КУЛЬТУРА КУКУТЕНІ – ТРИПІЛЛЯ: ПЕРІОДИЗАЦІЯ, ПОХОДЖЕННЯ, РОЗВИТОК ТА МИСТЕЦТВО

image_galleryСкачати в форматі PDF

Німець Анастасія

НТУУ «КПІ» , ІПСА, курс ІІІ, група КА-33

 

Культура Трипілля-Кукутені  — це землеробська культура, поселення якої свого часу були одними з найбільших в Європі і займали велику територію. Ця культура була дуже розвиненою як для свого часу, про що свідчать пам’ятки, знайдені на території України, Румунії та Молдови. Не менш важливим є те, що  відгуки Трипілля збереглися в українській кераміці та вишивках. То яка історія культури Кукутені-Трипілля, її  походження та спадщина?

В 1884 році румунський дослідник Т. Бурада знайшов неподалік від села Кукутень фігурки та фрагменти глиняного посуду, а через десять років В. Хвойка відкрив трипільське поселення в Києві, а пізніше і біля села Трипілля. Саме В. Хвойка висунув теорію про автохтонне походження цієї культури. Також Е. Р. фон Штерном була висунута міграційна гіпотеза. Та після подальших досліджень автохтонна теорія була відкинута.  Вчені виявили, що трипільська культура була генетично пов’язана з культурами Балкано-Дунайського регіону доби енеоліту. «Трипільська культура виникла завдяки змішанню населення неолітичних землеробських культур балкано — карпатського регіону : Криш, Лінійно- стрічкової , Боян , Культура Хаманджія , Петрешти».

У першій половині ХХ століття на основі досліджень румунських селищ, Г. Шмідт та В. Думитреску побудували періодизацію Прекукутені-Кукутені, яка стала базовою для створення обґрунтованої періодизації Трипілля. Отож, відповідно до періодизації Т. С. Пассек, трипільська культура поділяється на 3 етапи: ранній, середній та пізній.

Раннній етап тривав з середини п’ятого до другої половини четвертого тисячоліття до н. е. В цей період люди жили здебільшого в землянках, а поселення знаходились в басейні Дністра і Південного Бугу. Мідь у виробах майже не використовувалась, їх робили з каменю, кремнію та кісток.

Під час середнього етапу (середина четвертого тисячоліття до н.е.  – 3200 рр. до н.е.) поселення значно збільшилися і займали території від Східної Трансильванії до Дніпра. Зустрічалися двоповерхові будівлі, іноді з круглими вікнами. В деяких поселеннях будинки розміщувалися по колу. Починається видубуток міді, і, відповідно, збільшується кількість мідних виробів. Також покращується обробка кремнію та з’являється розписна кераміка.

Пізній етап (3150 – 2650 рр до н.е.) охарактеризувався просуванням племен на північ і схід. Покращується обробка металу, зменшується кількість розписної кераміки та з’являється округлий посуд. Були знайдені захоронення цього періоду з обрядом кремації.

Та яким було життя цих людей і чому трипільці вважаються розвиненим народом?

Саме в період шостого —  черветрого тисячоліття до н.е. відбувалася неолітична революція, тож  племена культури Кукутені-Трипілля були одними з найперших, для кого землеробство було головним заняттям. Обробляючи землю, вони жили 50-70 років на одній території, а потім, коли земля виснажувалася, рухалися далі. Вирощували пшеницю, просо, ячмінь, горох, виноград та інше. Трипільці займалися і тваринництвом  — розводили кіз, овець, свиней та коней, мисливством (головною зброєю був лук) та рибальством. Також вони були талановитими ремісниками – вже в третьому тисячолітті до н.е. на зміну камінню прийшов кремній.

Деякі трипільські поселення складалися з десятка сімей, а деякі представляли собою міста, що налічували до десяти або навіть до двадцяти  тисяч мешканців. В них двоповерхові будинки утворювали чітко сплановані вулиці. Ворогів у трипільців майже не було, але в середньому та пізньому періодах навколо хуторів копали рви та вали.

Важлива роль у цьому суспільстві відводилася жінці – в ранньому та середньому періодах знаходили саме жіничі фігурки.

Взагалі мистецтво культури Трипілля-Кукутені вважається феноменом. Наприклад, одежу трипільці робили не тільки з шкури тварин – використовувалася і тканина, яку робили за допомогою веретен та ткацьких станків. Пототно ткали з конопель. Також зі статуеток можна зробити висновки про відмінності жіночої та чоловічої одежі. В основі повсякденного чоловічого костюму була набедренна пов’язка та перев’язь. Жінки ж носили сукні, спідниці та фартухи.

Високого рівня розвитку досягла і кераміка. Кукутенські сосуди були прикрашені візерунками та малюнками, розмальовувалися фарбами. Основними кольорами були червоний, білий та чорний. Для більшої міцності, посуд обпалювали в спеціальних печах.

Поклонялися трипільці Богині-Матері, бику – символу багатства та обробки землі, змії – символу хитрості та спритності, голубу – символу неба. До речі, існує гіпотеза, що популярній китайський символ інь-янь вперше з’являється саме у трипільців.

Можливо саме трипільці винайшли колесо. Взагалі його винайдення приписується шумерам, там його найдревніше зображення датується 3200-ми роками до н.е. В кукутенсько-трипільській культурі колесо присутнє ще в п’ятому тисячолітті до н.е.

