божественних істот—були основою космогонії багатьох племен, найбільш поширеною модуллю світоустрою.

Добавить комментарий