Фольклор «Революції гідності»: зразки поєднання традиційного та новітнього

Клименко Владислав

НТУУ «КПІ», ФПМ, КВ-33

 Творчість представників мистецького Майдану покликана не лише дарувати естетичне задоволення. Її мета набагато глибша й ширша – передати за допомогою полотна і фарб усю розмаїть емоцій, переживань і вражень, які в найтрагічніші й водночас найпіднесеніші дні за часи незалежності України вирували в її революційному серці – Києві. За таку нелегку роботу – під градом ворожих куль, у вирі людського щастя й горя – взялися відважні люди, чия спрага до творчості була не менш сильною за їхній громадянський обов’язок. Так виникла Мистецька сотня Майдану – творчий літописець Революції гідності.

В буремні часи революцій активізуються приспані захисні сили організму людей (вони готові стояти за правду у будь-які морози), загострюється розум, інтуїція, прокидаються організаторські здібності, люди стають чуйнішими, добрішими один до одного. Серед незнайомих людей почуваєшся частиною великої родини… Водночас, які б події не розгорталися, людей не полишає гумор і творчість, які у тандемі виливаються у саркастичного змісту замальовки, написи, плакати.

Серед тих, хто стояв на Майдані, багато митців різних жанрів – художники, музиканти, співаки, актори. Вони нерідко ставали ініціаторами проведення мистецьких заходів. Але тому й називається ця творчість народною, бо до заходів міг долучитися кожен. Усі добре пам’ятають «інструмент Свободи» — знамените синьо-жовте піаніно, на якому грали всі охочі. Через музику активісти намагалися донести супротивникам та всьому світові, що їхня боротьба має мирний і демократичний характер.
Яскравим символом творчого Майдану стала ялинка, або в народі – «йолка». Після спроби силовиків розігнати людей, які буцімто заважали прикрашати столичну ялинку до новорічних свят, протестувальники самі «оздобили» каркас плакатами та прапорами. Врешті «йолка» простояла до кінця революційних подій.

Ось вирізка з інформаційної стрічки того часу з приводу «йолки»:
Вчимося прикрашати ялинку

На Майдані продовжують прикрашати українськими прапорами та плакатами колишню новорічну ялинку. Свідки називають цю ялинку найкрасивішою в історії новорічних святкувань. КМДА ж негайно шукає їй заміну та чекає від киян пропозицій щодо місця її розташування.

Реалії сьогоднішнього дня істотно змінили фольклорні жанри. До вже традиційного анекдоту , байки , народної пісні , театральної вистави додалися жанри нового часу — фотожаби , фейки та інший віртуальний агітпром. А ще графіті , інсталяції , всілякі арт-об’єкти .

Та й старі добрі жанри усної народної творчості сьогодні не можна вважати в чистому вигляді усними . Наприклад , всіма улюблені анекдоти , які швидше за всіх народжуються у відповідь на виклик часу, не просто передаються з вуст в уста, а й сміливо крокують по Інтернету у величезних кількостях.

«Верховна Рада внесла зміни до Кримінального кодексу . Тепер всі статті починаються фразою: «Якщо зловлять , то …» .

«- Судячи з того , як веде себе« Беркут» , влада регіоналів нічого не боїться.

— Вона боїться тільки нельотну погоду … »

Ніхто не знає , хто ці анекдоти вигадує, хто запускає в Інтернет. Але поширюються вони зі швидкістю звуку. Що не кажи , прогрес …

А ось продукт нової революційної культури , раніше в фольклористиці неописаний . Тому назвемо його умовно абсурдним гумором. У луганському фейсбуці законодавцем мод у цьому жанрі став активіст луганського євромайдана Олексій Біда. Після пропагандистського вкидання в соціальні мережі про підготовку штурму Луганської ОДА «гастролерами » із західної України , він написав на своїй сторінці :

 

«Инфа СТОПРОЦЕНТНАЯ от одноклассника, работающего в таможне. В устье реки Ингул замечены сорок лодок бандеровцев. Идут на Луганск. Планируется факельное шествие с двух сторон сегодня в 22:00. Колоны буду формироваться под Эпицентрами на Юбилейном и Восточных кварталах. Эпицентр будет вооружать их лопатами, вилами. Уже сейчас в подсобках мегамаркетах смешивают коктейль Молотова и разливают по бутылкам. Будут жечь спальные районы, школы, сады. ВСЕ КАК ОДИН ВСТАНЕМ НА ЗАЩИТУ ГОРОДА ОТ КОРИЧНЕВОЙ ЧУМЫ!!! РЕПОСТ!»

Йому вторить інший луганський автор, Євген Спірін :

«ВНИМАНИЕ. Из анонимных источников, информация 146%. Кум дяди сестры по линии приемного двоюродного деда знаком с девушкой, у которой племянник старшего брата отца работал с мужичком, который потом уехал на ферму в Алабаму. Так вот он пишет, что на фермах в Алабаме формируют отряды детей кукурузы и отправляют чартерными рейсами на Украину. В Луганске дети кукурузы будут идти на штурм в первых рядах, обмазанные кетчупом Хайнтц,  а продажные СМИ потом покажут детей в крови, и как Беркут их убивает. ВСЕМ СРОЧНО: объявим бойкот кукурузной промышленности! Не пустим захватчиков на родную землю!»

