Братський рух кінця ХVІ — початку ХVІІ ст. та його релігійна і національно-політична роль в історії української культури

dokladДоповідь — натиснить тут …

Галицький Владислав

НТУУ КПІ, ІПСА, курс ІІІ, група КА 33 

         Після доби квітучого розвитку культури за часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства, для України почався період поневолень сусідніми державами.  У XV значна частина українських земель входить до складу Польщі і Литви.  Економічні й політичні амбіції, бажання, як здавалося, позбутися провінційності спонукали українську знать інтегруватися в польське суспільство, переймати його культуру, мову та віру. Таким чином, українське суспільство втрачало політичну еліту, яка сприяла розвитку культури та освіти, підтримувала православну церкву. Люблінська унія посилила вплив католицької церкви. Посилення польсько-католицької експансії в Україні,  процес винародовлення української еліти викликали занепокоєння патріотично налаштованої шляхти, серед заможних кіл міщанства, православного духовенства, селянства, козацтва. Осередками боротьби з полською експансією стали братства.

Братський рух в Україні містить у своїй основі громади свідомих громадян навколо православних церков, своєрідні національно-культурні організації. Найпершим було засноване Львівське братство при Успенському соборі у 1453р. Після Брестської унії 1596 р. посилилося національне і релігійне гноблення, що призвело до створення нових братств:  Санокського,  Кам’янець-Подільського, Замостського,  Красноставського, Київського (1615 р.), Луцького, Шаргородського та ін.

Основними напрямами діяльності братств були допомога парафіяльній церкві, письменницька та видавнича діяльність,  створення братських шкіл, благодійність. Вони утримували шпиталі, захищаси соціальні інтереси ремісничо-торгового населення, боролися проти дискримінації та утисків русинів. Завдяки Львівському братсву, з’явилися перші українські друковані книги. Воно викупило друкарню Івана Федотова, в якій у 1574 р. була видана преша друкована книга в Україні «Апостол». В цій же друкарні у 1578 р. був виданий перший український буквар. У 1596р. Лаврентієм Зизанієм видаються перші системні підручники церковнослов’янської мови — «Граматика словенска» і «Наука ко читаню і розуміню писма словенскаго «.

В результаті звинувачень католиками православних у неправомірності і меншовартості, серед братств виникає полемічна література – тексти,  у яких обговорюються гострі релігійні, догматичні, соціально-політичні та культурні питання. Ця література спрямована проти полонізації українського народу та насадження католицизму.

З братських рухів вийшли відомі церковні та громадські діячі — Памва Беринда, Ісайя Копинський, брати Стефан і Лаврентій Зизанії, Мелетій Смотрицький, Кирило-Транквіліон Ставровецький, Петро Могила, які стали талановитими письменниками-полемістами.

Одним з найважливіших внесків братського руху в національно-політичний розвиток українського народу є заснування і підтримка братських шкіл. Їх основною метою було зміцнення православної віри на українських землях та опір денаціоналізованим впливам єзуїтських та протестантських шкіл. Перша школа  була заснована Успенським братством у Львові в 1586 р.   У різний час ректорами й учителями тут були такі відомі діячи: С. Зизаній, Л. Зизаній, І. Борецький, П. Беринда, Г. Дорофеєвич, С. Косов, В. Ушакевич та ін.

У 1615 р. відкрилася Київська братська школа, заснована Київським братством за зразком єзуїтських навчальних закладів. Школа була доступна для різних суспільних станів: її могли відвідувати вихідці зі шляхти, козаків, міщан.  Із Київської братської школи вийшло чимало видатних українських культурних і громадських діячів XVII ст., зокрема, письменники С. Косов, С. Почаський.

У 1632 р. Її було об’єднано з Лаврською школою Петра Могили і започатковано Києво-Могилянську колегію.

Братські рухи виникли в умовах кризи православ’я і української культури.  В умовах гніту зі сторони Польщі, вони ставали центрами формування нової української еліти, науковими й культурними осередками. Братства сприяли створенню передумов для відкриття вищих навчальних закладів, були основою для подальшого культурного, духовного прориву.