До цих пір залишається загадкою, куди і чому зникла ця культура. Однією з гіпотез є зміна клімату. На початку третього тисячоліття до н.е. клімат з теплого та вологого почав ставати сухим. Такі умови не дали трипільцям підтримувати господарство на такому ж рівні і поступово вони зникли. Та нещодавно на території Західної України були знайдені печери, які найймовірніше мають відношення до трипільсько-кукутенської культури. Однією з таких печер є Вертеба, в якій є багато артефактів трипільської культури. Отож, висувається гіпотеза, що трипільці пішли «під землю», чи то ховаючись від несприятливих погодних умов, чи то від ворогів.

Можна зробити висновок, що попри велику кількість знахідок, культура Трипілля-Кукутені залишає за собою питання, на які до цих пір не має відповіді. Та з великою впевненістю можна стверджувати, що ця культура зробила великий крок вперед у розвитку людства. Під питанням залишається і той факт, чи можна українців вважати спадкоємцями трипільців. З одного боку, риси трипільських фігурок (скошене чоло та великий ніс) непритаманні українцям. З іншого боку мотиви на вишиванках та рушниках, глиняні мазанки мають багато спільного з візерунками на трипільскому посуді та будівлями, в яких мешкали ці люди. Можливо, в майбутньому ми все ж таки отримаємо відповіді на ці хвилюючі питання.

 

Список використаних джерел:

  1. Залізняк Л. Л., «Археологія України», навчальний посібник. –К.: Либідь, 2005. – 504 с.
  2. Мітіна М. Н., «Антропоморфна пластика Трипілля – Кукутені: тіло і костюм», журнал «Исторична і соціально-освітня думка», випуск №2, 2014
  3. Тітов В. С. Неоліт і енеоліт, Історія Європи в 8 т. Том 1. Древня Європа – М.: Наука, 1988. – с.80
  4. http://www.astra-lit.com/ukr-ment-ru/ukr_ment_3.htm
  5. http://www.history.vn.ua/book/dovidnik/5.html
  6. http://www.moldovenii.md/ru/section/220/content/873

7.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0#.D0.9F.D0.BE.D0.BB.D1.8C.D0.BE.D0.B2.D1.96_.D0.B4.D0.BE.D1.81.D0.BB.D1.96.D0.B4.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F

  1. http://x-files.org.ua/articles.php?article_id=2514

КУЛЬТУРА КУКУТЕНІ – ТРИПІЛЛЯ: ПЕРІОДИЗАЦІЯ, ПОХОДЖЕННЯ, РОЗВИТОК ТА МИСТЕЦТВО: 3 комментария

  1. Катерина Олегівна Коряшкіна

    Шановна пані Анастатіє!
    Тема, яку Ви обрали в якості теми для наукової статті, є дуже цікавою! Хотілося б дізнатися більше про кукутенсько-трипільську культуру, втім, я розумію, що в рамках даної конференції висвітлити питання в повному обсязі дуже складно. Втім, та інформація, яку Ви представили, спонукає до подальшого вивчення цього питання.

  2. Анастасія Володимирівна Німець Автор записи

    Катерино, дякую за Ваш відгук!
    Я дуже рада, що ця стаття зародила у Вас інтерес до цієї культури.
    До речі, я нещодавно натрапила на цікаву статтю (http://referat-ok.com.ua/kulturologiya-ta-mistectvo/tripillya-kukuteni-zagadki-unikalnoji-kulturi) і хотіла б поділитися з Вами уривком з неї, який ще раз підтверджує надзвичайно великий рівень розвитку Трипілля-Кукутені як на той час:

    «Різке зростання господарської активності, нагромадження багатства і необхідність захисту від зовнішньої небезпеки призвели до концентрації розрізнених сімейних господарств у селища-велети з кількістю населення до 10 тисяч жителів, а в Тальянках — до 20-30 тис. жителів. І тут трипільці були першими. Започаткований ними радіальний метод забудови і дотепер використовується у містобудуванні. Характерною для трипільських міст є наявність вулиць та тротуарів. По суті, трипільці здійснили «міську революцію». Укріплене поселення із складною суспільною ієрархією — це вже місто.»

    Взагалі, мене найбільше зацікавило буденне життя, поселення та культура цієї цивілізації, то ж маю надію, що у майбутньому розкрию ці аспекти значно глибше.

  3. Малявка Євгеній Анатолійович

    Дякую за цікаву доповідь та презентацію.
    Одна з гіпотез походження української нації говорить, що українці є нащадками стародавнього народу — трипільців. Це означає, що українці є найдавнішим народом Європи, який існував ще 7.5 тисяч років тому, і виник раніше ніж єгипетська цивілізація. Відповідно до іншої гіпотези, українці — це вікінги, або варяги, які прийшли з півночі. Чи це народи сходу, наприклад монголо-татарські загарбники. Скіфи могли бути азіатами, оскільки український народ став жертвою монголо-татарської навали, що могло вплинути на формування нації. Інша з гіпотез говорить, що українці можуть бути нащадками стародавнього народу аріїв, які вважаються лицарською нацією.
    Теорій походження українців декілька, і кожна з них має своє підгрунтя.
    Яка Ваша думка з приводу походження української нації? Чи можна вважати трипільців початком, основою становлення українського народу?

Добавить комментарий