Зовсім по-новому звучить нині і добре всім знайома притча. Життєві історії з мораллю дуже часто використовують у своїй творчості блогери . Ось що написала мешканка Дніпропетровська Світлана Нагорна : «Хочу жити в країні » Майдан » , де всі відчувають себе частиною одного цілого , частиною однієї країни , де немає » схід -захід» , російськомовний — україномовний , де всі — українці , стоять один за одного . Хочу жити в країні «Майдан» , де я відчуваю себе захищеною , де я в безпеці »

Тож як висновок – можна додати, що велике бачиться на відстані… Колись про цей час складуть товстий роман , знімуть з десяток фільмів і напишуть історію. Хочеться вірити , що нашим нащадкам вдасться уникнути такої поширеної в історіографії хвороби , як брехня і лицемірство. І що вони будуть намагатися наблизитися до цього малозрозумілого зараз слова — істина. Але , звичайно, тим , хто захоче розібратися у всій цій революційно-бунтівної суєті , доведеться непросто. Потрібно бути справжнім хірургом , щоб акуратненько , не зачепивши скальпелем суті того, що відбувається , здути фальш , зняти наліт заангажованості , тупої в своїй нахабності і нахабної у своїй очевидності брехні і залишити тільки голі факти.

Завантажити у форматі PDF image_gallery

 

 

Використані джерела:
1. http://gurt.org.ua/news/recent/25060/

  1. http://www.032.ua/news/475697
  2. http://honchar.org.ua/p/folklor-ta-narodna-tvorchist-po-majdanivsky/
  3. http://www.ukraine.com/ukrainian/blog/

 

Фольклор «Революції гідності»: зразки поєднання традиційного та новітнього: 6 комментариев

  1. Євгеній Аркадійович Курочкін

    Доброго часу, маю таке питання: на вашу думку, в якому з жанрів мистецтва Майдан залишив найбільший слід?
    Дякую

    1. Владислав Володимирович Клименко Автор записи

      Доброго ранку, дякую за питання.
      На мою думку під час майдану найбільш популярними жанрами мистецтва — були малюнки, такі як шаржі та карикатури, проте з часом та вже після майдану з’явилися книги та пісні на революційну тематику, я вважаю, що через декілька років можливо з’являться і художні фільми в яких будуть згадуватись події тих часів.

  2. Віталій Володимирович Віфлінзідер

    Дякую за цікаву і змістовну доповідь. На хвилину думками вернувся до подій 2-ох річної давності. Дуже цікава нарізка повідомлень.
    У мене такого плану питання все-таки виникло. Як на Вашу думку події того часу поклали основу для нової епохи мистецтва в Україні ?
    І якщо так , то чи продовжується ця епоха і сьогодні?

    1. Владислав Володимирович Клименко Автор записи

      Доброго ранку, дякую за питання.
      На мою думку як і будь який важливий етап в історії тої чи іншої країни події майдану наклали свій значний відбиток на Українське мистецтво, і як ми бачимо зараз бути патріотом стало модно, тож і пропозиція в сучасній Українській літературі значно зросла. Та і не лише в літературі, з’явилось безліч картин з патріотичною тематикою. Тож безперечно, що ця епоха триває дотепер, хоч і важко сказати чи тримається вона завдяки майдану, чи військовому конфлікті в Україні.

  3. Назарій Ігорович Нижник

    Коли заходиш в книжкові магазини, часто бачиш цілі стенди, завалені книжками про майдан. Ніби кожен, хто хоч раз постояв біля стелли зобов*язаний написати свою історію. Пролистуючи їх на сторінках бачиш практично одне і теж. Я теж вклав немало зусиль на творення Революції. Мені дуже образливо, що деякі люди вирішили заробити на майдані. Тому що деколи ти бачиш, що людина просто не має ні найменшого уявлення про що пише.
    Я, звичайно, прочитав пару таких книжок. Зустрічаються і достойні. Зустрічаються просто огидні, ті які скривлюють деякі події, в яких ти просто впевнений, тому що безпосередньо приймав в них участь.
    Це, звичайно, не сильно стосується Вашої теми, але будь ласка, опишіть своє ставлення до появлення тз «вишиватності» в суспільстві і такої масової появи нових післяреволюційних авторів.

    1. Владислав Володимирович Клименко Автор записи

      Доброго ранку, дякую за питання.
      Згоден з вашим коментарем, таке явище досить таки притаманне нашому суспільству, багато хто перефарбовується відносно подій, дехто можливо навіть стояв з беркутнею на майдані, а зараз б’є себе п’яткою в груди кажучи, що саме він творив революцію, дехто ж не проти на цьому заробити, хоча як на мене дійсно достойних писати про ті події лише одиниці, і як правило саме вони нічого писати і не будуть, бо їм не до цього. Скажімо так, що в будь якому випадку знайдуться ті, хто заробить на будь чому.

Добавить комментарий