Під утисками з боку католицької церкви, вони змогли не тільки зберегти православну культуру, а ще й доповнити її. Завдяки братським рухам переосмислюється роль церкви у суспільному й культурному житті, її роль у збережені та розвитку культурних традицій.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Лановик Б. Д. Історія України: навч. посіб. / Б. Д. Лановик, М. В. Лазарович. – К. : Знання, 2001. – 698 с.
  2. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч.посібник. Вид. 2-ге, перероб. і доп./ За ред. проф. А. Яртися та проф. В. Мельника. — Львів: Світ, 2005. — 568 с. з іл. — С. 261 – 272.
  3. Політична історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В. І. Танцюри — К.: Видавничий центр «Академія», 2001. — 488 с — (Серія «Альма-матер») — С. 86 – 90.

Братський рух кінця ХVІ — початку ХVІІ ст. та його релігійна і національно-політична роль в історії української культури: 7 комментариев

  1. Малявка Євгеній Анатолійович

    Просвітницька діяльність братств та створення ними
    значної кількості освідчених людей, що зумовило збільшення мозкового потенціалу українського народу, є одним з прикладів патріотизму, що оберіг релігійні традиції української культури та самобутністі.
    Братський рух був феноменом своєї доби. Братчики своєю діяльністю не лише зберегли, а й поширювали в народі «українську культуру» в її первозданному вигляді. Перекладаючи та видаючи книги українською мовою, вони зробили великий внесок у розвиток української мови. Це дало можливість виховати високоосвічених людей, які згодом, пройняті духом національних традицій, а також обізнані західноєвропейською наукою, ставали мандрівними вчителями, розходилися по містах і селах поширюючи там культурницькі ідеї. Крім сучасних знань, вони несли почуття власної гідності й непримиренності. Замість того, щоб переходити у польський католицизм, вони із зростаючою рішучістю стали боронити релігійні традиції та культуру власного народу.

    1. Владислав Олександрович Галицький Автор записи

      Дякую за доповнення. Цілком з Вами погоджуюся. Братьскі рухи справді були феноменом свого часу. Якби не діяльність братчиків, можливо б ми не побачили перший друкований Буквар Федерова, не змогли б пишатися одним з найкращих в тогочасній Європі закладів — Києво-Могилянською академією. Безумовно вони зробили вагомий внесок в українську культуру і були справжніми патріотами.

  2. Воробйов

    Дякую за гарну доповідь.
    Ви написали, що братства мали дуже багато напрямів діяльності та перелічили їх. Я вважаю, що для успішної реалізації всього цього, враховуючи тиск католицької церкви, братства повинні були мати досить велику і стійку структуру. Хто усім керував? Які були посади та обов’язки верхівки?

    1. Владислав Олександрович Галицький Автор записи

      Доброго вечора, пане Воробйов!

      Перш за все я б хотів зазначити, що братства створювалися навколо парафіяльних церков здебільшого в містах. Братства були автономними і не мали спільної верхівки. Використовувалися організаційні форми властиві середньовічним цехам, гільдіям. Кожне братство мало свій статут, общинний суд, обов’язкові щомісячні збори, проводилися щорічні вибори службовців. На чолі їх стояли 4 старших братчики, що обиралися кожного року, яким довірявся нагляд за братьскими справами, а також зберігання братської скарбниці.
      Сподіваюся, я зміг відповісти на Ваше запитання.

  3. Антон Романович Ходак

    Дякую, Владиславе, за доповідь. Скажіть, будь ласка, чи були братські рухи суто українською особливістю, чи в інших країнах на ті часи також були схожі на братства утворення?

  4. Владислав Олександрович Галицький Автор записи

    Антоне, братства не були суто українською особливістю. На той час братства також існували на території сучасної Білорусії(Віленське, Брестське братства). Щодо схожих рухів, то, на мою думку, рухи реформації(лютеранство, кальвінізм, та інші) можна вважати схожими на братські. Хоч вони і виокремилися в незалежні течії християнства, але мали спільні риси діяльності з братствами. Вони також вели боротьбу з католицькою церквою, створювали школи, вищі оствітні заклади, займалися освітницької діялність.

  5. Олексій Мерзляков

    Щиро вдячний вам за гарно поданий матеріал. Однак розкажіть, будь ласка, коли ж почали занепадати братсва і що стало причиною?

Добавить комментарий