РОЗВИТОК УЯВЛЕНЬ СТАРОДАВНІХ СЛОВ’ЯН ПРО ПЕРВІСНИЙ ХАОС ТА ПРО СВІТОВЕ ЯЙЦЕ ЯК СИМВОЛ ПОРЯДКУ, СВІТО УСТРОЮ

image_galleryСкачати в форматі PDF

Робулець Ірина Віталіївна

Навчально-науковий комплекс «Інститут прикладного системного аналiзу» Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут

Курс ІІІ, група  КА 35

 

Поява у протонеоліті землеробства та тваринництва (інакше — відтворюючого господарства), необхідність орієнтації за рухом сонця і сузір’їв як наслідок організації землеробської справи і розведення тварин призвели до кардинальних змін у світогляді людей протонеоліту. В уяві людей протонеоліту тепер вже чітко вимальовуються два послідовні стани Всесвіту: первісний хаос — ніщо, небуття, руйнування, невпорядкованість і космос, «закон» (рита) — порядок, організація, упорядкування, устрій життя. Людство приходить до думки про те, що світ членується, світ певним чином збудований, його частини входять у гармонійне співвідношення і окреслюють собою існуючі закономірності будови і розвитку. Поява уявлень про прообрази майбутнього організованого світу відбивається у міфах та казках про космічне яйце, з якого виникає світ. До давньої міфологічної традиції належить уявлення про боротьбу змія — символу хаосу, руйнування, смерті і яйця — символу життя, організації, устрою, відтворення. Людська уява окреслює образ світового змія — символу Всесвіту, що обгорнув планету кільцем та чекає кінця світу, щоб проглинути її. Сімволі змия можна видстежити в міфологиях різних народів: Уроборос (Єгипет, Греція), Йормунганд (Скандінавія), Шеша (Індія), Змій в словянській міфології.

1

Світове яйце — універсальний міфо-поетичний символ; згадки про вселенському яйце, з якого народжується світ (варіант: верховне божество або бог-прародитель) зустрічаються в міфах і переказах багатьох народів. У більшості міфів яйце, нерідко — золоте (символ Сонця), плаває у водах Світового океану; в деяких легендах появляється також птах-мати (як, наприклад, в єгипетському міфі). В індійській міфології з Хіраньягарбхі — «золотого плода», дозріває в серцевині плаваючого на водах Світового яйця (Брахманда), народжується Брахма, з нього ж з’являється Праджапаті; ім’я Мартанди, імовірно, солярного божества, означає «народжений з мертвого яйця». Про народження деміурга — божественного Фанес — з плаваючого в море яйця оповідає орфічний міф. У фінському міфі качка зносить яйце, з якого виникає Всесвіт на пагорб посеред океану (або на коліно діви Ільматар); в китайській легенді Всесвіт перш представляла собою щось на зразок курячого яйця, з якого народився прабатько Пань-гу.

Легенди про Світовому яйці зустрічаються у народів Європи, Індії, Китаю, Індонезії, Австралії, Африки та ін.

За М.О Чмиховим яйце у міфологічній свідомості виступає як модель певної організації, символом чотирьох елементів світобудови:

шкаралупа = земля;

мембрана = повітря, повітряний прошарок;

білок = вода;

жовток = вогонь.

Чотириелементність (так, очевидно, представлена у структурі яйця) наявна у всьому, є своєрідним законом організації всього існуючого на цьому світі (звідси «4» — «земне» число, на відміну від «3» — «божественного»);

2

 

Безперечним документом, який ілюструє зазначену систему поглядів, є знову ж таки народна казка, яка старанно зберігає для нащадків найважливіші компоненти міфологічного світо- гляду тих далеких часів.

Давня слов’янська версія міфу про світове яйце знайшла своє яскраве вираження, передусім, у російських народних казках про три царства. Отже, звернемося до реконструкції цього міфу, пам’ятаючи, що кожна із казок мимоволі вносить дещо нове у розуміння його змісту.

