РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ І ОСВІТИ ХХст.

image_galleryСкачати в форматі PDF

Ічанський Олександр Олексійович

НТУУ «КПІ», факультет прикладної математики,курс ІІІ, група КМ-33

 

Сергiй Павлович Корольов народився 12 сiчня 1907 року в Житомирi в родинi вчителiв. З десятилiтнього вiку виховувався вiтчимом, iнженером-механiком за спецiальністю.

 

У 1924 роцi одержав середню освіту, закiнчивши Будiвельну профшколу мiста Одеси. Спроектував свiй перший планер. Вступив у Київський полiтехнiчний iнститут.

 

У 1926 роцi в зв’язку з закриттям КПІ перевiвся на вечiрнє вiддiлення Московського вищого технiчного училища (МВТУ) iм. Баумана. Одночасно працював на пiдприємствах авiацiйної промисловостi. Пiзнiше будував планери i брав участь у Всесоюзних планерних змаганнях.

 

У 1929 роцi захистив як дипломний проект проект легкомоторного двомiсного лiтака (СК — 4), що був побудований i проходив лiтнi випробування. Науковим керiвником Корольова був А.Н.Туполев. Пiсля захисту одержав професiю інженера-аеромеханіка.

 

У 1930 роцi без вiдриву вiд виробництва закiнчив Московську школу льотчикiв, одержав посвiдчення пiлота.

 

У 1931 роцi разом з Ф.А. Цандером органiзував одну з перших у країнi ракетних органiзацiй — групу вивчення реактивного руху (ГИРД) при Центральнiй радi Осоавіахіму (пiзнiше ДОСААФ). Керував будiвництвом i польотними випробуваннями ракет, розробляв проект ракетоплана.

 

У 1932 роцi призначений керiвником ГИРДА i головою Технiчної ради.

 

У 1933 роцi призначений заступником начальника Реактивного науково-дослiдного iнституту (РНИИ), створеного на базi двох органiзацiй ГИРД i ленiнградської Газо-динамiчної лабораторiї (ГДЛ). Керував польотними iспитами перших вiтчизняних рiдинних ракет «09» (конструкцiї М.К. Тихонравова) i «ГИРД-Х» (конструкцiї Ф.А. Цандера).

 

У 1934 роцi вийшла книга Корольова «Ракетний полiт у стратосферi». Керував польотними випробуваннями крилатої ракети «06/1″, створеної пiд його керiвництвом.

 

У 1936 роцi створив конструкцiю ракетоплана «318-1″, обгрунтувавши технiчнi

вимоги до лiтака з ракетним двигуном.

 

У 1937 роцi брав участь у випробуваннях ракетоплана з двигуном «ОРМ-65″

конструкцiї В.П. Глушко.

 

У 1938 роцi був репресований i засуджений на тривалий термiн вироку. Початок термiну вiдбуває на Колимi, а в роки Великої Вiтчизняної вiйни бере участь у створеннi лiтака Ту-2 у московському КБ при ЦКБ НКВД у групi А.Н. Туполева.

 

У 1942 був вiдкликаний у Казань в ОКБ моторобудiвного заводу. Розробляв конструкцiю ракетного прискорювача для бойових лiтакiв. Пiдготував працю «Уведення до питання про лiтак-перехоплювач РП iз реактивним двигуном «РД-1″.

 

У 1944 роцi звiльнений згідно Указу Президiї Верховної Ради СРСР i в 1945 роцi вiдряджений у Нiмеччину, де в складi Технiчної комiсiї знайомився з нiмецькою трофейною ракетною технiкою. За успiшне виконання робiт у роки вiйни із створення ракетних прискорювачiв для лiтакiв нагороджений першим орденом «Знак Пошани».

 

У 1947 роцi С.П. Корольов повернувся в Москву, приступив до виконання обов’язкiв Головного конструктора.

 

У 1948 роцi займався удосконалюванням висотних геофiзичних ракет, створених на базi вiйськових.

 

У 1954 роцi звернувся з листом у ЦК КПРС iз пропозицiєю про створення i запуск штучного супутника Землi.

 

У 1955 роцi керував розробкою перших зразкiв космiчних лiтальних апаратiв. Брав участь у будiвництвi наземних iспитових служб космодрому Байконур як один з його «замовникiв».

 

У 1956 роцi удостоюється звання Героя Соцiалiстичної Працi за розробку нових зразкiв бойових ракет.

 

У 1957 роцi 4 жовтня керував запуском першого у свiтi штучного супутника Землi. Визнаний гiдним Ленiнської премiї.

 

У 1959 роцi брав участь у пiдготовцi i запуску автоматичних мiжпланетних станцiй «Мiсяць — 1″, «Мiсяць — 2″, «Мiсяць — 3″. Остання передала фотознiмки зворотної невидимої сторони Мiсяця.

 

У 1961 роцi 12 квiтня керував першим в iсторiї польотом людини в космос. Корабель Юрiя Гагарiна зробив один виток навколо планети й успiшно повернувся на Землю.

 

У 1962 роцi пiдготував i провiв перший груповий полiт кораблiв «Схiд-3″ i «Схiд-4″, брав участь у запуску мiжпланетної станцiї «Марс-1″.

У 1963 роцi пiдготував i провiв другий груповий полiт кораблiв «Схiд-5″ i «Схiд-6″.

У 1964 роцi готував до польоту i брав участь у запуску ракетно-космiчної системи quot;Зонд» для далеких мiжпланетних польотiв. Готував i здiйснив полiт космiчного корабля «Схiд». Затвердив проект ракетного комплексу «Союз», розроблений фахiвцями пiд його керiвництвом.

 

У 1965 роцi керував польотом корабля «Схід-2″, у ходi якого космонавт Олексiй Леонов вперше в iсторiї вийшов у вiдкритий космос. Брав участь у запусках автоматичних мiжпланетних станцiй «Мiсяць-5″, «Мiсяць-6″, «Мiсяць-7″, «Мiсяць-8″, «Венера-2″, «Венера-3″, лiтального апарата «Зонд-3″, супутника зв’язку типу «Блискавка-1″.

 

За видатний внесок в оборону Батьківщини i в розвиток практичної космонавтики академiк С.П. Корольов двiчi визнаний гiдним звання Героя Соцiалiстичної Працi (у 1956 i 1961 роках), йому присуджена Ленiнська премiя (у 1957 роцi) i золота медаль iменi К.Э. Цiолковського

 

Сергiй Павлович Корольов помер на шiстдесятому роцi життя 14 сiчня 1966 року. Урна з його порохом установлена на Червонiй площi в Кремлiвськiй стiнi.

РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ І ОСВІТИ ХХст.: 6 комментариев

Добавить комментарий