СТРУКТУРА МІФУ

dokladДоповідь — натиснить тут …

Воробйов Дмитро

НТУУ «КПІ», ННК «ІПСА», курс ІІІ, група КА-33

При дослідженні міфів вчені помітили, що всі вони мають подібну структуру. Мономіф – термін, що позначає загальний шаблон, за яким будуються міфи. Зрозуміло, що вчених, які вивчали структуру міфу, багато, тому існують різні її варіанти. В цій роботі представимо структуру за Джозефом Кемпбеллом (англ. Joseph Campbell), а також порівняємо її з уявленнями інших вчених.

Структура міфу за Джозефом Кемпбеллом є найширшою, включає найбільшу кількість компонент порівняно з іншими. Вона описана в  Міф складається з трьох основних пунктів, кожен з яких має власні підпункти.

  1. Вихід
  • Поклик до мандрів— щось чи хтось дає герою зрозуміти, що потрібно відправитися в подорож.
  • Відмова від виклику— герой вважає подорож помилкою, намагається втекти від долі.
  • Надприродне заступництво— якщо герой стає на визначений шлях, йому допомагатимуть зробити вибір чарівні сили.
  • Подолання першого порога— герой перетинає кордон безпечного світу. «Сторож» на кордоні світів піддає героя випробуванню, якщо герой впорався — надає допомогу, якщо ні — не пускає або й карає.
  • «У череві кита»— герой опиняється в обставинах, які прирівнюються до смерті, але виходить неушкодженим або навіть з новими можливостями.
  1. Ініціація
  • Шлях випробувань— переборюючи перешкоди, герой відкриває у собі винахідливість, хоробрість чи інші корисні риси.
  • Зустріч із богинею— випробування героя, протистояння спокусі.
  • Примирення з батьком— момент, коли герой стає рівним батькові, буквально чи символічно дорослішає, стаючи здатним виконати своє призначення.
  • Апофеоз— герой долає основну проблему, відчуваючи блаженство. Його труднощі опиняються позаду, але повернення додому ще попереду.
  • Винагорода наприкінці шляху— часто те, заради чого затівалася подорож, виражено матеріально. Герой отримує цю річ в своє володіння.
  1. Повернення
  • Відмова від повернення— далеко не завжди присутній елемент, де герой відмовляється далі нести благо завдяки своїм якостям або добутим речам. Він залишається зі всім здобутим, чим позбавляє інших кращого життя.
  • Чудесна втеча— герой, заволодівши нагородою, тікає назад. Його переслідують охоронці скарбу, злі сили або загрожують небезпечні явища. Однак герой завдяки придбаним якостям або при допомозі добрих сил рятується.
  • Порятунок ззовні— посланець зі звичайного світу допомагає знову перетнути кордон незвичайного.
  • Перетин порогу у світ повсякденності— герой повертається до звичайного життя. Він стикається із загрозою повернутись до того ж стану, в якому перебував до початку подорожі, що його подвиги будуть забуті або про них взагалі ніхто не дізнається чи не повірить.
  • «Володар двох світів»— герой отримує можливість почати нові пригоди, покинути світ повсякденності та вершити нові подвиги. Як варіант, герой ділиться цією здатністю з іншими.
  • «Свобода жити»— те, заради чого герой відправився в подорож, стається. Світ позбувається недоліку, який спонукав героя до подвигів.

В наступній таблиці наведено для порівняння струкуру міфу Джозефа Кемпбелла та структури інших дослідників (David Adams Leeming, Phil Cousineau, Christopher Vogler).

Кампбелл, 1949 Лімінг, 1981 Кузіно, 1990 Фоглер, 2007
Вихід
1. Поклик до мандрів2. Відмова від виклику3. Надприродне заступництво

4. Подолання першого порогу

5. «У череві кита»

1. Чудесне зачаття та народження2. Ініціювання дитини-героя3. Вихід із сім’ї для медитації та підготовки 1. Поклик до мандрів 1. Звичайний світ2. Поклик до мандрів3. Відмова від виклику

4. Зустріч з наставником

5. Подолання порогу в інший світ

Ініціація
6. Шлях випробувань7. Зустріч з богинею8. Примирення з батьком

9. Апофеоз

10. Винагорода

4. Суд та пошуки5. Смерть6. Підземний світ 2. Шлях випробувань3. Бачення та пошуки4. Нарада з богинею

5. Благо

6. Випробування, союзники та вороги7. Печера сокровення8. Важке випробування

9. Нагорода

Повернення
11. Відмова від повернення12. Чудесна втеча13. Порятунок ззовні

14. Поріг у повсякденність

15. «Володар двох світів»

16. «Свобода жити»

7. Воскресіння та відродження9. Вознесіння, апофеоз та спокута 6. Магія польоту7. Поріг у повсякденність8. «Володар двох світів» 10. Дорога назад11. Воскресіння12. Повернення з еліксиром

Незважаючи на великий часовий проміжок між структурами, можна помітити, що вони досить схожі.

Існують також схеми, в яких не три, а чотири головні пункти, однак вони нічим принциповим не відрізняються. Приклад:

  1. Поклик до мандрів
  • Звичайний світ
  • Поклик до мандрів
  • Відмова
  1. Випробування
  • Провідник або помічник
  • Подолання першого порогу
  • Випробовування, союзники та вороги
  1. Перетворення
  • Наближення
  • Вище випробовування
  • Нагорода
  1. Дорога назад, повернення героя
  • Дорога назад
  • Спокута
  • Повернення

 

Ця структура досить схожа на попередні. Нових підпунктів немає, кожен був використаний раніше.

