МЕЦЕНАТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ І. МАЗЕПИ У СПРИЯННІ РОЗВИТКУ БАРОКОВОЇ АРХІТЕКТУРИ І МИСТЕЦТВА

image_galleryСкачати в форматі PDF

Комісаренко Вячеслав

НТУУ «КПІ», ІПСА, ІІІ курс, група КА-31

 

Іван Мазепа – український військовий, політичний і державний діяч. У даній роботі зроблено акцент на його культурну діяльність, адже,  за його гетьманування духовне життя Гетьманщини досягає особливого піднесення, напруження та розквіту, у всіх галузях української культури — в освітінауцілітературімистецтві.

Під час правління Івана Мазепи в Україні завершується процес формування національного мистецького стилю, українського бароко — в архітектурі, образотворчому мистецтві, музиці. Цей вищий щабель у майже 200-річному розвитку бароко в Україні дістав назву “мазепинського бароко”.

Велика кількість храмів свідчить про грандіозне будівництво, що стояло на дуже високому технічному і мистецькому рівнях. Тоді було створено особливий, оригінальний тип споруд, своєрідні технічні засоби, самобутні архітектурні форми, деталі і прикраси національного стилю.

У Києві, Чернігові, Переяславі та в багатьох інших місцевостях з ініціативи і на кошти гетьмана  Мазепи було збудовано або перебудовано низку величних церков. Найвiдомiшими з них були будiвлi в таких монастирях, як Києво-Печерська Лавра, Пустинно-Миколаєвський, Братський Богоявленський, Кирилiвський, Золотоверхо-Михайлiвський, Чернiгiвський Троїцько-Iллiнський, Лубенський Мгарський, Густинський, Батуринський Крупницький, Глухiвський, Петропавлiвський, Домницький, Макошинський, Бахмацький, Каменський, Любецький, кафедральнi собори у Києвi — Святої Софiї, Переяславi та Чернiговi, церкви в Батуринi, в Дiгтярiвцi та iншi.

Крiм будiвництва нових, або перебудови старовинних храмiв княжої доби, гетьман робив церквам коштовні подарунки. Серед них iкони, хрести, чашi, митри, ризи, дзвони, срiбнi домовини для святих мощей, богослужбовi книги, виготовлені з коштовних матеріалів, оправленi та оздобленi золотом, срiблом, коштовним камiнням, парчею, оксамитом та шовком.

Гетьман І. Мазепа також опiкувався станом православної церкви за межами України. Серед подарункiв, зроблених Мазепою iноземним православним патрiархатам, найбільш відомим є срiбна плащениця, що зберiгається у вiвтарi грецького православного собору Воскресіння при Гробi Господньому в Єрусалимi i використовується лише в особливо урочистих випадках. I ншим вiдомим дарунком було Євангелiє 1708 р., переписане та оздоблене гравюрами коштом для богослужбового вжитку православних ciрiйцiв м. Алепо. Крiм цих подарункiв, гетьман видiляв певнi кошти на милостинi та допомогу православним християнам за кордоном.

У цілому, за підрахунками козацької старшини, зробленими одразу після смерті І. Мазепи, за 20 років свого гетьманування гетьман на меценатські цілі витратив щонайменше 1.110.900 дукатів, 9.243.000 злотих та 186.000 імперіалів.

Таким чином, Іван Мазепа залишив у історії України значний внесок не лише як політик, а й як меценат і культурний діяч. Завдяки його інвестиціям будувалося багато храмів та соборів, багато із яких дійшли і до нашого часу. Активно підтримував церкву. Іменем великого гетьмана названа ціла культурна епоха — “мазепинське бароко”.

Використані джерела:

  1. Інтернет-сайт: http://www.mazepa.name/
  2. Інтернет-сайт: http://www.mazepa.in.ua/

Мацьків Т.І. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687 – 1709.  Видання друге. Київ – Полтава, 1995.

МЕЦЕНАТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ І. МАЗЕПИ У СПРИЯННІ РОЗВИТКУ БАРОКОВОЇ АРХІТЕКТУРИ І МИСТЕЦТВА: 12 комментариев

  1. Юлія Євгенівна Мельник

    Стаття мені загалом дуже сподопалась. Матеріал подано якісно та доступно, що однозначно є заслугою автора. На мою думку, презентація виконана на високому рівні, так як інформативний матеріал всди супроводжується відповідними ілюстраціями. Ще раз дякую!

  2. Катерина Матвіїв

    Щиро дякую за цікаву, змістову презентацію, прекрасне зовнішнє оформлення дечим нагадує риси бароко. У процесі ознайомлення виникли наступні запитання:
    1) Чи не могли би Ви назвати архітекторів, що споруджували храми та будівлі на кошти Мазепи?
    2) Також цікаво, які області сучасної України охоплювались меценатством Мазепи?
    Буду вдячна за відповідь.

    1. Вячеслав Ігорович Комісаренко Автор записи

      Дякую за коментар. Власне, не було єдиного архітектора, який все будував. Кожна споруда будувалася зазвичай різними людьми. Як приклад можу навести Микільськоий військовий і Братський Богоявленський собори (архітектор О.Старцев), Спасо-Преображенський собор Мгарського монастиря на Полтавщині (І.Б.Зауер, М.Томашевський та О.Пирятинський), та інші. Варто зазначити, що на відміну від попередніх епох, у другій половині XVII ст. соціальна роль і статус архітектора в гетьманській Україні стали надзвичайно високими: так, наприклад, Адам Зернікау та Мартин Томашевський майже на рівних спілкувалися з попередником І.Мазепи – гетьманом І.Самойловичем; київський архітектор Іван Зарудний виконував важливі дипломатичні доручення гетьмана І.Мазепи і їздив послом до Москви; питання про роботу в Києві провідних московських архітекторів Осипа Старцева та Дмитра Аксамитова І.Мазепа вирішував з московськими царями – як справу державної ваги. Що ж до розташування, то найбільше споруд розташовувалось у Києві і Київській області, Чернігівській, Полтавській, Сумській, Харківській областях.

Добавить комментарий