 

Реконструкція міфу про світове яйце

 

У найзагальнішому вигляді суть казок про світове яйце зводиться до наступного. Герої вирушають на пошук трьох царівен, що зникли; по черзі варять обід; переслідуючи «мужичка з ноготок, борода з локоток», приходять до отвору, що веде під землю. Один із героїв по мотузці спускається під землю і послідовно заходить у три царства (або три доми) — мідне, срібне і золоте; в кожному з них героя зустрічає дівчина, яка попереджає про небезпеку, що надходить від змія (як правило, трьох-, шести-, дев’ятиголового), який повинен прилетіти; прилітає перший, потім другий і, нарешті, третій змій; в результаті боротьби з ними кожного разу перемагає герой, який визволяє царівен. Коли герой збирається піднятися з ними на землю, то при цьому він згортає кожне з трьох царств у яйце (мідне, срібне, золоте), що дала йому кожна із трьох царівен. Супутники героя, що залишилися на поверхні землі, витягають мотузкою всіх трьох царівен, але підступно переривають її, коли по ній лізе герой. В результаті мандрівок підземним царством герой знаходить велике дерево (як правило, дуб), визволяє пташок, що сидять на гілках дерева, за що їх мати (частіше всього орел) виносить героя із підземного царства на землю, де він послідовно кидає кожне із трьох яєць, які розгортаються у відповідне царство. Завершенням казки, як правило, є шлюб героя і царівни золотого царства.

Яйце в казках часто виступає в кількох аспектах: бере участь у створенні Всесвіту, протистоїть первісному хаосу та є джерелом щастя і багатства (як в українській казці Яйце-Райце).

 

Роль яйця в утворенні Всесвіту (трьох царств)

 

В казках подібного типу мотив ролі яйця в утворенні організованого Всесвіту реалізується в епізоді з киданням трьох яєць і розгортанням кожного з них в особливе царство.

Зворотна процедура, коли в тридесятому царстві три царства згортаються у три яйця, може бути інтерпретована як вказівка на те, що всі частини Всесвіту — із хаосу.

Ось як казка представляє обидва моменти:

«Убивши зверя, царевич вярнувся, набрав всех трех сястер с сабою, штоб вывести их на етат свет; бо все яго любилы і не хатели з им растацца. Кажная из их из свайго дварца зрабила яичко (бо были валшебницы); яго научили, як из яичка зрабить дварец, и наабарот, аддали яму яички и пашли к таму месту, где треба было падымацца на сей свет».

«Звярнуло с павночи. Царевич встав, пашов за горад на поле, выняв из кармана тыя яички, што дали яму невесты, и, як на- учили яго, зделав из их тридварцы; вашов, набрав у каждом их платья, вышав, звярнув тые дварцы в яички и пашов дамов». (Російська народна казка «Норка-зверь» / / Афанасьев А. Н. Народные русские сказки, No 132).

«Королевна возрадовалась, стала домой собираться, вышла на широкий двор, махнула красным платочком — золотое цар- ство в яичко скаталось; взяла то яичко, положила в карман и пошла с Зорькою-богатырем за своими сестрицами. Те то же самое сделали: скатали свои царства в яички, забрали с собой и отправились к провалу. Вечорка и Полуночка вытащили своего брата и трех королевен на белый свет. Приезжают они все вместе в свое государство; королевны покатили в чистом поле своими яичками — тотчас явились три царства: медное, сереб- ряное, золотое. Король так обрадовался, что и рассказать нельзя; тотчас обвенчал Зорьку, Вечорку и Полуночку на своих дочерях, а по смерти сделал Зорьку своим наследником» (Російська народна казка «Зорька, Вечорка и Полуночка» / / Там само, No 140).

«Иван-царевич встретил их великолепно и простил братьям своим их вину; потом назначил Василию-царевичу в супруги серебряного государства царевну Елену, а Федору-царевичу медного государства царевну Земиру, а себе взял золотого государства царевну Плениру и отдал братьям серебряное и медное яйца, скрывающие и в себе оные государства. На другой день совершен был брак всех трех братьев, к великой радости подданных. И так обладали они своими ломаными и всеми государствами, которые были поставлены на одном море» (Російська народна казка //Там само, No 559).

Які ж моменти у казках зазначеного типу свідчать про наявність у казці певної космологічної картини із зображен- ням різних світів та зв’язків між ними?

По-перше, у казці мова іде не про горизонтальне (одне попереду іншого), а про вертикальне (одне під-над іншим) розміщення царств. У казках наведеного типу ми зустрічаємо вказівки на вертикальний вимір простору. Як відомо, царство або дім у цьому типі казок перебуває у відношенні вільного чередування або дублювання (звідси — золоте царство або золотий дім, срібне… і т.д.). Тому значущими є згадки про двоповерховість дому у тридесятому царстві (не виключено, що в архетипі мова йшла про двоповерховість або триповерховість тридесятого царства, коли наявні його частини були розташовані саме одна під одною).