Тепер виділимо в сюжеті поеми «Одіссея» Гомера відповідні пункти для головного героя – Одіссея:

  1. Поклик до мандрів
    • Звичайний світ — король Одіссей у себе вдома, в Ітаці, разом з дружиною Пенелопою та новонародженим сином Телемахом.
    • Поклик до мандрів – Одіссей збирається до Трої.
    • Відмова – він не хоче покидати рідну домівку, сім’ю, оскільки розуміє, що подорож може виявитися дуже довгою.
  2. Випробовування
    • Помічник або провідник – богиня Афіна, яка постійно дає вказівки, рятує головного героя від смерті.
    • Подолання першого порогу – боги розгнівалися на героя, через що він потрапляє в шторм.
    • Випробовування, союзники та вороги – під час подорожі героя до Ітаки проходить багато випробовувань.
  3. Перетворення
    • Наближення – Одіссей майже дістався додому, але його команда відкрила пакунок, наданий Еолом, і їх відносить далеко в море.
    • Вище випробування – головний герой відправляється до підземного царства, де опиняється на межі життя і смерті.
    • Нагорода – король Феакії допомагає головному герою повернутися додому.
  4. Дорога назад, повернення героя
    • Дорога назад – Одіссей повертається та бачить, що в його будинку багато чоловіків, які намагаються забрати його дружину та палац.
    • Спокута – замість того, щоб вбивати чоловіків , герой хоче дізнатися, чи була йому вірна дружина.
    • Повернення – Одіссей, одягнений, як жебрак, завершує свій останній виклик і відновлюється на своєму законному місці.

Висновок

Спочатку було розглянуто структури міфів п’ятьох різних авторів. Вони були створені в різні роки, мають неоднакову кількість пунктів та підпунктів, створені для різних сюжетів оповіді, проте їх структура є досить схожою.

В кінці ми розглянули «шлях героя» Одіссея в однойменній поемі Гомера та знайшли відповідність між пунктами структури та подіями в творі.

Список використаної літератури

  1. Campbell J. The Hero with a Thousand Faces / J. Campbell. — Prinсton: New World Library, 2008. — 416 p.
  2. Ray R. The Hero’s Journey [Електронний ресурс] / Rebecca Ray // Storyboard That – Режим доступу до ресурсу: http://www.storyboardthat.com/articles/education/literature/heroic-journey.

СТРУКТУРА МІФУ: 5 комментариев

  1. Антон Романович Ходак

    Пане Дмитро, у вас надзвичайно цікава тема й чудова доповідь, справді, я це не для галочки пишу, навіть зберіг її собі в Pocket. Скажіть, будь ласка:
    1) Чим відрізняється міф від казки і структура міфу від структури казки?
    2) Чи можна сказати, що міфи сюжетно вичерпують реальність, тобто усі життєві сценарії можна певним чином звести до головних сюжетів міфів? Так, наприклад, вважав вищезгаданий вами Джозеф Кемпбелл, який писав:
    Фрейд, Юнг и их последователи неопровержимо доказали, что логика, герои и само действие мифов сохранились до наших дней… Позднейшее воплощение Эдипа, герой продолжения романа о красавице и чудовище сегодня стоит на углу Сорок второй улицы и Пятой авеню и ждет, когда загорится зеленый свет

    1. Воробйов Автор записи

      Пане Антоне, дякую за позитивний відгук та питання.
      1. Я вважаю, що казка є набагато простішою, вона спиймається повністю фантастичною, вигаданою. Напроти, міф спиймається, як більш достовірне джерело інформації, з якого можна почерпнути дані про реальні історичні події. Що стосується структури казки, вона містить деякі спільні з міфом пункти, проте є набагато простішою, та й за обсягом менша. Розглянемо її структуру на прикладі казки «Курочка ряба»:
      — зачин — жили-були дід та баба;
      — зав’язка — знесла курочка яєчко;
      — розвиток подій — били-били — не розбили;
      — кульмінація — мишка хвостиком зачепила та розбила;
      — фінал — жили довго та щасливо.
      Можливо, не дуже вдалий приклад, проте на ньому видно, що структура схожа з тією, за якою в школі писали твори.
      2. Оскільки міфів дуже багато, і вони претендують на деяку достовірність, можна вважати, що більшіть життєвих сценаріїв можна звести до головних сюжетів міфів. Тут дуже хочеться навести яскравий контрприклад якоїсь ситуації, але не виходить, оскільки віддалено, напевно, будь-що можна порівняти з сюжетом одного з міфів.

  2. Владислав Олександрович Галицький

    Доброго вечора, Дмитре!

    Цікаво було дізнатися з вашої доповіді, що всі міфи всіх народностей мають однакову структуру. Ви навели в якості прикладу поему Гомера «Одісея». Чи могли б Ви навести приклад слов’янського міфу, в якому яскраво виражена структура за Джозефом Кемпбеллом?

    1. Воробйов Автор записи

      Дякую за питання!
      Найпростіше — взяти поему «Енеїда» Котляревського, яка написана на сюжет одноіменної поеми Вергілія, а остання має подібний сюжет з «Одіссеєю» Гомера, яка була розглянута вище.

  3. Олексій Ремізов

    Доброго дня, шановний!

    Дякую за вашу доповідь! Неймовірно сподобалася грамотна, впевнена, коротка і разом з тим змістовна презентація, яка не залишить аудиторію байдужою.Повністю погоджуюся з Антоном, надзвичайна робота!

Добавить комментарий