По-друге, тридесяте царство об’єднує в собі риси не тільки нижнього, підземного, а й верхнього, небесного царства. В усякому разі, саме таким є порядок речей на початку казкового дійства: герой не тільки спускається під землю, у підземне царство, на той світ через отвір, дірку, яму, печеру тощо, а й піднімається вгору за допомогою ланцюгів, драбини і т.п.

Наведемо декілька прикладів:

«Королевич паехав и расказав аццу свайму все и прасив яго, штоб єн вялев звить кожаный канат такий довгий, штоб достав до таго свету. Атец вялев. Як зрабили канат, царевич, забравши сваих братьев, набравши слуг и всяго, што треба было на целый год, паехав туда, где зверь пашов лад камень. Приехавши, яны пастроили там дварец и стали жить. Пригатовились; меньший брат и кажа старшим: «Ну, братцы, хто подымя сей камень?» Ни один и з места не двинув, а ен як хватив, дак камень далеко палятев, а був вяликий-вяликий — з гору. Кинувши камень, єн изнова каже братам: «Ну, брат- цы, прощайтя; отпускайтя мяне на той свет, а самы не адход- тя ад сяго места, и як толька закалышицца канат — тащитя». Брать/ апустили яго» («Норка-зверь» //Там само, N8 132).

«По тому следу добрались братья до глубокого провала. Зорька пошел в лес, надрал лыков, свил веревку и велел спустить себя под землю. Вечорка и Полуночка спустили его под землю. Очутился он на том свете, отвязался от цепи и пошел куда глаза глядят» («Зорька, Вечорка и Полуночка» //Там само, No 140).

«Погостили они недолгое время и получили от короля в подарок волшебный шар, который покатили перед собою —доехали до высочайшей горы, где и остановились. Крутизна горы была столь высока, что на нее взглянуть им никак было не можно.

После того Иван-царевич нашел скважину, где попались ему на руки и на ноги железные когти, помощью коих взошел он на самый верх горы. Уставши, сел он под дуб для отдохновения, и лишь только снял с себя когти — вдруг оные исчезли. Вставши, увидел он вдали палатку, сделанную из самого тонко- го батисту, на коем изображалось медное государство, а на верху оной палатки поставлен был шар медный».

Інколи у казці мотиви ями та гори контамінуються, поєднуються, і яма опиняється зверху на горі. Таким чином, як бачи- мо, з протонеоліту уявлення про тридесяте царство (світ по- мерлих) набуває нових характерних ознак: у світі померлих розрізняються ще два світи — нижній (підземне царство) і верхній (небесне царство).

Із інших деталей, які є суттєвими у зв’язку з мотивом яйця як началом Всесвіту, слід підкреслити розколювання яйця та золотий колір яйця у цілому.

Сонце ототожнюється із жовтком світового яйця, із золотим зародком.

Вкрай вироджений варіант цих уявлень знаходимо у відомій дитячій казці про курочку, що знесла золоте яєчко, і мишку, яка його розколола. І справді, про що ж йдеться в цій казці? Чому, справді, яєчко від курки — золоте, чому нікому не вдаєть- ся його розбити («баба била — не розбила», «дід бив — не розбив»), а миша робить це запросто («бігла, хвостиком заче- пила, яєчко впало та й розбилось»), чому, нарешті, розбите яйце сприймається всіма персонажами мов непоправне лихо («дід плаче, баба плаче», «онука удавилась», «піп всі книги зни- щив» і т.д.), як, без перебільшення, справжній кінець світу?

На всі ці питання важко знайти вірну відповідь, якщо розмірковувати тільки в межах зазначеної казкою сюжетної схеми, тобто в поданій читачеві (слухачеві) для розгляду системі координат: чи то в межах казкового художнього простору або його розширення (курка була чарівною, миша — справжній чаклун), чи то на суто побутовому рівні (курка знесла яєчко із чистого золота), чи то рівні морально-етичному (миша виявилась злою істотою) і т.п. Щоб наблизитися до істини, варто вирватись із наявної змістової системи координат і побачити, що відповідь лежить поза нею, зовсім в іншій смисловій системі. Виявляється, слід звернутися до з’ясування характерних моментів у природно-кліматичній і господарській сферах часів протонеоліту, пригадати, що у людства в той час з’явилася потреба в орієнтації за рухом Сонця на небосхилі, за визначенням сприятливих для господарської діяльності пір року, а це стало можливим лише за умови усвідомлення дії світового «закону», рити. Якщо ж припустити до того ж, що Сонце вважалося «оком» рити, яка в даному разі є уособленням зодіакальної моделі (що дає змогу розрізняти рік і чотири пори року в ньому), то стає зрозумілим, про який природний «катаклізм» ідеться в казці про курочку рябу. Золоте яєчко — це, напевне, і є Сонце, «око» рити, з яким пов’язане життя, багатство, добробут, щастя, процвітання; розбите яєчко є символом нещастя, занепаду, смерті всього живого.

Проте семантика розколотого яйця у казці виявляється не такою вже простою та однозначною. Адже розбити яйце — не просто зруйнувати на той час занепалий, дисгармонійний, грішний світ. Розбити яйце — значить, зруйнувавши старий світ, створити новий, який би вигідно різнився своєю досконалістю. За казкою, «катаклізм», «кінець світу» все ж таки стався, тому фінал казкового дійства красномовно свідчить про те, що вже, напевне, з часів протонеоліту люди почали усвідомлювати роль і значення космічних катаклізмів, віддавати належне певним закономірностям і періодичності природних, соціальних та космічних фаз розвитку у Всесвіті і, зокрема, на Землі.

 

Зв’язок яйця із первозданним хаотичним началом як місцем його перебування

 

На противагу яйцю, як символу порядку, в казках слов’янських народів можна вислідити символ первісного хаосу що пов’язаний з ним. Таким символом слід вважати воду і — ширше — стихію підземного царства як область, що не є організованою за принципами гармонії, які вже були введені у Всесвіт загалом і, зокрема, в небесне і земне царства. Порівняйте мотив яйця у воді, на морі:

«Царевич обрадел, достал яйцо; пошел, доходит до моря, стал мыть яичко, да и ронил в воду. Как достать из моря? Безмер- на глубь!.. Вдруг море встрепенулось и щука принесла ему яйцо». (Афанасьев А. Н. Народные русские сказки, № 156).

«…моя смерть в яйце, то яйцо в утке, та утка в кокоре, та кокора в море плавает… Выпало из утки яйцо да прямо в море». (Там само, № 157).

«… утка тотчас яйцо выронила, и упало то яйцо в море». (Там само).

Мотив зв’язку яйця з водою, світовим океаном у казках свідчить про існування давнього протонеолітичного міфу про світове яйце на первісних водах, яке дає життя організованому Всесвіту.

 

Яйце в боротьбі с хаосом

 

Казки, що розповідають про три царства і відповідні їм три символічні яйця, обов’язково містять епізод боротьби головного героя із володарем хаотичного начала, а отже, із володарем світового яйця. Адже змій пов’язаний із яйцем: три яйця містяться в його царстві і належать саме йому. Як бачимо з казки, змій як уособлення підземного царства і, таким чином, первісного хаосу, поки він живий, не дає розгорнутися потенційно існуючим елементам майбутнього космосу, які знаходяться до якоїсь пори у згорнутому вигляді у яйці, подібно до зародку. Становлення космосу (життя) із яйця й означає в такому випадку кінець хаосу (смерть). І цей кінець — в тому яйці, де схована смерть Кощея (Віхря, Норки, Змія).

 

Яйце як символ щастя та багатства

 

Символом багатства постає яйце в українській казці про яйце-райце. В ційже казці ми знову зустрічаємо злого змія. В казці із дивовижного яйця-райця, по-перше, надходить «багатство» («Як узяв же скот вернути з того яйця!.. Верне та верне»), а, по-друге, цінність його не дорівнює грошам, а дорівнює, немало-небагато, життю людської істоти («Даси те, що без тебе стало дома?., аж там без нього син народився»)?

 

                                Висновок

 

З приведених прикладів можна зробити висновок, що світове яйце —  символ світового порядку, що стоїть на противагу первісному хаосу, бере участь у створенні Всесвіту, є символом життя і достатку – займає значне місце у слов’янській міфології. Що може служити підтвердженням того, що цей символ та модель ділення Всесвіту на хаос і космос являлася цілком імовірно була базовою для формування світогляду пра-індоєвропейців в період протонеоліту,  і древніх слов’ян в пізніші епохи, як їхніх нащадків.

 

Список використаної літератури:

 

  • Духовна культура стародавнього населення україни (протонеоліт — епоха бронзи) [Електронний ресурс]: Бібліотека онлайн. – Режим доступу: http://readbookz.com/book/210/7959.html — Станом на 15 Листопада 2015 – Назва  екрану
  • Топоров В. Н. Яйцо мировое // «Мифы народов мира». — М., 1980.
  • Уроборос [Электронный ресурс]: Википедия. – Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81 – Состоянием на 15 Ноября 2015 – Название с экрана
  • Яйце [Електронний ресурс]: Про Україну. – Режим доступу: http://about-ukraine.com/index.php?text=12 – Станом на 15 Листопада 2015 – Назва екрану

РОЗВИТОК УЯВЛЕНЬ СТАРОДАВНІХ СЛОВ’ЯН ПРО ПЕРВІСНИЙ ХАОС ТА ПРО СВІТОВЕ ЯЙЦЕ ЯК СИМВОЛ ПОРЯДКУ, СВІТО УСТРОЮ: 10 комментариев

  1. Марія Олександрівна Мумренко

    Інформація представлена у Вашій доповіді дуже цікава та повна, але прочитавши її у мене виникло питання, чи не вважаєте ви, що роль яйця в казках може бути перебільшена і насправді не носить ніякої асоціації зі створенням світу та порядком світоустрою?

    1. Ірина Віталіївна Робулець Автор записи

      Марія, дякую за запитання.
      При написанні цієї доповіді була надана перевага саме такому тлумаченню асоціацій, оскільки це має логічний зв’язок із зміною умов стилю життя в прото-палеоліті. Цю думку висунув український і радянський історик та археолог М. О. Чмихов. Так можливо, в казках не має прямого зв’язку із світовим яйцем, але тим не менше помітні певні закономірності, що можуть свідчити про те, що автор свідомо чи підсвідомо вибирає на певну роль у казці саме яйце. Таким чином можна припустити роль символу яйця в світогляді авторів, а отже і стародавніх слов’ян вцілому.

  2. Ярослав, Володимирович Грушко

    Мені сподобалась доповідь, цікава реконструкція міфу про світове яйце. На мою думку, прослідковується зв’язок світового яйця з Пасхальним яйцем як реліктовим символом прадавніх слов’ян. Чому ви вибрали аналіз слов’янських казок як метод дослідження ролі світового яйця в їхньому світогляді? Чи є інші можливі методи по яким можна було б провести це дослідження?

    1. Ірина Віталіївна Робулець Автор записи

      Ярослав, проблемою дослідження світогляду древніх слов’ян являється відсутність їх письмових згадок. Всі їхні описи зазвичай беруться зі згадок інших народів. Також більшість своїх побутових речей вони виробляли з дерева, тому навіть якщо якісь їхні письмові згадки фіксувалися на дереві, то вони не дожили до теперішнього часу. Через цю археологічну неуловимість слов’ян був вибраний інший метод.
      Знаходження аналогій у слов’янських казках допомагає створити уявлення про їх світогляд тоді, коли слов’яни були ще єдиною етнічною групою і іще не були так чітко розділені на різні народи, як зараз.

  3. Левенчук Людмила

    Шановна Ірино!
    Ваша доповідь дуже цікава. Ви дуже гарно попрацювали, проте я б хотіла дещо доповнити.
    На початку доповіді описується, що яйце для людей протонеоліту виступало в ролі моделі всесвіту: земля – шкаралупа, мембрана – повітря, білок – вода і жовток – вогонь. Я вважаю, що це занадто складна асоціація для того, щоб люди в різних куточуах світу того часу дійшли до неї.
    На мій погляд роль яйця як символу порядку та його зв’язок із злом в казках здаються перебільшеними. Оскільки швидше за все символи бралися із звичного людям побуту і були націлені на те, щоб їх здивувати, чи зацікавити.
    Мені здається, що яйце стало символом появи всесвіту, а також багатства та достатку, тому що було наглядним прикладом певної магії, яка перетворює рідину на життя, яке потім виходить з нього. Саме тому в багатьох міфах світ зароджується з яйця. Казка про яйце також підходить під цей варіант, так як породжує багато життя і достатку. Ця асоціація більш проста і тому, гадаю, вона найбільш імовірна. В будь-якому випадку цим непогано було б доповнити цю доповідь.
    Дякую! Успіхів Вам!
    З повагою, Левенчук Людмила.

  4. Анна Зелікман

    Дякую за доповідь. Мене дуже зацікавила дана тематика і зокрема, хотілось би дізнатися Вашу думку щодо того, чому саме перехід до відтворювального господарства призвів до виникнення понять космосу та хаосу та чому цього не могло відбутися при привласнюючому господарстві?

  5. Катерина Верига

    Дякую за інформативну і добре проілюстровану доповідь! Наведена Вами інформація допомогла ще краще зрозуміти ідеї та уявлення стародавніх слов’ян в контексті вивчення української культури

Добавить комментарий